ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Допоки ти є...
Ти знати не хочеш, чому знов народжую вірші,
чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.
А я ладна вмерти, аби лиш ти міг жити вічно
і бути для неї, для іншої, милим, коханим.
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою.
А я б, не вагаючись, йшла за тобою етапом,
ламала би списи у герці із долею злою.
Ти зовсім не мусиш надвоє себе розривати,
і крихточки ніжності сипати в ліжку моєму.
Допоки ти є, я могутніша від Клеопатри.
І байдуже, що не побачу ніколи Едему.


29. 07. 2010 р.




Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марина Єщенко 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-08 22:03:27
Переглядів сторінки твору 5256
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.116 / 5.38  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:01:06 ]
Шановна Ніно! Гарна, душевна поезія...
Велика сила жіноче самозречення чи навіть самопожертва! В ім’я кохання. Для коханого.
Але все-таки дуже би хотілося закінчення більш оптимістичного, хоч би краплинку надії для самої Лір.Героїні. Наприклад, в останньому рядку:
"А серце шепоче - дорогу в Едем ми знайдемо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:41:37 ]
О так, пане Іване, тут вся суть вірша в отій самопожертві... Щиро вдячна, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:05:27 ]
а як на мене, увесь оптимізм у тому й полягає, що допоки Він є, ліричній героїні байдуже, що вона не побачить едему) Він для неї краще Едему!!! І це чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:11:17 ]
Шановна Марино, Ви маєте на увазі, що Лір. Героїня
буде насолоджуватись самим фактом перебування Милого
в Едемі з Іншою? Якщо так, то воістину жіноча самозреченість не має меж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:40:39 ]
Шановна Мариночко! Щиро Вам вдячна за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:44:06 ]
але ж ви, пане Іване, пропонуєте далеко не кращий варіант!
інколи краще просто радіти за коханого, ніж попсувати йому життя, якщо він усе-таки любить іншу, та ще й взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 00:27:13 ]
Марино, ви маєте на увазі не кращий варіант подальшого розвитку сюжету, чи не кращий варіант
запропонованого рядочка? Якщо друге - то цілком можливо, погоджуюсь з Вами (якщо і автор поезії такої ж думки - то беззастережно). Якщо ж перше - то це теж не спонукало Лір. Героїню до якихось дій, що суперечать її почуттям, просто залишало маленький шанс(надію), тобто не спалювало всі мости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:40 ]
хтось колись казав: "Якщо любиш - зможеш відпустити"... думаю, дуже правильна фраза...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:54 ]
Шановна Ніно! Підтримую вашу ліричну героїню у її почуваннях, а вас у творчості!:):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 07:59:13 ]
Надію на що? У коханого ліричної героїні все добре, він щасливий зі своєю обраницею, і ліричній героїні цього достатньо, і вона щаслива. І на що можна надіятися? Що суперниця загине, що вони розлучаться, і т.д.? Ну це вже буде не те світле кохання, про яке вона мріяла, воно буде брудне. До того ж це надто егоїстично. І щастя нікому не додасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 09:59:30 ]
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 12:20:20 ]
рада, що хоч два рядочки зачепили :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 10:46:43 ]
Дорога Марино! Надія, як відомо, вмирає останньою... В почутті любові люди, буває, тримаються і за соломинку (надії). З іншого боку,якщо кохання велике, таке, що вартує ТАКОЇ самопожертви, то за нього варто, навіть треба боротися. Хоча Ваші почуття мені близькі і зрозумілі, в Вашому віці ця життєва ситуація (в якій опинилися Лір. Герої) має сприйматися так і тільки так! Радий за Вас. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:48:38 ]
а якщо та соломинка не рятівна, а вбивча?
те, що зроблено з егоїстичних міркувань, потім усе одно вернеться і вдарить тебе каменем в потилицю...

краще любити вільно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:34 ]
А мені цей рядок сподобався найбільше:

чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.(С)

Насправді дуже гарний вірш, Ніно! І твої почуття мені дуже зрозумілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:19:33 ]
ох, ті почуття... всі їх розуміють, але ніхто не може підказати, як би їх позбутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:26:02 ]
Все проходить...(напис зовнішній стороні перстня царя Соломона)
І це пройде... (напис на внутрішній стороні перстня царя Соломона)
;)