ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 31.10.2010.

"Будуємо нову країну!"

ПР

Образ твору
Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки.
Шахтарів порятують у Чилі, а нас - ніколи.
І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.

Хто засудить країну, в якої і суд - на продаж?
Хто влаштує на виході з себе нам екзит-поли?
У народної влади немає давно народу.
І дитя оніміло, не крикне - "король же голий!"

Веселись, окупована вкотре файна юкрайна!
Їхні душі святі, їхні руки не крали нічого.
Засміється гарбуз на хеловін дико й печально,
І калина проллється кров"ю тобі під ноги...




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-23 21:43:18
Переглядів сторінки твору 11862
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.635 / 5.88  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.445 / 5.75  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:37:32 ]
Так, Юлю, так! Воно Вам, і мені, і не лише нам треба! Ну не треба Максимові, то хай щось "попристойніше" бере (читала я його "пристойності" – очі б мої того не бачили на ПМ). Пишемо про те, що болить, а тут так болить! Слава Богу, ще не оніміли. Серед відповідей на коментарі Ви написали про "промінчики-особисті". Бачу серед них і Вас.
З повагою О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:49:54 ]
Як кажуть, "приєднуючись до попередніх ораторів" (щоправда, не до всіх) :), скажу: свіжо, оригінально, майстерно, талановито!

От мені цікаво: невже ще є хтось, хто вірить тим облудним гаслам, якими зараз обклеєні всі стовпи, стовпчики, огорожі і т.д. і т.п.? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:17:05 ]
Дякую, думаю, що є))) Під час виборів Президента ходило відео інтернетом їхнього електорату)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:46:54 ]
Юля, якби хто інший, так я промовчав би. Але як, то не виходить. Юля ось оце "окупована вкотре" має означати періоди коли файнаюкрайна окупована не була. Назви їх, Сонечко, хоча би для мене. А ще можу тему підкинути - справжня окупація юкрайни здається попереду. І виглядатиме вона... оооо, не стану лякати всіх і вся. І тебе цьму, як Мрійку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:14:52 ]
Все відносно. Були ж часи і без царя, і без СРСР. Та хоча б з 1991 року по...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 20:27:52 ]
Юліє! Вкотре повертаюся до цього вірша, перечитую його та коментарі. Звичайно, політична тема невдячна, але коли вже так дістали - по саме нікуди... Тому хочу особливо подякувати і за Вашу постійну принциповість у коментарях, і за оте "Так, воно мені треба." Із величезною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 18:01:37 ]
Величезне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Ноемінь (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 23:13:30 ]
Дуже-дуже схвилювало ... = І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.
Сумно, але визнання діагнозу - шлях до одужання!
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:26:39 ]
Дякую, сум лише як констатація факту. А взагалі, я реаліст з періодичними проблисками оптимізму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 14:45:58 ]
Юля, розмова далеко не закінчена. зовсім не закінчена. Я зрозумів ти добре знає значення слова "окупована". Поясни його присутність в твоєму вірші. Це в тебе спроба констатувати факт (я про вірш) чи так, до червоної дати? На епіграму не тягне аж ніяк. І ще, про поезію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 14:53:47 ]
Олександре, слово "окупація" вжите, звісно ж, не в прямому значенні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:23:42 ]
Не вистачало ще тільки в прямому. Так ким окупована і коли була не окупована, знову повторюсь. Юля, ти не піонерка в поезії, тобі личить думки викладати без підтексту. А взагалі вже цікаво, коли електорат стане згадувати колишню "бандєровско-пєтлюровскую власть".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:29:21 ]
Як Богдан віддав Україну Росії, так і стала "окупована". Потім були певні періоди наявності відносного духу і ситуації свободи, повторюсь - наприклад, УНР, 1991й, та нехай навіть нещасний 2004й.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:42:01 ]
Щоооо? Богдан віддав Україну Росії? А до того Україна була як держава? Та Хмельницький один з найудачливіших політиків всіх часів. Скільки було повстань до того і все закінчувалося вогнем і палями.
А ось про УНР це дуже навіть цікаво. Що було такого хорошого в УНР, що за пару місяців народ український наплював сам на УНР і її "предводителів"? Тільки не треба ділити народ на свідомих і несвідомих.
Легендарний 91-ий нові пророки собі приписують в заслугу. Юля, як ти вважаєш, якби не було Кравчука, Лук'яненка і решти, Україна залишилася б географічним поняттям?
І чому 2004 рік нещасний? Чого люди чекали, скажи мені, здається ти налаштована прагматично без "нуууу...". Що, чекали відміни права власності на засоби виробництва? Чи Ісуса Христа з буханкою хліба? Чи Ющенка з портретом Сталіна?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:52:59 ]
Я не бачу сенсу в цих розмовах про політику та історію. Я не знаю, чого чекали люди в 2004му. А нещасний, бо приніс потім розчарування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:43:16 ]
Моторошно підмітили Ви, Юленько, про Чилі. Це факт, у нас ті бідні шахтарі зазанали б долі хлопців з Курська, а вдовам поплескали б по плечі і назвали їхніх чоловіків героями. На таке лиш спроможна наша влада. Показне співчуття їхнє кредо... Сильно, Юлю, і... що саме страшне - ПРАВДИВО.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:54:29 ]
Дякую, що підмітили цей момент. І взагалі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 17:50:12 ]
Чому Величковський писав, так як він писав, у такі паршиві часи? Чому Котляревський створив Енеїду? Читаю наші вірші і здається,що дійсно: "Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки" Часи наші не самі паршиві. Нас самих бракує?