ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 31.10.2010.

"Будуємо нову країну!"

ПР

Образ твору
Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки.
Шахтарів порятують у Чилі, а нас - ніколи.
І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.

Хто засудить країну, в якої і суд - на продаж?
Хто влаштує на виході з себе нам екзит-поли?
У народної влади немає давно народу.
І дитя оніміло, не крикне - "король же голий!"

Веселись, окупована вкотре файна юкрайна!
Їхні душі святі, їхні руки не крали нічого.
Засміється гарбуз на хеловін дико й печально,
І калина проллється кров"ю тобі під ноги...




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-23 21:43:18
Переглядів сторінки твору 11679
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.635 / 5.88  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.445 / 5.75  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:37:32 ]
Так, Юлю, так! Воно Вам, і мені, і не лише нам треба! Ну не треба Максимові, то хай щось "попристойніше" бере (читала я його "пристойності" – очі б мої того не бачили на ПМ). Пишемо про те, що болить, а тут так болить! Слава Богу, ще не оніміли. Серед відповідей на коментарі Ви написали про "промінчики-особисті". Бачу серед них і Вас.
З повагою О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:49:54 ]
Як кажуть, "приєднуючись до попередніх ораторів" (щоправда, не до всіх) :), скажу: свіжо, оригінально, майстерно, талановито!

От мені цікаво: невже ще є хтось, хто вірить тим облудним гаслам, якими зараз обклеєні всі стовпи, стовпчики, огорожі і т.д. і т.п.? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:17:05 ]
Дякую, думаю, що є))) Під час виборів Президента ходило відео інтернетом їхнього електорату)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:46:54 ]
Юля, якби хто інший, так я промовчав би. Але як, то не виходить. Юля ось оце "окупована вкотре" має означати періоди коли файнаюкрайна окупована не була. Назви їх, Сонечко, хоча би для мене. А ще можу тему підкинути - справжня окупація юкрайни здається попереду. І виглядатиме вона... оооо, не стану лякати всіх і вся. І тебе цьму, як Мрійку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:14:52 ]
Все відносно. Були ж часи і без царя, і без СРСР. Та хоча б з 1991 року по...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 20:27:52 ]
Юліє! Вкотре повертаюся до цього вірша, перечитую його та коментарі. Звичайно, політична тема невдячна, але коли вже так дістали - по саме нікуди... Тому хочу особливо подякувати і за Вашу постійну принциповість у коментарях, і за оте "Так, воно мені треба." Із величезною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 18:01:37 ]
Величезне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Ноемінь (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 23:13:30 ]
Дуже-дуже схвилювало ... = І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.
Сумно, але визнання діагнозу - шлях до одужання!
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:26:39 ]
Дякую, сум лише як констатація факту. А взагалі, я реаліст з періодичними проблисками оптимізму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 14:45:58 ]
Юля, розмова далеко не закінчена. зовсім не закінчена. Я зрозумів ти добре знає значення слова "окупована". Поясни його присутність в твоєму вірші. Це в тебе спроба констатувати факт (я про вірш) чи так, до червоної дати? На епіграму не тягне аж ніяк. І ще, про поезію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 14:53:47 ]
Олександре, слово "окупація" вжите, звісно ж, не в прямому значенні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:23:42 ]
Не вистачало ще тільки в прямому. Так ким окупована і коли була не окупована, знову повторюсь. Юля, ти не піонерка в поезії, тобі личить думки викладати без підтексту. А взагалі вже цікаво, коли електорат стане згадувати колишню "бандєровско-пєтлюровскую власть".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:29:21 ]
Як Богдан віддав Україну Росії, так і стала "окупована". Потім були певні періоди наявності відносного духу і ситуації свободи, повторюсь - наприклад, УНР, 1991й, та нехай навіть нещасний 2004й.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:42:01 ]
Щоооо? Богдан віддав Україну Росії? А до того Україна була як держава? Та Хмельницький один з найудачливіших політиків всіх часів. Скільки було повстань до того і все закінчувалося вогнем і палями.
А ось про УНР це дуже навіть цікаво. Що було такого хорошого в УНР, що за пару місяців народ український наплював сам на УНР і її "предводителів"? Тільки не треба ділити народ на свідомих і несвідомих.
Легендарний 91-ий нові пророки собі приписують в заслугу. Юля, як ти вважаєш, якби не було Кравчука, Лук'яненка і решти, Україна залишилася б географічним поняттям?
І чому 2004 рік нещасний? Чого люди чекали, скажи мені, здається ти налаштована прагматично без "нуууу...". Що, чекали відміни права власності на засоби виробництва? Чи Ісуса Христа з буханкою хліба? Чи Ющенка з портретом Сталіна?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:52:59 ]
Я не бачу сенсу в цих розмовах про політику та історію. Я не знаю, чого чекали люди в 2004му. А нещасний, бо приніс потім розчарування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:43:16 ]
Моторошно підмітили Ви, Юленько, про Чилі. Це факт, у нас ті бідні шахтарі зазанали б долі хлопців з Курська, а вдовам поплескали б по плечі і назвали їхніх чоловіків героями. На таке лиш спроможна наша влада. Показне співчуття їхнє кредо... Сильно, Юлю, і... що саме страшне - ПРАВДИВО.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:54:29 ]
Дякую, що підмітили цей момент. І взагалі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 17:50:12 ]
Чому Величковський писав, так як він писав, у такі паршиві часи? Чому Котляревський створив Енеїду? Читаю наші вірші і здається,що дійсно: "Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки" Часи наші не самі паршиві. Нас самих бракує?