ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відкрите, а ніхто його не чує.

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
І в душі хуртовина
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Лав сторі
Не питай про майбутнє. За Сциллою – Море Утрат,
за утратами – долі непевні фіорди.
Невагомість життя у акордах аорти
не одразу відчутна. По краплі назад
витікаю у тебе навпіл не тобою,
щоб вертатись по хорді в дотичність ковзку,
по хиткому канату – вузькому шляху,
(що довірений обраним) вже не святою -
безнадійно простою, мов липовий мед,
розігрітий на продаж (на радість прочанам).
Ми старіти колись (всім на зло) перестанем
і народимось знову. Останній поет,
неодмінно запійний, бездарний і хворий,
розповість перехожим про марність надій
і в мовчанці у відповідь – чорній, німій –
він згадає про нас і про нашу «лав сторі»,
щоб «на жалість» (без грошей) купити повій.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 05:15:45
Переглядів сторінки твору 5796
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.633 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:01:12 ]
Какое-то оно очень загроможденное трудно представляемыми поэтическими образами вперемежку с пропорциями, геронтологией и, тем не менее, реинкарнацией...
А вот запойный поэт - это круто. Писать, писать и писать, упиваясь своими метафорами, выдумками, фантазиями, как в запое. А потом выйти из него - и ужаснуться: неужели это все мое?
Но Вы поэтесса. И этот абзац не о Вас. Как и все остальное. Я отзывался на стихотворение.

Спасибон. Тяжело далось. Но не всем же писать бла-бла-бла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 11:22:02 ]
О! Дуже сподобалось - і ритміка, і образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:25:22 ]
Спасибо за мнение. А по поводу простоты и понятности... У меня есть и "бла-бла-бла...", но такие же точно "бла" можна найти в дорожной сумке любого человека, увлекающегося поэзией. Чем я тогда отличаюсь?
Интимная и философская лирика почти всегда субъективна, чаще всего с помощью слов мы лепим самих себя. Какое "я" - такая и поэзия.
Я чуть-чуть отредактировала первые строчки, так должно быть понятнее, прочитайте еще раз.
С ув. Илинич Св.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:27:28 ]
Іване, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:46:44 ]
Точно, про майбутнє краще не знати й не питати. Воно все одно все переінакше.
Гарні думки, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:28:11 ]
Точно. А все ж іноді така спокуса по-дитячому підглянути останню сторінку роману... Хоча всі лав сторі закінчуються хепі-ендом, просто він нам не завжди "хепі" видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-30 08:30:45 ]
Так, майбутнє належить не нам, але ми його вибудовуємо тепер. У мене забагато оптимізму що до власного життя, хоча бачу, як життя тисяч людей летить шкереберть. Деякі Ваші надзвичайно цікаві вислови треба осмислити, перечитати, перш ніж вляжеться думка у голові. Що ж, це цікаво. Однозначно, маєте власний почерк і талант. Читаючи, усвідомлюю: українська поезія живе повноцінним життям. Тільки б попит зростав на це живе слово і все буде гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 11:06:22 ]
Невже ви і справді вважаєте, пане Ігоре, що потік незрілої, малоосвіченої свідомості - я не про цей вірш Світлани Ілініч, а взагалі, про абсолютну більшість так званої сучасної поезії і прози, що це все повинно користуватися попитом???
Так наш читач живе реальним, напруженим життям, його цікавлять справжні здобуття, а не претензії на самобутність, химерні спотворення уявою дійсності і банальна гра у геніальність. Книжки автора, чиї твори цікавлять читача, на полицях не залежуються.

І я би вам таки рекомендував, задля вашого ж творчого майбутнього, не вкладати поняття людини в негативний контекст, бо це диявольський штамп. І життя людини не може летіти шкереберть навіть теоретично, а в мешканця, міщанина, торгаша чи національно-свідомої (не свідомої) особи і т.д. - може. Невже немає у вас поваги до священного означення "людина"?
Якщо немає, то на що розраховуємо в житті? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 18:36:33 ]
Я дякую за Ваш коментар на коментар, цікаво було прочитати і таку думку, хоча я не мав на увазі ніякого негативного контексту стосовно людини. Майбутнє, з моїх переконань, належить і відоме Богу. Усвідомлюючи це, людина вибудовує своє ставлення до Бога. От все, що стоїть за моїми словами. А з тезою про сучасну поезію, яку Ви характеризуєте правильно як так звану: з цим теж абсолютно згоден. Хто тепер не пише з мислячих людей? Я називаю це інакше - граматичним матеріалом. Може люди самі собі пишуть, може розважаються. Є імена невідомі широко, які достойні стати відомими. Про них свідчу, бо маю дві збірки, видані коштом самого автора, чиє ім'я не називаю. Він за фахом музикант, але все-таки в ньому більше від поета, ніж від музиканта, бо маючи звання народного артиста, він пише вірші краще, ніж керує оркестром і це об'єктивно. А книжки роздає друзям і знайомим. Краще б навпаки, був знаний як поет, а грав би у колі друзів.
Тож, до людини маю ставлення трепетне. Просто, затиснутий межами коментаря, не даю розлогого пояснення своїм словам. Що ж, намагатимусь враховувати і це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 09:40:22 ]
Дякую! А щодо попиту на українську поезію... Мені здається, що попит на поезію взагалі, незалежно від мови, зараз невеликий. Однозначно, що власне українська поезія потребує значного піару, поки що це до певної міри "розваги у шухляду", хоча я останнім часом зустрічаю дуже багато молодих (по-справжньому молодих 18-25 р.) талановитих, навіть геніально талановитих поетів, що пишуть українською.
Враження неживої українська поезія справляє почасти тому, що на поверхню "академічної" поезії виходять речі до певної міри застарілі і неактуальні. Наприклад, у нас у Вінниці, у обласному осередку Спілки письменників немає поетів, молодших 30 років, тільки 3 поета віком від 30 до 50 років, а решта - старші. Це неприродньо для поезії, як на мене.

Але є інша - молода сучасна українська література, що набирає обертів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:03:15 ]
Так, саме це я мав на увазі, зважаючи на чималу кількість цікавих молодих авторів, у тому числі на цьому ресурсі. Небагато хто з них стане відомим всій Україні. Я відношу себе до категорії читачів, а не поетів, тому дивлюсь на процеси іззовні, з-за меж літературного кола.