ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2021.04.22 19:45
Тут, крім усіх напастей, іще одна з’явилась.
Озлоблені вернулись до Січі козаки,
За вбивство Дорошенку, оскільки не помстились,
То думали, як справу цю довести таки.
А у мутній водиці завжди знайдеться щука,
Яка з тої нагоди, напевно, скориста.
Хто

Марія демянюк
2021.04.22 18:08
скоромовка)
В маленької Соні сьогодні безсоння.
І в Соніної мами безсоння без Соні:
Поїхала Соня в село до бабусі,
Сумують без Соні і мама і друзі.
Як Соня бабусі в селі допоможе,
Щаслива й спокійна вернутися зможе.
Усім привезе соковиті дарунки,

Петро Скоропис
2021.04.22 18:08
Разом із опаленням в кожнім домі
існує система відсутности. Сховані у стіні
її беззвучні батареї
сповнюють оселю нерозбавленою пусткою
цілорічно, незалежно від погоди,
працюючи, вочевидь, від мережі
на сировині, що постачається смертю, арештом або

Микола Соболь
2021.04.22 14:33
Тобі зазвучав Мендельсон,
сусіду заграли Шопена…
Життя чи театр, чи сон?
Актори, овації, сцени…
Маштарня* для вигулу тіл.
Фінальний учвал* іподромом…
І скільки б не виграв ти кіл,
на жаль, епілог всім відомо.

Сергій Губерначук
2021.04.22 14:02
Спокійно, я помиляюся.
Визнаючи неміч здійсненого,
реґулюю свої основні положення.
Мій зміст – це цитадель переконань,
яку оточує щодня брехня.
Станом на вісімнадцяте жовтня я –
дитина, що бачить усе перевернутим.
Спокійно, це не вада.

Ірина Вовк
2021.04.22 11:06
Крапотітиме дощ… Через ніч крапотітиме дощ.
Ти у літньому сні не уникнеш про щось шепотіти.
Не тривож мене, щастя, в примарах вертань, не тривож,
Ти іще не втомилось до мене крізь ґрати летіти.

Я черлене вино ще пелюстками уст пригублю,
У ранкових

Володимир Бойко
2021.04.22 10:41
Гриць, вступаючи до Спілки,
Десь пропив свою сопілку,
Бо поети-скороспілки
Очманіло п’ють до спілки.

2.

Закортіло діду баби,

Іван Потьомкін
2021.04.22 09:08
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Юлія Івченко
2021.04.22 08:48
не так уже й боляче коли на твоїм узгір»ї по натоптаній схемі
хтось позбирає до кошика ранку яблука ще зелені.
спитаєш привітно – що і тобі це життя насипало повно перцю?
давай покладу тобі серця так рясно ж вродило серця !

у тому домі де загляд

Ярослав Чорногуз
2021.04.21 23:16
Стоять берези занімілі,
І вітер їх не колихне.
Ясні творці моїх ідилій -
Завжди розраджують мене.

Чому ж сумують їхні тіні?
Принишкло птаство поміж віт.
Коли ось-ось заллє цвітіння

Микола Соболь
2021.04.21 15:23
Про що співають солов’ї?
Коли цвітуть сади вишневі,
смарагдові стоять гаї,
травневе небо кришталеве.
І розливається: тьох-тьох…
Немов по венах кров гаряча.
Питання багатьох епох:
сміється птаха ця, чи плаче?

Володимир Бойко
2021.04.21 12:15
Можна жити і без любові. Але навіщо? Людина діла у поважному віці стає людиною слова. Любов за гроші – сутність не духовна, а матеріальна. Краще щиро любити далеких, ніж фальшиво – ближніх. Там, де нема правди, годі шукати логіку. Диваки пр

Сергій Губерначук
2021.04.21 10:11
Тіло вживалося в світло
і спершу лежало.
Ящури всіюночі тікали під спину
і там їм землі мало.
Трава на очах росу народила,
смерть сталася на полюсі,
йшлося до загибелі цілого тіла
в зеніті літоосені.

Ігор Деркач
2021.04.21 09:56
Людина виникла із мавпи,
але буває й навпаки,
коли її нахабні лапи
хапають їжу із руки.
Далеко нічого ходити:
ось – українець, ось – кацап...
їх іноді не відрізнити
за пазурами рук і лап.

