ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2020.09.28 21:04
За поетами плаче тюрма,
у якій їх орда катувала
ні за що, аби ми пам’ятали, –
за поетами плаче тюрма.

Хай за себе радіє юрма,
що і нині у роки навали
за поетами плаче тюрма,

Ярослав Чорногуз
2020.09.28 21:02
Античний стиль, підковою споруда,
З рослинами дві вази кам`яні.
Приходять, зупиняються там люди –
Привабливо джерельце жебонить.

Не вірив, що збудована недавно
Сіренька, «старовинна» ця стіна.
Дзвенить там срібнострумінь, як струна,

Іван Потьомкін
2020.09.28 10:11
Якось у переддень Йом Кіпуру ,
Перед молитвою «Коль Нідрей»,
Хасиди кричали , читаючи псалми.
«Чого стараєтесь?»- спитав їх раббі Пінхас .
Чи не тому, що слова ваші не линуть до Небес?
Брехали, мабуть, рік цілий?
Бо ж хто бреше, в того й вуста брех

Дума Козак
2020.09.28 08:57
Чарівно в тиші линули слова,
у келиху іскрилося мартіні…
Ти сяяла мов квітка польова,
зітхала тихо скрипка Паганіні.

А час стікав краплинами хвилин
по склу буття у дощову погоду.
Осіннім вітром линув часоплин,

Тетяна Левицька
2020.09.28 08:17
По вірі кожному дано
і хрест животворящий,
і мрії золоте руно,
і безкоштовне щастя.

Скорботи втрати, туги щем
і потрясіння зливи.
Гордині грізне сонмище

Сергій Губерначук
2020.09.28 06:21
Червоні прапори – і прапори "Пори"!
Гранітний Ленін – Золота Софія!
Комуністичне "геть!" з безбожної юрби –
ламається об "так!", що вільним вітром віє!

Нащадки вбивців пруть, ненависть несучи,
з прокляттям жертв двадцятого століття!
Це шлях

Петро Скоропис
2020.09.28 01:38
Піщані ці горби, ці порослі сосни.
Сльотаві всни тут і сиро восени.
На вітрі море стріпує оборки
свої знебарвлені, а від сусідніх дач
тут часом чути то дитячий плач,
то вискне Лємешев з-під сточеної голки.

Одмілини полин, зогнилий очерет.

Оксана Логоша
2020.09.27 22:05
О! Я сумую без твоїх листів.
Сумую, бо довірилась неспокою.
Очікування річкою глибокою
Пливу поміж розведених мостів.

Іти водою легше,ніж плисти-
Супротив менший страху і невіри-
Як я сумую глибоко, без міри,

Володимир Бойко
2020.09.27 21:29
Аполітична партія Прогресуюча регресія Презумпція дурнуватості Нелогічний неологізм Непарламентська етика Неконтрольований контролер Неорганізований організатор Недобрий добродій Недобудована буда

Олександр Сушко
2020.09.27 20:51
Завтра пора до пекла. Бо до раю вже не потраплю - черга занадто довга. Рай може вмістити приблизно 144 тисячі чоловік, більше не влазить. Про це каже Біблія. І, до речі, - так воно і є насправді. Клапоть землі занадто малий. Там і так люди одне одно

Євген Федчук
2020.09.27 19:13
Сьогодні встали рано з дідусем,
Бо в ліс сходити з вечора зібрались.
Наготували в торбинки усе.
Хоч і весна та ще тепленько вбрались,
Поснідали та й хутко подались,
Щоб повернутись встигнуть до обіду.
Шлях по травичці по м’якій стеливсь,
Що пригин

Вікторія Лимарівна
2020.09.27 15:36
Страшні аварії в повітрі.
Перелік їх значний, на жаль.
Та тільки інколи Всевишній
спасіння надсилає сам.

Кому? Коли? Це вибірковість?
Чи доленосний долі звіт?
Не віриться у випадковість.

Олександр Панін
2020.09.27 14:45
Легенда

Кохання сильніше за богів!

***

Ловив у тенета
Спокусник -

Сергій Губерначук
2020.09.27 08:00
Стріла летіла
Убити не хотіла.
Поранити не хотіла
Налякати не хотіла.

А налякала.
А поранила.
А вбила.

Дума Козак
2020.09.27 07:02
Тендітно-мила і струнка
крокує жваво по алеї,
тримає зонт її рука –
земна, прекрасна галатея.

