Та це навіть не вірш, а так - римована спроба підняти настрій, і не лише собі... Зранку порюмсала, а потім вийшла на подвір'я - таке сонечко! така осінь тепла і мила! Ну, думаю, і дурне ж ти теля, чого ридати? Хіба хто вмер, боронь Боже? А все інше втрясеться :)

Втрясеться, точно втрясеться. Це закон життя - як тільки людина вважає, що час точку зору змінювати, то одразу колір життя почінає на краще змінюватись, автоматично.:)Тож оптимізму Вам, Ґренуіль.Я кожного ранку подумки рожеві окуляри надягаю - діє!:)

Дякую за побажання, для "закоренілої" песимістки воно дуже доречне! А рожеві окуляри - цікавий рецепт, треба й собі спробувати. :)

Головне - вчасно потім обсушитися, щоб якоїсь застуди не підхопити... і не додавати сирості сльозами ;)

Ой, я прямо не знаю... У "якби" оте "би" наче сховане, а так буде тут "би", а в наступному рядку ще раз - "б". Не забагато? Може, хай так уже й лишається?

Напевне Ви праві, дійсно наче трохи ховається...

Ага, ховаю "хвости" у воду - в калюжу себто... та ще й солону :))

Хапаючи Мрію, котра вже намірилася вийти, за вушко (ду-у-же легенько):
- Куди-куди-куди... Та чого ви там не бачили, лишайтеся туточки - ось у мене диванчик м'якенький, а на ньому котик тепленький... І каву якраз тільки-но заварила, і шоколадку не встигла всю змаламурити... Ото примощуйтеся - і можна починати збуватися! ;))

Ну, не так от буквально - прям щас, тут і зараз ) Чекання винагороджується особливо!
Втім, це не стосується кави з чоколадкою )

Отак завжди... чекай та чекай... :( Ну, нічого, хоч кави у гарному товаристві вип'ю ;)

Бачте, у всьому є свої плюси. Гарне товариство в наш час теж не аби шо )

(Підливає у каву коньячку):
- Ну, за файне товариство!

Ммм, відчуваю, невдовзі підемо у образів творів сигаретки "стріляти" ) Так і час промине, і щастя наблизиться впритул )

А от і не підемо! Бо я з тої вашої пачечки половину сигарет собі в кишеню відсипала... Так що все у нас є!
От тільки музики не вистачає. Вам яку поставити? Чи підемо джаз послухаємо (у нас сьогодні другий день джазового фестивалю)?

То у вас в місті джаз, а ви тут рюмсаєте???
Тащіть сюди джазмена )

О! Нарешті я знаю, чого плачу - бо другий рік поспіль не вдається на фестиваль потрапити :((
Ну, пішла я з джаз-бендом домовлятися (що нам той один джазмен), а ви тут сусідам поки що двері дошками позабивайте... а то ж прийдуть під ранок з монтіровками питати, коли концерт скінчиться...

ой, дєвочкі, у вас тут так харашо: і кава, і коньяк, і чоколядові мрії, і джазмени... приймете в кумпанію? Я тут, правда, трошки не в тємку, - з оселедцем, але, мож, на завтра згодиться, га? я прикольна така, особливо, після коньячку ))

Оселедець теж піде... потім )
Прикольна, кажеш? Це добре, бо Гренуїль збирається цілий джазбенд приманити )

Ну, нарешті закусь нормальна буде! А то від того шоколаду буржуйського нудить уже... Давайте сюди оселедця, а в мене тут учорашня бараболя в мундєрах десь була - повечеряємо по-людськи!

(Зацікавлено роззираючись довкола):
- Де?!

а восьо-восьо - гляньте в люстерко: чорнява така, ще й усміхається не на осінь ;)

Нє-нє-нє!! Поетеси - це ті, що збірки видають, а я - так... погуляти вийшла... ;)

(Колупаючи припічок):
- Та ну... Ви мене, Куме, дивіться не захваліть...

Та батьки-то нічого, а от батюшка казав, шо за кума - не можна!
(Виходить, жалібно наспівуючи: "Відно, нє судьба-а-а...")

Побігла... Доганяйте! :))

Ой, нікого вже питати... А за побажання щастя - дякую, хай і вам сонечко щодня всміхається! :))

Ну, коли стільки разів підряд довбнею по тому ж місцю - важко врешті-решт не помітити... :)
А якщо серйозно - складно налаштуватися на світлу хвилю, особливо коли "пощастило" народитися меланхоліком, та ще - інтровертом, та ще... а песимістами народжуються чи стають? - та ще... і у кожного з нас таких особистих "та ще" - ціла купа. А життя їх і далі додає щедрою рукою. Ну, нічого - прорвемося! :))