ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2020.07.04 19:45
Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.
Я думаю: яка з-поміж стихій
З’єднала вроду й серце крижане?
То не земля: вона й висот сягне,
І не вода: вогнем любов зоріє.
Повітря? Ні, завзяття в ній міцне.
І не вогонь, бо не палають

Євген Федчук
2020.07.04 19:17
З прадавніх літ лежить серед Дніпра
Великий острів - Хортицею зветься.
Немов природи надзвичайна гра,
В яку ріка віками з шумом б’ється.
Високії гранітні береги,
Могутні скелі хвилі ті стрічають.
Шумить Дніпро. Йому не до

Роксолана Вірлан
2020.07.04 18:12
Зазорена у цю ріку,
Струмій на хвилі неподатливій...
Усе життя на волоску
І попри вирви чорні й патові,

Оце дивися тут і мрій,
І не дозволь собі не мріяти.
Он поле із- під житніх вій

Олександр Сушко
2020.07.04 18:02
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
В рай пускають навіть без трусів,
А у владу - виключно за гроші.

На горба народу Мойша "гопс!",
Скликав до корита всю родину.
В шахрая життя - країна Оз,

Олександр Панін
2020.07.04 15:19
Вже потвори нічні не гарчать,
Кришталевий зірок передзвін…
Тихо, ніжно співає дівча –
Спить Коханий – єдиний, один.

***

"Я кохаю тебе, Дорогий,

Сергій Губерначук
2020.07.04 13:52
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля безпорадна!

Микола Соболь
2020.07.04 07:58
Комусь болить на фронті кожна втрата.
Залита кров’ю – матінка-земля.
Двохсотими вертаються солдати.
Під артою* здригаються поля…

Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
Тобі було півкроку до мети…
На милицях йде площею каліка –

Ярослав Чорногуз
2020.07.04 05:45
Вночі легкий вітрець несе
І прохолоду, і розраду.
Затихло на алеях все,
Лиш місяць бродить понад садом.

Вгодований і повний він,
І як солодку вату – лиже
Довгасту хмарку в темряві…

Євген Федчук
2020.07.03 19:30
Стоять у Призов’ї три могили.
Найменша називається Корсак
Найвища з них Бельмак, чи то Горіла,
Та ще середня Синя, чи Токмак.
Я вам легенду хочу розповісти
Про три високі степові гори.
Було то у часи прадавні, звісно,
Якої

Іван Потьомкін
2020.07.03 10:15
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Сергій Губерначук
2020.07.03 10:04
Велика криса* не їла рису,
а виключно целофан.
Жила на світі в одній кобіті,
що влізла у сарафан.

Попереду довгі роки вигнання
на каторгу у Сибір,
плювати, у ній жевріє останнє:

Тетяна Левицька
2020.07.03 08:59
Дай руку, сонце, і іди за мною,
не обертайся на презирство й сміх.
Хто судить всіх не відчуває болю,
і не вмирає кожен день  за гріх.

Хай кине камінь той в крилату спину,
хто не злукавив навіть у думках.
Я відколола  сонця половину,

Ігор Деркач
2020.07.03 07:35
Що у світі діється...
Зайві ще надіються,
що оклигають живими
із болячками своїми,
поки десь подінуться.

***
Знаємо, що коїться:

Микола Соболь
2020.07.03 06:55
Радій сьогоденню.
Довкола безмежна блакить
і думка про вічне летить,
здається буденно…
А ми? Не відчули.
Як всесвіт торкається нас
його необтяжливий глас –
трембіта гуцула,

Дума Козак
2020.07.02 22:43
Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
Поглянув той з-під лоба строго,
примружив очі враз ясні

Євген Федчук
2020.07.02 19:00
Каховське море, хвиля в берег б’є,
Пінявий слід лишає за собою.
Кигичуть чайки десь над головою,
А вранці сонце із води встає,
І враження, немов то, справді, море,
Таке ж безмежне, як і всі моря.
Та відчуттям не варто довірять:
Оманливі чарівні ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кузя Пруткова (1961) / Вірші

 Дуже сильний дощ
Таки вперіщив!
Дощ... Грім! Дощ... Грім!
На синьому горищі
Угорі
Бог іскри висікає
І заливає,
Аби пожару не було.
А що не крапля – ситий заєць.
Ой, загуло! –
То вітер
Доводить гордовито,
Що він – крутий!
Крутіший від крутих!
Аж раптом – стих.
І дощ – стих.
І знов –
пішов,
А сильний, сильний!
Неначе на весіллі,
Танцює гопака!
Перечекать?
Втікать?
Нас дерево рятує ще,
Та скоро
З осокора
Струмками потече!
Куди ти вискочив?
Біжу, повискую…
Вода вгорі, внизу…
І що ти взув,
І що вдягнув –
Все змокло в мить одну.
Вагон метро –
Неначе випраним заповнене відро:
Тут всі з дощу – а не лише ми двоє.
Над головою
Щось капа… так: чиїсь рукАва…
Хай! Мокрих, втомлених
Врятує вдома нас
Гаряча кава...

