ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
***
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
***
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
Рідний альт
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Давайте!
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
Рівновага (Сюрреалістична трагікомедія на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Лав сторі
Не питай про майбутнє. За Сциллою – Море Утрат,
за утратами – долі непевні фіорди.
Невагомість життя у акордах аорти
не одразу відчутна. По краплі назад
витікаю у тебе навпіл не тобою,
щоб вертатись по хорді в дотичність ковзку,
по хиткому канату – вузькому шляху,
(що довірений обраним) вже не святою -
безнадійно простою, мов липовий мед,
розігрітий на продаж (на радість прочанам).
Ми старіти колись (всім на зло) перестанем
і народимось знову. Останній поет,
неодмінно запійний, бездарний і хворий,
розповість перехожим про марність надій
і в мовчанці у відповідь – чорній, німій –
він згадає про нас і про нашу «лав сторі»,
щоб «на жалість» (без грошей) купити повій.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 05:15:45
Переглядів сторінки твору 5799
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.633 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:01:12 ]
Какое-то оно очень загроможденное трудно представляемыми поэтическими образами вперемежку с пропорциями, геронтологией и, тем не менее, реинкарнацией...
А вот запойный поэт - это круто. Писать, писать и писать, упиваясь своими метафорами, выдумками, фантазиями, как в запое. А потом выйти из него - и ужаснуться: неужели это все мое?
Но Вы поэтесса. И этот абзац не о Вас. Как и все остальное. Я отзывался на стихотворение.

Спасибон. Тяжело далось. Но не всем же писать бла-бла-бла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 11:22:02 ]
О! Дуже сподобалось - і ритміка, і образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:25:22 ]
Спасибо за мнение. А по поводу простоты и понятности... У меня есть и "бла-бла-бла...", но такие же точно "бла" можна найти в дорожной сумке любого человека, увлекающегося поэзией. Чем я тогда отличаюсь?
Интимная и философская лирика почти всегда субъективна, чаще всего с помощью слов мы лепим самих себя. Какое "я" - такая и поэзия.
Я чуть-чуть отредактировала первые строчки, так должно быть понятнее, прочитайте еще раз.
С ув. Илинич Св.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:27:28 ]
Іване, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:46:44 ]
Точно, про майбутнє краще не знати й не питати. Воно все одно все переінакше.
Гарні думки, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:28:11 ]
Точно. А все ж іноді така спокуса по-дитячому підглянути останню сторінку роману... Хоча всі лав сторі закінчуються хепі-ендом, просто він нам не завжди "хепі" видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-30 08:30:45 ]
Так, майбутнє належить не нам, але ми його вибудовуємо тепер. У мене забагато оптимізму що до власного життя, хоча бачу, як життя тисяч людей летить шкереберть. Деякі Ваші надзвичайно цікаві вислови треба осмислити, перечитати, перш ніж вляжеться думка у голові. Що ж, це цікаво. Однозначно, маєте власний почерк і талант. Читаючи, усвідомлюю: українська поезія живе повноцінним життям. Тільки б попит зростав на це живе слово і все буде гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 11:06:22 ]
Невже ви і справді вважаєте, пане Ігоре, що потік незрілої, малоосвіченої свідомості - я не про цей вірш Світлани Ілініч, а взагалі, про абсолютну більшість так званої сучасної поезії і прози, що це все повинно користуватися попитом???
Так наш читач живе реальним, напруженим життям, його цікавлять справжні здобуття, а не претензії на самобутність, химерні спотворення уявою дійсності і банальна гра у геніальність. Книжки автора, чиї твори цікавлять читача, на полицях не залежуються.

І я би вам таки рекомендував, задля вашого ж творчого майбутнього, не вкладати поняття людини в негативний контекст, бо це диявольський штамп. І життя людини не може летіти шкереберть навіть теоретично, а в мешканця, міщанина, торгаша чи національно-свідомої (не свідомої) особи і т.д. - може. Невже немає у вас поваги до священного означення "людина"?
Якщо немає, то на що розраховуємо в житті? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 18:36:33 ]
Я дякую за Ваш коментар на коментар, цікаво було прочитати і таку думку, хоча я не мав на увазі ніякого негативного контексту стосовно людини. Майбутнє, з моїх переконань, належить і відоме Богу. Усвідомлюючи це, людина вибудовує своє ставлення до Бога. От все, що стоїть за моїми словами. А з тезою про сучасну поезію, яку Ви характеризуєте правильно як так звану: з цим теж абсолютно згоден. Хто тепер не пише з мислячих людей? Я називаю це інакше - граматичним матеріалом. Може люди самі собі пишуть, може розважаються. Є імена невідомі широко, які достойні стати відомими. Про них свідчу, бо маю дві збірки, видані коштом самого автора, чиє ім'я не називаю. Він за фахом музикант, але все-таки в ньому більше від поета, ніж від музиканта, бо маючи звання народного артиста, він пише вірші краще, ніж керує оркестром і це об'єктивно. А книжки роздає друзям і знайомим. Краще б навпаки, був знаний як поет, а грав би у колі друзів.
Тож, до людини маю ставлення трепетне. Просто, затиснутий межами коментаря, не даю розлогого пояснення своїм словам. Що ж, намагатимусь враховувати і це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 09:40:22 ]
Дякую! А щодо попиту на українську поезію... Мені здається, що попит на поезію взагалі, незалежно від мови, зараз невеликий. Однозначно, що власне українська поезія потребує значного піару, поки що це до певної міри "розваги у шухляду", хоча я останнім часом зустрічаю дуже багато молодих (по-справжньому молодих 18-25 р.) талановитих, навіть геніально талановитих поетів, що пишуть українською.
Враження неживої українська поезія справляє почасти тому, що на поверхню "академічної" поезії виходять речі до певної міри застарілі і неактуальні. Наприклад, у нас у Вінниці, у обласному осередку Спілки письменників немає поетів, молодших 30 років, тільки 3 поета віком від 30 до 50 років, а решта - старші. Це неприродньо для поезії, як на мене.

Але є інша - молода сучасна українська література, що набирає обертів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:03:15 ]
Так, саме це я мав на увазі, зважаючи на чималу кількість цікавих молодих авторів, у тому числі на цьому ресурсі. Небагато хто з них стане відомим всій Україні. Я відношу себе до категорії читачів, а не поетів, тому дивлюсь на процеси іззовні, з-за меж літературного кола.