ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 Пісня Вдячної Панни

Я чин і муж
...безчинно...
...мужчинно...

Мавко, обавко, любко...

Зеньо Збиток

Образ твору О мій Княже! МовчАзний звитяжцю, задивлений в місяць!
У долонях ховаю намисто розірване днів.
Очі широко-сині – у лоні моєму засійся,
Свічі згаснуть в плетінні тіней і надсадних вітрів…

Перечікую мжичку – на те ж воно й осінь – без жалю.
Стигми дотиків, любий, рубінно ношу на плечАх.
Промовчу про кохання – я чайка на тому причалі.
Не ревнуй. Вечір стих, загубившись бурштином в очах.

Одинокості дня став схмілілим у щасті докОром,
Полум’яно-рунічно, до болю цілуючи в снах.
Не мовчи! Я в ногах! Темний схимнику з царственним взором!
І молитви розхристані злякано мруть на губах…

Розгойдалося серце натужно – до скронь – і у небо,
Закипіло до рани, сміється-ридає: ЛЮБЛЮ!
Де ж подінусь? Втолочені квіти благали: не треба.
Крик подяки віддам я у дзьоб солов’я без жалЮ…

14.08.2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-14 11:08:44
Переглядів сторінки твору 6911
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.712 / 5.5  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.655 / 5.5  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Український шансон
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 11:27:07 ]
Не думав, Зеньо, що його можуть полюбити, та й ще й так палко, та ще й така Дама!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 11:32:13 ]
Всі в цьому світі заслуговують кохання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 11:35:57 ]
Точно заслуговують, особливо Зеньо.
Та я в цьому випадку про любов говорив, тобто саме про те, що в серці, а не довкола нього...
До речі, природа пристрасті (наприклад, кохання) досить точно, як на мене звісно, описується фразою - "від тривожних відчуттів стиснулося серце..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 11:36:35 ]
А картинка яка! Це не ваша, Оксанко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 11:39:19 ]
Наша :)
Схимниця малює поміж молитов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:08:11 ]
Молодчинка! До речі, якщо ви заглянете в "редагування" твору, то зауважите, що світлину можна підписати, напевно у такому є сенс.
І ще, якщо обійтися у прописуванні дати лише цифрами, то ця "р" не буде вам "псувати" коеф.прозорості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 22:28:58 ]
Йой, то ти мене ждала так моцно з войни?
А я... а я... (не підбирає потрібних слів).
А я цалий час снив же у твому лоні засіваюсі і мокну. О!
Але шо ту казати - война є войнов, аби не послизнутисі... на кулі.
Зате привіз жем для тебе:
***
серце ворога - сам виривав букетами
***
ще не ношені коралі дочки міністра цноти Гондурасу
***
каністру текіли - сам видишував власним машівгвером
***
кімоно гейші - ну просто видів же біжит якась косоока, а я до неї
дуло приставляю і кажу "гей, ша!" - та водразу зняла все що мала.
***
і дзьов солов`я- же би ті легше було бірравати крик подяки...

А віршака - ах, абалдєнний!

Аабабажаю,
Зе-ньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 23:30:31 ]
Я вижу же ті мої презенти не як кренделі. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:54:53 ]
ше б ти до тих кренделів написав про "притулися станом, я в тобі розтану..."
і я б розтанула...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 22:59:36 ]
О,
ну то притуйвосюйся
най я в ті примОщуться
най я в ті розтану
кралечко, кохана


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-13 17:44:15 ]
я обалділа від вашого вірша! скільки палкої пристрасті у ньому - аж хочеться літати!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 20:36:51 ]
я максималістка в почуттях і творчості ;) чоловіки цього не витримують )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 10:12:35 ]
ваша правда: чоловіки цього не витримують! )))