ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 31.10.2010.

"Будуємо нову країну!"

ПР

Образ твору
Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки.
Шахтарів порятують у Чилі, а нас - ніколи.
І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.

Хто засудить країну, в якої і суд - на продаж?
Хто влаштує на виході з себе нам екзит-поли?
У народної влади немає давно народу.
І дитя оніміло, не крикне - "король же голий!"

Веселись, окупована вкотре файна юкрайна!
Їхні душі святі, їхні руки не крали нічого.
Засміється гарбуз на хеловін дико й печально,
І калина проллється кров"ю тобі під ноги...




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-23 21:43:18
Переглядів сторінки твору 10824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.635 / 5.88  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.445 / 5.75  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:37:32 ]
Так, Юлю, так! Воно Вам, і мені, і не лише нам треба! Ну не треба Максимові, то хай щось "попристойніше" бере (читала я його "пристойності" – очі б мої того не бачили на ПМ). Пишемо про те, що болить, а тут так болить! Слава Богу, ще не оніміли. Серед відповідей на коментарі Ви написали про "промінчики-особисті". Бачу серед них і Вас.
З повагою О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:49:54 ]
Як кажуть, "приєднуючись до попередніх ораторів" (щоправда, не до всіх) :), скажу: свіжо, оригінально, майстерно, талановито!

От мені цікаво: невже ще є хтось, хто вірить тим облудним гаслам, якими зараз обклеєні всі стовпи, стовпчики, огорожі і т.д. і т.п.? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:17:05 ]
Дякую, думаю, що є))) Під час виборів Президента ходило відео інтернетом їхнього електорату)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:46:54 ]
Юля, якби хто інший, так я промовчав би. Але як, то не виходить. Юля ось оце "окупована вкотре" має означати періоди коли файнаюкрайна окупована не була. Назви їх, Сонечко, хоча би для мене. А ще можу тему підкинути - справжня окупація юкрайни здається попереду. І виглядатиме вона... оооо, не стану лякати всіх і вся. І тебе цьму, як Мрійку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:14:52 ]
Все відносно. Були ж часи і без царя, і без СРСР. Та хоча б з 1991 року по...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 20:27:52 ]
Юліє! Вкотре повертаюся до цього вірша, перечитую його та коментарі. Звичайно, політична тема невдячна, але коли вже так дістали - по саме нікуди... Тому хочу особливо подякувати і за Вашу постійну принциповість у коментарях, і за оте "Так, воно мені треба." Із величезною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 18:01:37 ]
Величезне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Ноемінь (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 23:13:30 ]
Дуже-дуже схвилювало ... = І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.
Сумно, але визнання діагнозу - шлях до одужання!
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:26:39 ]
Дякую, сум лише як констатація факту. А взагалі, я реаліст з періодичними проблисками оптимізму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 14:45:58 ]
Юля, розмова далеко не закінчена. зовсім не закінчена. Я зрозумів ти добре знає значення слова "окупована". Поясни його присутність в твоєму вірші. Це в тебе спроба констатувати факт (я про вірш) чи так, до червоної дати? На епіграму не тягне аж ніяк. І ще, про поезію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 14:53:47 ]
Олександре, слово "окупація" вжите, звісно ж, не в прямому значенні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:23:42 ]
Не вистачало ще тільки в прямому. Так ким окупована і коли була не окупована, знову повторюсь. Юля, ти не піонерка в поезії, тобі личить думки викладати без підтексту. А взагалі вже цікаво, коли електорат стане згадувати колишню "бандєровско-пєтлюровскую власть".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:29:21 ]
Як Богдан віддав Україну Росії, так і стала "окупована". Потім були певні періоди наявності відносного духу і ситуації свободи, повторюсь - наприклад, УНР, 1991й, та нехай навіть нещасний 2004й.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:42:01 ]
Щоооо? Богдан віддав Україну Росії? А до того Україна була як держава? Та Хмельницький один з найудачливіших політиків всіх часів. Скільки було повстань до того і все закінчувалося вогнем і палями.
А ось про УНР це дуже навіть цікаво. Що було такого хорошого в УНР, що за пару місяців народ український наплював сам на УНР і її "предводителів"? Тільки не треба ділити народ на свідомих і несвідомих.
Легендарний 91-ий нові пророки собі приписують в заслугу. Юля, як ти вважаєш, якби не було Кравчука, Лук'яненка і решти, Україна залишилася б географічним поняттям?
І чому 2004 рік нещасний? Чого люди чекали, скажи мені, здається ти налаштована прагматично без "нуууу...". Що, чекали відміни права власності на засоби виробництва? Чи Ісуса Христа з буханкою хліба? Чи Ющенка з портретом Сталіна?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:52:59 ]
Я не бачу сенсу в цих розмовах про політику та історію. Я не знаю, чого чекали люди в 2004му. А нещасний, бо приніс потім розчарування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:43:16 ]
Моторошно підмітили Ви, Юленько, про Чилі. Це факт, у нас ті бідні шахтарі зазанали б долі хлопців з Курська, а вдовам поплескали б по плечі і назвали їхніх чоловіків героями. На таке лиш спроможна наша влада. Показне співчуття їхнє кредо... Сильно, Юлю, і... що саме страшне - ПРАВДИВО.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:54:29 ]
Дякую, що підмітили цей момент. І взагалі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 17:50:12 ]
Чому Величковський писав, так як він писав, у такі паршиві часи? Чому Котляревський створив Енеїду? Читаю наші вірші і здається,що дійсно: "Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки" Часи наші не самі паршиві. Нас самих бракує?