ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дарунок
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Сни
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
***
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
***
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
La mia canzone
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Темрява і світло
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Вірш на вибір читача
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
* * *
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Ріка однієї душі
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Просто
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Вборони
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
***
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Не жалійся
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Хоч ти не йди
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Герої виходять з народу
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
10. Пісня Миші
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Мельничук Світлана

 Про золоту клітку (літературна пародія)

А я б жила у клітці золотій!
...
Оберігаю свій маленький світ.
Під Новий рік загадую бажання.
А так хотілось - щоб земля з-під ніг,
Від щастя хай, чи хоч би від кохання.
...
А я б жила у клітці золотій,
Але, на жаль, ніхто не пропонує.

Світлана Мельничук

Було колись – чоловіки мені
Йти в клітку золоту пропонували
Та відмовлялась гордовито: „Ні -
Кохання світлого від вас лише чекаю."

Не дочекалась.. Ні чоловіків -
Ані кохання щирого допоки...
Ні землетрусів, Боже, ні стихій -
Лишилося стрічатись з Новим роком...

А так хотілось – щоб земля з-під ніг! -
Або цунамі з головою вкрило
Чи зразу в смерч, ступивши за поріг, -
І врятуватися, усім на диво.

Що за життя! Ну, зовсім без пригод!
Нехай мене чеченці хоч би вкрали!
Тепер я згідна в клітку – але, от,
Де ділись ті, котрі пропонували?


19.10.2010

* Джерело: Світлана Мельничук " * * * " (А я б жила у клітці золотій!)(http://maysterni.com/publication.php?id=53279)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Світлана Мельничук * * * А я б жила у клітці золотій!



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 10:28:05
Переглядів сторінки твору 4531
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.868 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-20 10:28:25 ]
О, в мене є ще парочка віршів від імені протилежної статі ("Не зраджуй, мій легіню любий" та "Нимфетка в транценденте")...)))

Щиро вдячний, Пелагеє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-20 14:09:45 ]
Палагеєчко, щиро перепрошую, що двічі неправильно написав Ваше ім'я.:) Відтепер буду уважніший.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 00:08:56 ]
І я б жила!.. Ось, просили передати "прігласітєльний білєт".
ВАЛЕРИК ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Підозріло так затих
Майстер кліток золотих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-20 10:08:01 ]
Вдячний за запрошення, бабо Нібабо!)
Тішусь, що й мене не оминули Вашою увагою!)

Ну чого ж так підозріло?
Щось пишу, усім на диво...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 10:34:42 ]
Файно, Валерію! Сподобалось. Ідея зрозуміла - рішення треба приймати у відповідний час... Вже не кажу про те, що треба і бути у відповідному місці.
Може хіба би трошки змінити "довіку" і "роком2?
Гут!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-20 14:08:04 ]
Щиро вдячний, Іване, за схвалення і за підказку. Змінив на "допоки".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 14:18:45 ]
Було колись – чоловіки мені
Йти в клітку золоту пропонували…
Та твердо їм відказувала: „Ні!” -
Бо світлого кохання я чекала.

Тепер - ні злота, ані чоловіків,
Все без кохання щирого допоки...
Ні землетрусів, Боже, ні стихій -
Лишилося стрічатись з Новим роком...

А так хотілось – щоб земля з-під ніг! -
Аби цунамі з головою вкрило,
Чи зразу в смерч, ступивши за поріг, -
І врятуватися, усім смертям на диво.

Що за життя! Ну зовсім без пригод!
Уже б мене нехай чеченці вкрали!
Я згідна вже і в клітку – але, от,
Де ж всі оті, котрі пропонували?- може так Валеро?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-21 07:57:09 ]
Дякую, Юлю, за підказки. Останній рядок у Вас краще вийшов, беру.) Інші дві поправки, на жаль, збивають ритм, котрий у мене аналогічний з віршем-оригіналом. Прийміть мою щиру вдячність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 13:02:48 ]
Та не пропонували ж мені! Та й вибору, як такого, не було. А з Новим роком я зустрічаюсь тоді, коли він не такий вже й новий. Тобто засинаю в Старому, а прокидаюсь вже в Новому. Так що, дійсно, без пригод. За пародію дуже вдячна. Я страшенно люблю гумористичні твори! Іноді пародії, дійсно, кращі за вірші. Сподіваюсь, не в моєму випадку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-22 08:33:56 ]
Вітаю, Світлано! Нарешті я дочекався відгуку від Вас.) Тішусь, що пародія сподобалась.) На мій погляд, вона - просто імпровізація на Ваш вірш, продовження та розвиток теми. Звичайно, мені вірш дуже сподобався, інакше б не з'явилось натхнення на пародію.) Радий знайомству!