ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  " Баба-а-Шох "
Що Ви, Бабо, з ступи впали
Що на Гентоша напали?
Чи наїлися дурману –
Мухоморів "під сметану"?
(Баба – спец по тій заразі)
Готували в протигазі?
А жаргон: - "Ти брось. Отрава.
Ощущенія" - і слава!
Гонить схоже на "халтуру",
Ох і має вже натуру!
Ваня, бач, під мухомором…
Під статтю! Наклепи! – Сором!
То "просніцця", то "вертіцця":
Тне – нічого не боїться!
Уморила. Каже "плохо" -
"Несварєньє" - тихо оха!
А "сердицця", а "берецця"…
(То піариться, здається)
І з ніким ся не рахує…
А ґанджує! А ґанджує!
Уштрикнути вміє круто –
Треба вже до Баби прута.
Грішне з праведним змішала –
Переварює… Без сала…
Аватарка – то принада!
(Галіфе і бананада…)
Щоки – сила! Страшно аж –
Буряковий макіяж!
Намішала вінегрети,
Вгомониться, думав – де там!
І щаслива, як дитя –
Всіх потроху "жре"… Шутя.
Нелегка прийшла година –
Видно, Кумова родина…
Сильно так не "наїжджайте",
Трохи, Бабо, совість майте!
Ну "на кой" то все Вам, Бабо,
Заварили Ви неслабо.
Може, зремонтуйте ступу,
І летіть кудись …на зупу…
Може просто на "оладкі –
Бєлакрилиє лашадкі"?
Треба, схоже, Бабі "Дєда" –
Повна була би "Пабєда"!

21.10.2010







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-21 16:57:25
Переглядів сторінки твору 5837
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.236 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 22:57:10 ]
Є проблеми в...ступі? Фе!
Пошкодуйте галіфе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-21 23:32:31 ]
Ну при чім тут галіфе?
Йшли б ви... поваром. В кафе.
Шо за тіп ви, гентош нада...
От кусливе, от лихе.
Вас пригрієш на груді, -
Стануть дибом бігуді.
Підіпхнули б краще ступу
Та й зарадили б біді...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 23:50:37 ]
О! Дістало Бабу враз -
Тільки, люба, без образ!
Намололи цілу купу,
І про "тіпа", і про "ступу"...
Підіпхну, що сили маю -
У біді не залишУ!
Бабу, зважте, поважаю -
Із ВЕЛИКОЇ пишУ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 18:53:56 ]
Да! Бабу треба поважать! (посміхаєцця).

Всі полегшено зітхають. Ступа, два рази брумнувши, нарешті, заводицця. У Лазірковій високості над головами Баби та Вані із плакатами "МИР! ДРУЖБА! ФЄСТІВАЛЬ!" проносяцця пернаті: дві Мрії, Чорногуз і Рожева птаха із поеми Свєтіка Луцкової ( є мнєніє, шо вони направляюцця у "Скляну корчму" до ІГОРЯ ПАВЛЮКА). Їм услід багатозначно мнявчить кіт Тетянки Роси і смиче Бабу за галіфе. Баба та Ваня нерешитєльно переглядаюцця. Ваня хапає ув обійми Оксанку Лозову та Схимницю і прудко застрибує до ступи. Услід за ними із криком "Ех, прокачу!" застрибують і Баба з котом. Ступа рушає. Всі інші покидають сцену пєшком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 19:01:10 ]
Чорногуз теж пернатий? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 21:59:47 ]
Не картина - ідилія... Прямо сльози на очі - чи то ступа на понадзвукову перейшла? Чи то слова на плакаті такі душевні? Всі від радості плачуть...
Не вірять, що Баба Ваню так гостинно поперед себе в ступу пропустила. І ще з ТАКОЮ компанією. Не вірицця... Але хочецця... А там і "Скляна корчма" попереду. А там десь і Кум запряжений коло неї... Гарна компанія збираєцця, особливо як всі інші підтягнуцця, що пєшком ідуть - весело буде!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:27:11 ]
Як Вам ведеться, Йванку?.. Я, власне, зайшла достойно оцінити Вашу достойну відповідь "мнімому протівніку": миттєву реакцію, багате використання "місцевого матеріалу", терплячість, почуття - гумору, солідарності, гідності та всі інші :) Шкода, що не можу поставити "6" (не дозволяє програма). Але, як треба буде, заходьте, - поворожу ще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 22:08:37 ]
Вітаю, дорога Ясновидице! Дякую, по всякому ведеться... Життя, як відомо, смугами - Ви ж з першого разу догадаєтеся, які ширші. Дяка і уклін Вам за достойну оцінку - Ви тут мене стількома файними якостями наділили, що я можу "зогоноруватися" і не полізти в ступу ...
Зайду до Вас ще обов’язково, але і Ви не минайте!
Щира дяка!!!