Чарівна осінь навкруги,
кружляє в танці жовте листя –
відлуння літньої жаги,

Ірина Вовк
2020.09.27 01:29
Картинка VІ. ВІЛЛА «ЮЛІЄТКА» ЗАХАРЕВИЧІВ. ДИТЯЧИЙ САДОК-ЯСЛА, 48 Героїня нашої оповіді – Ірочка Вовк, як і більшість діточок шістдесятих років минулого століття (і тисячоліття теж!), мала нагоду пізнати всю привабливість і зрадливість радянської сист
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Що по менi тобi
farewell Ти не знайшла в мені
сили і прихистку.
Ліпляться виплески,
грані й кути.

Я на чужім коні.
Стіни риштовані,
світ обдарований
швом самоти.

Що по мені тобі?
Дужка від смайлика,
хата від равлика...
коло води.

Тінню по світові
вітер малюється,
хай мені вчується...
не осуди.

Сходи до пам`яті
сонце викручують,
ниткою рвучою
снів лейтмотив.

Десь мені, там де тінь,
сохнути крапкою,
першою згадкою
про холоди.

Днів моїх лічення,
хрест – на курликання,
нулики – викання
до пустоти.

Легкісь при січенні
вибілить віршеві
душу зворушливу
згасне у `ти`.

3 Листопада 2010





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-03 17:54:43
Переглядів сторінки твору 2574
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-03 18:47:03 ]
"Легкість при січенні
вибілить віршеві
душу зворушливу" -
ці рядки, як на мене, трішечки розкривають секрет Вашого "словотворення".
До речі, не знаю, як можна "не знайти сили і прихистку" у Вашого ЛГ? Треба бути сліпим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:45:56 ]
Очевидно є якісь відмінності між літгером і мною...
Дякую, Любове, за теплі слова,
з лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 19:18:55 ]
Що мені по тобі? Шлях в загадковість, мережаний слідами-словами. І я хочу туди іти. З Вас чудовий провідник, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:50:14 ]
Я лише малюю контури, а все решта кладу на плечі читача.
Ну то тримайтесь за останній рядок, бо хто `го скільки тому `ти` гаснути :)
Дякую, Олесю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-03 19:41:16 ]
Щиро і зворушливо, ЛЮ! Написано гарно. Треба вже тобі на концерт бандуристів до Львова - бачу по настрою, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:51:37 ]
Це чудова ідея, Іванку.
Треба лише перевірити чи моя бандура всі клавіші має :)
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 20:21:17 ]
Чудовий твір!"Тінню по світові вітер малюється", "сходи по пам'яті сонце викручують" - це ж треба так "закрутити думку"... Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:47:11 ]
а я можливість - як це розкутити?
коли є - то втішений!
Дякую!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 21:13:48 ]
Шарада майже без підказок.
Читаєш-налаштовуєшся - а текст ритмічно клигає, але за якимсь спеціально підібраним ритмом.
А це, виявляється, авторський задум.
І ти, звикнувши до ритміки, читаєш далі, але вже занурюючись і у глибини смислового навантаження.
А воно таке, що тільки почни просякати і навантажуватись, то сидітимеш - і читатимеш, читатимеш... дуже складні метафори. Або мені час переїжджати з Княжичів до села. Там якраз такі інтелектуали, як і я.

Збираючись на село,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:54:14 ]
О, Гаррі, дякую, Друже, за тепле слово.
Будеш на селі і стрінеш Зеня - передай йому що галіфе уже замовив для нього і бочку пива...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-03 21:37:58 ]
Можу підписатись практично під кожним Гарріним словом. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:55:59 ]
Адель, і ви у село їдете теж? :)
Дякую - втішений що так усе дружно...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 21:41:15 ]
Та ні, ЛЮ, я лише звідти...
З взаємним теплом, я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 00:13:16 ]
Гарно...
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:56:49 ]
Утішено...
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 11:34:29 ]
Чу-до-во!!!

Що по мені тобі?
Дужка від смайлика,
хата від равлика...
коло води... - ці рядки настільки велемовні, що можуть бути самостійним віршем.

* :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 18:58:33 ]
Дякую, Зірунь.
Додаю зграю дужок до смайлика :)))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 20:06:10 ]
Може й знайшла в тобі сили і прихистку.
Ходим поколу ми витканим холодом.
Осінь вмирає вже довгими падолистами
Може від відчаю, може від голоду.

Чом же ти не став, не затулив мій шлях,
Може б і гострий був, тільки не гострений.
Годі про що було, яструбом, як ширя
Знову чергове моє сотозагострення.

Думала не знесу кількості віршоптах,
Це вони у вухах спокій мені клюють.
В тебе така душа, Господи , золота,
В мене в очах стоїть просто зелена ртуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 20:59:02 ]
Ртуть нам покаже - як холодно небу!
Дякую,Юль.
Пройнявся....