ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
***
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Нетривіальні думки – 4
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Пектораль
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
Мій читацький денник. Віктор Домонтович
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Звичка
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Осінній шлях
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
* 75 *
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
Втома
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
***
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Шостий день
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
* * *
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Квітники одиноцтва
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
Міжзоряне кохання
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 Один з нас

...Такий славний кінець того, хто слідує мудрості:
стати Богом...

Гермес Трисмегист

Образ твору ...Він жив так, ніби Звір, він хотів "володіти" і "мати":
Кабінетний престиж, купа грошей і безліч жінок...
І, здавалось, ніщо не могло його переламати -
Ні неправедний бій, ні дармове застільне вино...

...Але ні, все ж було... Щось таке, непомітне, як миша...
Що згризало його, коли він залишався один...
І тоді у душі, десь глибоко, стискалася тиша,
Бо Душа все ж була, все ж надіялась, як не крути...

...Але він не здавався, вставав, і, голившись поспішно,
Бив копитами грунт, ніби вперше загнузданий кінь...
І одна лиш Вона, та, якій було зовсім не смішно,
Огортала його, ніби Ангел, в невидиму тінь...

...Так минали роки, він знаходив, і знайдене тратив,
У "стараннях" своїх непомітно дійшовши межі...
Ублажаючи тіло, відтак Душу мало не втратив,
І настав Судний День, у якому схрестились ножі...

...І була то не битва, не герць, і була то не січа!..
Він себе молотив і живого, навспак вивертав...
І уперше тоді усміхнулась впокоєна Вічність:
"Ось іще один з нас, що Дорогу додому питав..."

...І череп'ям пустим розлетілись розірвані пута,
І коліно його дотяглось до сирої землі ...
І уперше в житті захотілось не "мати", а "бути",
І, зіллявшись з промінням, зійти у безмежній імлі...

...Взявши в руки перо, він писав: і було йому сорок...
Навкруги, ніби корба, гудів заклопотаний світ...
А віршована в'язь все петляла, долаючи морок,
Обвиваючи Дуб, під яким задрімав неофіт...

...Він тепер віщий волхв, він вже знає, до чого тут "фіта"...
У молитвах його до Всевишнього Рода Любов...
А над Храмом святим знову Сонце усміхнене світить,
Лиш Вона знов, як тінь, бо тепер він живе, так, як Бог...

Кумпала Вір, 17.08.2010 року,
м. Хмельницький





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-17 15:42:25
Переглядів сторінки твору 8369
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.896 / 5.5  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.687 / 5.5  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Заруба (М.К./Л.П.) [ 2010-08-17 21:51:24 ]
Що зверху, те і знизу. Важко бути богом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 11:03:46 ]
Дуже сподобалось, але остання строфа, як на мене, трохи витискає у дещо вужчу для читача область .

Вважаю, якби без неї, і з заміною "неофіт" на щось інше, то цілком вписувалось би до розділу "український шансон", а так - безумовно, Духовна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 14:35:28 ]
"Святий є Бог - Отець Всесвіту. Свят Бог, Чия Воля виконується Його власними силами. Свят Бог, Який бажає бути відомим і який відомий тим, хто належить Йому. Свят єси. Хто Словом створив усе суще. Свят єси, чий образ відображає уся Природа. Свят єси, Якого не сотворила Природа. Свят єси, сильніший над усіляких сил. Свят єси, величніший над усіляких величностей. Свят єси, вищий над усіляких похвал. Прийми ж чисту словесну требу непорочної душі і серця, що здіймається до тебе, о невимовний, о, неописуваний. Той, якого одна тільки тиша може назвати.
Молю тебе, ні за яких негараздів не дозволь мені звернути зі шляху істинного, дай мені Знання нашої сутності, дай мені силу, просвіти милістю Твоєю тих, хто суть у невігластві, братів мого племені, дітей твоїх. Я вірю у тебе і свідчу про Тебе, я іду до життя і Світла. О, Отче, благословен будь; людина, що належить Тобі, бажає розділити твою святість, бо Ти дав їй на це повну владу."

Поймандр Гермеса Тричівеличного

...Як давно це було написано... І як же необхідно це зараз!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 15:21:53 ]
...Дякую, Володимире! Про "неофіта" спробую пояснити. Як ви знаєте, неофіт, іншими словами - це новопосвячений, новонавернений, тобто, "той, хто хоче отримати нову інформацію". У даному випадку цей неофіт має "проснутися" бо "задрімав", і "згадати". Тобто, автор говорить про людину в онтологічному контексті, завдання якої - зростати духовно. Ну, а Дуб - це Дерево Життя. (Згадайте "В катакомбах" Лесі Українки. Герой хотів бути вищим, а його намагалися загнати в канон. Тому і неофіт.)
Тепер про останню строфу. "Фіта"(самоусвідомлення) і "зело"(незвідане)- дев`ять і шість - дві букви кирилиці, які показують напрям руху цього духовного зростання: від незвіданного (6) до самоусвідомлення (9). Символічно: шість переходить у дев`ять. Волхви відали і вміли користуватися цією буквально-конкретною наукою. Тому і "фіта"...
От, наприклад, є такий вираз: "віддячити сторицею" Ви ніколи не задумувалися над тим, що це означає "буквально"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 10:46:54 ]
Тримайте моє щире 5,5! Нещодавно я пробувала про можливість подібного поговорити в прозі. На відміну від мене, у Вас це вийшло і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 17:48:44 ]
...Дякую, Тетянко! Завше радий Вас бачити на своїй сторінці. Про прозу: а у якому саме творі Ви пробували говорити про подібне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 10:19:02 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=44220
але мова не про твір, почитайте коментарі, якщо вистачить терпіння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 09:45:28 ]
Хай хоч в творчості, хай хоч в одному вірші, але настає хвилина перемоги свідомості над інстинктами. А нащадок його ким став?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 10:21:03 ]
Саш, творчості без життя не буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 09:53:38 ]
Зрештою усі ми люди зі своїми недоліками та перевагами... Просльозилася, пане Вікторе. Вдячна. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:50:45 ]
Дуже цікава філософія у цього "одного з нас".
Головне, що "Вона" упродовж вірша таки присутня.
Я би подумав над:
"Навкруги, ніби корба, гудів заклопотаний світ..." - зазвичай "корба" "рипить"
чи ще якось...

З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:18:48 ]
До Олександра К. Я б дуже хотів, щоб його нащадок став Людиною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:20:13 ]
..."Творчості без життя не буває" - золоті слова, Тетянко... Дякую за відчуття і розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:21:24 ]
...Патаро, дякую... Хай це будуть сльози радості: "Він" вже покаявся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:25:54 ]
...Привіт, Юрцю! Дякую за візит... Як воно там, у Гамериці, не набридло ще?.. Про корбу: а от, якщо її не втримати і відпустити?.. Ніколи не мав такого досвіду? А вона ще й по лобі може дати... Уявляю, яких зусиль докладає Творець, щоб вона "рипіла", а не "гуділа"...

З повагою,
В.Ц.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:26:33 ]
...І, ще: дякую, що помітили ЇЇ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:55:09 ]
І Уайльд хотів, щоб нащадок Зоряного хлопчика був людиною, а він став тираном. А скільки в реальному житті було цих Гермесів - римський імперіатор і один російський олігарх. Мабуть все. Призивати до сумління їх всерівно, що горохом танки пробувати підбивати. Може в майбутньому щось зміниться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 13:42:37 ]
...Сашо, а при чому тут вони? Починаємо з себе.. І не в майбутньому, а тут і зараз...