ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *
Образ твору Білий храм. Білі хмари, немов лебедине крило.
Ти у білім костюмі, надія свята і безгрішна,
білі думи-стібки, рушникова ця гладь білосніжна,
білим сумом бентежать твоє неспокійне чоло.

Ніжно-білі троянди в саду і на білім обрусі,
білі вина у білих відерках на білім столі.
Так врочисто кругом, що і мушки не чути у вусі,
ніби в гості чекають блаженнійших і королів.

Білий кінь зачекався в гаптованій білим попоні.
білим подивом біле повітря вдаряє у скроні,
білі пера дрижать тихо в білому плюмажі.

Білий прапор вже кличе до миру і доброї волі.
Білу манну із пуху дарують алеям тополі.
Тільки я ще у чорному. Досі. Ще доки, скажи?

07/11/2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-07 19:45:25
Переглядів сторінки твору 3757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.065 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.5  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 20:43:30 ]
Чудовий твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 21:54:16 ]
Дякую, Аделе! Заходьте у гості, завжди рада вітати. З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 20:57:54 ]
Як чудово! Як багато білого і світлого! Дозвольте і своїй ЛГ відмовитись від чорного кольору. Знаєте, у мене колись було дуже багато речей (з одягу) чорного кольору. Цей колір я найбільше любила, почувалась у ньому зручно і затишно, навіть не помічаючи, як і настрої мої темнішають з кожним днем. Допоки якось не прочитала про тісний зв'язок між кольором і самопочуттям. В цьому є доля істини. Перевірено на собі. Тепер у моєму житті значно більше барв - у прямому і переносному значенні. І білий колір я тепер дуже люблю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 22:00:40 ]
Дякую Вам, пані Любо! Напевне, ЛГ майже готова відмовитись від чорного. І у мене теж було багато вдяганок чорного кольору, він і пасує мені, і практичний. Хоча настрої мої не дуже темнішали, або я не зауважувала. Та в мене і інших кольорів теж вистачає, особливо червоного. Веселкових Вам барв і погідного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 21:38:31 ]
Напоминает сонет.
Как сейчас принято говорить, "бюджетный вариант". Ибо второй катрен не рифмуется с первым.
Первая строка, как мне кажется, изрядно насыщена белым. Почему бы не "Білі хмари, немов лебедине крило".
Не могу не признаться в том, что стихотворение пришлось по душе даже такому бессердечному читателю всех стихотворений (кроме своих да пары-тройки других, конечно же, мастериц поэтического дела) как я.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 22:10:15 ]
Дякую Вам, пане Олексію, за відгук і за поправки. Знаєте, саме Ваш варіант і мені прийшов до голови, коли побачила вірш вже на сторінці. Бо поки читаєш у ворді, воно одне, а коли вже пішло в світи, то починаєш читати не як автор, а як читач, і чогось відразу помічається більшість огріхів, і варіанти нові вилазять. Питається, де ви раніше були.
Щодо схожості з сонетом, є таке діло, схоже. Та мені ткт важливо було не написати сонет, а оперативно зреагувати. Відкрию секрет, колись одна людина надіслала мені фото церкви, і я написала вірша, а те фото мене надихнуло і я взяла його як образ твору. Сьогодні вона мені теж надіслала фото з зацікавленням, чи воно мене надихне. Тож вийшло поки що те, що вийшло. А сонет спробую наступною спробою. У мене є один сонет, навіть більше, не просто сонет, а буриме.
Схочете - подивіться.
http://gak.com.ua/creatives/2/26151


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 22:23:25 ]
Гарно, Галино! Якраз хотів і побажати ЛГ ще інших кольорів із світлової гами (не тільки чорного чи білого), але це в коменті вже є. Всіх кольорів веселки Вам і вашій ЛГ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 23:40:56 ]
Дякую Вам, Іване! За веселку і теплі слова! Уклін і щирі вітання від ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-26 18:03:03 ]
І справді, дуже гарний вірш, зі світлою печаллю.
"Білий прапор вже кличе до миру і доброї волі" - і хоча ми не тримаємо білий прапор, але мир потрібен всім. і нам також :)