Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кузя Пруткова (1961) /
Вірші
З професiйного погляду
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З професiйного погляду
З небес збігає по краплині
Прозора й синя,
Глибокий спокій, навісна стрімнина,
Лепече, ніби втішена дитина, -
І так реве, неначе бються леви,
Могутня, ніжна, кришталева,
Уміє гратись в живописне полотно:
На нім будинки, небо, ми - і проглядає дно...
А може, там глибінь - не осягти...
Тече під грунтом, напува сади,
На волю б'є джерелом чи сочиться -
Вода-водиця...
Весела й чиста - чи вмира від бруду.
Ні! Хай останнього - не буде!
Ти купиш штучну рідину в барвистій пляшці,
А як напитись озеру чи пташці,
Коли довкілля сповниться отрути?
Ні! Хай того - не буде!
Нехай із золота в твоїм палаці стеля,
Та як навколо зробиться пустеля,
Чи стане він цінніш за халабуду?
Ні! Хай того - не буде!
Чи варте щось того, щоб затужили
Прозорі очі, життєдайні жили,
Ридаючи: "Це ви зробили, люди!"
Ні! Хай того - не буде!
А хто із брязкотом мошни втече в краї чужії,
Сліди лишаючи брудні, що вік вода не змиє -
Той стане гірший навіть за Іуду.
Ні! хай того - не буде!
Така беззахисна водиця...
Але ж-бо може і помститься,
Зненацька ставши навісною...
Не довелось би згадувати Ноя,
Як стануть дном - поля, руїнами - споруди,
Все надбане - піде без вороття
і лиш своє життя
Урятувати прагнутимуть люди...
О Господи благий! Нехай цього не буде!
Хай оминуть літа лихії
І нас, і синім кольором позначену стихію!*
Нехай біжить крізь поле, ліс, село і місто
Водиця чиста!
Просторе дзеркало чи ниточка шовкова -
Хай хлюпає - привітна, веселкова -
В веселі ротики, в щасливі личка...
Вода-водичка!
29.06.2010
Прозора й синя,
Глибокий спокій, навісна стрімнина,
Лепече, ніби втішена дитина, -
І так реве, неначе бються леви,
Могутня, ніжна, кришталева,
Уміє гратись в живописне полотно:
На нім будинки, небо, ми - і проглядає дно...
А може, там глибінь - не осягти...
Тече під грунтом, напува сади,
На волю б'є джерелом чи сочиться -
Вода-водиця...
Весела й чиста - чи вмира від бруду.
Ні! Хай останнього - не буде!
Ти купиш штучну рідину в барвистій пляшці,
А як напитись озеру чи пташці,
Коли довкілля сповниться отрути?
Ні! Хай того - не буде!
Нехай із золота в твоїм палаці стеля,
Та як навколо зробиться пустеля,
Чи стане він цінніш за халабуду?
Ні! Хай того - не буде!
Чи варте щось того, щоб затужили
Прозорі очі, життєдайні жили,
Ридаючи: "Це ви зробили, люди!"
Ні! Хай того - не буде!
А хто із брязкотом мошни втече в краї чужії,
Сліди лишаючи брудні, що вік вода не змиє -
Той стане гірший навіть за Іуду.
Ні! хай того - не буде!
Така беззахисна водиця...
Але ж-бо може і помститься,
Зненацька ставши навісною...
Не довелось би згадувати Ноя,
Як стануть дном - поля, руїнами - споруди,
Все надбане - піде без вороття
і лиш своє життя
Урятувати прагнутимуть люди...
О Господи благий! Нехай цього не буде!
Хай оминуть літа лихії
І нас, і синім кольором позначену стихію!*
Нехай біжить крізь поле, ліс, село і місто
Водиця чиста!
Просторе дзеркало чи ниточка шовкова -
Хай хлюпає - привітна, веселкова -
В веселі ротики, в щасливі личка...
Вода-водичка!
29.06.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
