ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 31.10.2010.

"Будуємо нову країну!"

ПР

Образ твору
Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки.
Шахтарів порятують у Чилі, а нас - ніколи.
І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.

Хто засудить країну, в якої і суд - на продаж?
Хто влаштує на виході з себе нам екзит-поли?
У народної влади немає давно народу.
І дитя оніміло, не крикне - "король же голий!"

Веселись, окупована вкотре файна юкрайна!
Їхні душі святі, їхні руки не крали нічого.
Засміється гарбуз на хеловін дико й печально,
І калина проллється кров"ю тобі під ноги...




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-23 21:43:18
Переглядів сторінки твору 11485
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.635 / 5.88  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.445 / 5.75  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:37:32 ]
Так, Юлю, так! Воно Вам, і мені, і не лише нам треба! Ну не треба Максимові, то хай щось "попристойніше" бере (читала я його "пристойності" – очі б мої того не бачили на ПМ). Пишемо про те, що болить, а тут так болить! Слава Богу, ще не оніміли. Серед відповідей на коментарі Ви написали про "промінчики-особисті". Бачу серед них і Вас.
З повагою О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:49:54 ]
Як кажуть, "приєднуючись до попередніх ораторів" (щоправда, не до всіх) :), скажу: свіжо, оригінально, майстерно, талановито!

От мені цікаво: невже ще є хтось, хто вірить тим облудним гаслам, якими зараз обклеєні всі стовпи, стовпчики, огорожі і т.д. і т.п.? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:17:05 ]
Дякую, думаю, що є))) Під час виборів Президента ходило відео інтернетом їхнього електорату)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:46:54 ]
Юля, якби хто інший, так я промовчав би. Але як, то не виходить. Юля ось оце "окупована вкотре" має означати періоди коли файнаюкрайна окупована не була. Назви їх, Сонечко, хоча би для мене. А ще можу тему підкинути - справжня окупація юкрайни здається попереду. І виглядатиме вона... оооо, не стану лякати всіх і вся. І тебе цьму, як Мрійку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:14:52 ]
Все відносно. Були ж часи і без царя, і без СРСР. Та хоча б з 1991 року по...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 20:27:52 ]
Юліє! Вкотре повертаюся до цього вірша, перечитую його та коментарі. Звичайно, політична тема невдячна, але коли вже так дістали - по саме нікуди... Тому хочу особливо подякувати і за Вашу постійну принциповість у коментарях, і за оте "Так, воно мені треба." Із величезною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 18:01:37 ]
Величезне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Ноемінь (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 23:13:30 ]
Дуже-дуже схвилювало ... = І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.
Сумно, але визнання діагнозу - шлях до одужання!
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:26:39 ]
Дякую, сум лише як констатація факту. А взагалі, я реаліст з періодичними проблисками оптимізму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 14:45:58 ]
Юля, розмова далеко не закінчена. зовсім не закінчена. Я зрозумів ти добре знає значення слова "окупована". Поясни його присутність в твоєму вірші. Це в тебе спроба констатувати факт (я про вірш) чи так, до червоної дати? На епіграму не тягне аж ніяк. І ще, про поезію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 14:53:47 ]
Олександре, слово "окупація" вжите, звісно ж, не в прямому значенні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:23:42 ]
Не вистачало ще тільки в прямому. Так ким окупована і коли була не окупована, знову повторюсь. Юля, ти не піонерка в поезії, тобі личить думки викладати без підтексту. А взагалі вже цікаво, коли електорат стане згадувати колишню "бандєровско-пєтлюровскую власть".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:29:21 ]
Як Богдан віддав Україну Росії, так і стала "окупована". Потім були певні періоди наявності відносного духу і ситуації свободи, повторюсь - наприклад, УНР, 1991й, та нехай навіть нещасний 2004й.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:42:01 ]
Щоооо? Богдан віддав Україну Росії? А до того Україна була як держава? Та Хмельницький один з найудачливіших політиків всіх часів. Скільки було повстань до того і все закінчувалося вогнем і палями.
А ось про УНР це дуже навіть цікаво. Що було такого хорошого в УНР, що за пару місяців народ український наплював сам на УНР і її "предводителів"? Тільки не треба ділити народ на свідомих і несвідомих.
Легендарний 91-ий нові пророки собі приписують в заслугу. Юля, як ти вважаєш, якби не було Кравчука, Лук'яненка і решти, Україна залишилася б географічним поняттям?
І чому 2004 рік нещасний? Чого люди чекали, скажи мені, здається ти налаштована прагматично без "нуууу...". Що, чекали відміни права власності на засоби виробництва? Чи Ісуса Христа з буханкою хліба? Чи Ющенка з портретом Сталіна?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:52:59 ]
Я не бачу сенсу в цих розмовах про політику та історію. Я не знаю, чого чекали люди в 2004му. А нещасний, бо приніс потім розчарування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:43:16 ]
Моторошно підмітили Ви, Юленько, про Чилі. Це факт, у нас ті бідні шахтарі зазанали б долі хлопців з Курська, а вдовам поплескали б по плечі і назвали їхніх чоловіків героями. На таке лиш спроможна наша влада. Показне співчуття їхнє кредо... Сильно, Юлю, і... що саме страшне - ПРАВДИВО.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:54:29 ]
Дякую, що підмітили цей момент. І взагалі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 17:50:12 ]
Чому Величковський писав, так як він писав, у такі паршиві часи? Чому Котляревський створив Енеїду? Читаю наші вірші і здається,що дійсно: "Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки" Часи наші не самі паршиві. Нас самих бракує?