07.08.2009





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-03 07:23:39
Переглядів сторінки твору 2704
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (4.665 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2011.04.11 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 10:34:30 ]
Шановна Кузю! Такий динамічно-мокрий сюжет!
Заувага - замість "пожару" краще "пожежі".
P.S.На Майстернях не всім подобаються вірші про каву, може краще щось у фіналі скомбінуйте про чай. Серйозно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:29:33 ]
Дякую за пораду! Оце "пожару-пожежі-пожару" міняла декілька разів, розуміючи, що варіант "пожар" - в певній мірі "калька". Однак це слово освячене чудовими рядками Івана Франка "Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?", Тараса Шевченка "потім в дар Тобі приносять З пожару вкрадений покров", "кров, пожари, пекельних мук безкраїй ряд...", Максима Рильського "та з пожару щораз лазуровим вінком..." Це я навела приклади тільки тих рядків, які пам'ятаються ще з шкільних часів, а скільки їх можна навести ще!
Досить-таки теоретичне питання: боячись "кальок", чи не збіднюємо ми мову?
Звичайно, змінити знову на "пожежі" - не важко (на одному сайті я саме так і зробила малодушно, аби не дратувати "пуритан від мови", але зважте самі, як погіршується звучання без цього розкотистого слова "пожаРРРу"!
А щодо кави... Чом би й ні? Ось, прочитайте новий варіант! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 11:06:51 ]
ні, кава теж крута


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:32:05 ]
чай я теж люблю, але уявляти приємніше каву - у неї ж такий зігріваючий аромат!
А гляньте-но останній варіант )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 11:56:07 ]
Дорога Кузю! Про "пожар - пожежу" Вами прокоментовано достатньо вичерпно і переконливо.
Сприймається цілком. Щодо нового варіанту -якось він трошки наче"ображеним" виглядає- це не попередження було (чи керівництво до дії), а більше дружня порада на майбутнє (майже жарт)всього-навсього від автора сторіночки. Не завжди варто так оперативно реагувати на коменти,
вони також трапляються всякі...
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 12:20:18 ]
Та ні, я не образилася, і змінила вірш також жартома: така у мене своєрідна реакція на будь-яке обмеження )))) Рядок одного з моїх літ.героїв: "А у меня инстинкт свободы - куда сильней других инстинктов" - це про мене )))) До речі, про цей інстинкт Амосов писав.
Повертаю вірш, як було - Вас повеселити, на жаль, не вдалося, мабуть, надто експромтно і емоційно неточно вийшло. Але ж відкрийте секрет, будь ласка: чому кава - поза законом? Чи, може, мені таки справді написати пишну оду цьому напоєві, аби дізнатися про усі її вади "з перших уст"? )))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 14:00:32 ]
Людо, славно!5,5
Обирайте відгук на власний смак: :-)

1. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
ШкодА що з неба не падЕ форель -
гурманка ж я. Що ж, кавом доганятимусь... :-)

2. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
Й ти, друже, накурися конопель
і кавою не треба доганятися...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 14:38:47 ]
Із нашої родючої землі
Мов джунглі, виростають конопІ.
Та тільки їх курить не треба, котику!
Хоча... і чай, і кава - теж наркотики.
А ще мені колись таке казали:
Найголовніший наш наркотик - САЛО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 15:52:35 ]
Дуже добре, що повернули попередній варіант. Кава зовсім не поза законом. Особисто я її (каву) дуже люблю. І вірші,де вона фігурує. А на рахунок оди - то, погодьтеся, Ваша власна ідея.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:00:24 ]
Здається ти з усім розібралася і я читаю вірш в остаточносу варіанті (теж можна вчинити дискусію "варіанті" чи "варіянті"). Бачиш, як тут комфортно? Хороше оточення сприятиме творчости. Порівняння з відром розкішно точне. Насолоджуюсь.