Іван Потьомкін
2021.04.20 21:41
Дві сім’ядолі моєї долі – сини мої,
Усе частіш ви входите у сни...
Та все чомусь маленькими такими.
Начебто тільки зіп’ялись на ноженята...

P.S.
Туга за дітьми й онуками
Усе тугіше в’яже моє серце.

Микола Соболь
2021.04.20 17:45
Тому, хто йде – осилити дорогу.
Тому, хто вірить – не хитких думок…
Велике небо кожному в підмогу
упевненості й витримки у крок.

Пекуче сонце в небесах шаріє,
гуляє вольний вітер у степу…
А до мети веде людину – мрія.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Балтян Катерина Пилигрим
2021.04.20

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЖІНКА-МРІЯ

Присвячується всім, без винятку, жінкам, які
були,
є
і ще будуть
чиїмись мріями.

О.Христенко

Очі хочуть,
Свідомість - аж мліє,
Пульс танцює, неначе змія.
Ти – близька і далека,
Як Мрія:
Неосяжна,
Не тільки моя.

Всім даруєш усмішки-надії:
Розхвильовані, згубні, ясні.
Здогадатись боюся –
Не смію:
Що Ти хочеш сказати Мені?

Наші очі зустрілись,
Як долі,
Зупинившись :
На мить,
На роки?
Засоромились пристрасті „голі”,
Лиш твоєї торкнувся руки...
14.09.10р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-14 16:09:54
Переглядів сторінки твору 3925
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.186 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.161 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 16:23:27 ]
Очі хочуть,
Свідомість - аж мліє,
Пульс танцює, неначе моя.
Ти – близька і далека,
Маріє,
Неосяжна,
Лише не моя...

Всім даруєш усмішки-надії:
Розхвильовані, теплі, ясні.
Здогадатись боюся – не смію:
Що Ти хочеш сказати Мені?

Наші очі зустрілись,
Та долі,
Розійшлись
Не на мить,
На роки?
Сивина засормилась грому
Що злітаї з легкої руки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 16:30:58 ]
Ось так воно і буває:
Тільки злетиш у небеса мрій, тут же знайдеться практична жінка, яка опустить тебе на землю і тицьне пальцем у тріснуте корито...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 16:39:36 ]
О, Сашо!
Якщо моя скромна особа має до цього вірша якесь відношення, то я розчулена майже до сліз.
Головне, як на мене, справжність почуттів. Навіть, якщо їм не судилося бути довгими. І якщо в результаті з"яуляється хоча б надхнення,це теж не так вже й погано, так? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 16:56:23 ]
Цілком погоджуюсь з Вашими словами!
Радий, що Вам сподобалось:)
І хоч ЛГ цього вірша - узагальнений образ Жінки-Мрії, Ви, безумовно, маєте безпосереднє відношення до його народження.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 16:42:01 ]
У кожного чоловіка повинна бути своя жінка-мрія, інакше життя втрачає деякі кольори. А чи стане щасливішим герой, коли дізнається, що саме хотіла сказати йому Вона?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 16:49:16 ]
інколи краще знати )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 16:58:58 ]
У ЛГ немає вибору: пан, або пропав!
Це той випадок, коли невідомість - нестерпна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 17:07:40 ]
так і я про це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 17:05:58 ]
Таке ЮНАЦЬКЕ натхнення. СУПЕР!!! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-15 11:34:56 ]
Дякую, міфе!
Нам ще рано старіти.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-15 13:42:37 ]
Про "старість" ані мур-мур. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 18:34:38 ]
Очі, очі...Чудово, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-15 11:35:26 ]
Дякую, Олексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 19:57:51 ]
Чуттєво. Але... Олександре, навіщо Вам така Мрія, яка всім підряд дарує "усмішки-надії"? Якась вона у Вас надто кокетлива... Хоча, я Вас розумію. Серцю ж не накажеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-15 11:45:42 ]
Всяка жінка - кокетка:)
Якась більше, якась - менше.
Я надаю перевагу тим, хто- менше.
Коли жінка усміхнена, в гарному настрої, "несе себе", як подарунок долі - вона приваблює багатьох чоловіків.
А ЛГ не настільки самозакоханий, аби бути впевненим, що цей подарунок Доля несе саме йому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-15 10:35:31 ]
Клас! Почуттєво - і ніжність, і переживання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-15 11:46:50 ]
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 15:38:28 ]
Як же ж ніжно та чуттєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 15:41:35 ]
Дякую, Таню!