ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Пробач...
Відсурмила зоря – відучора напівсирота…
Не ворушиться Сонце - від втрат обгоріли долоні…
Мені тільки тепер зрозуміло, чому самота
Завжди входить у дім не крізь двері, а... по підвіконню...

Мені тільки тепер зрозуміло, як плачуть сніги,
Крижаними слізьми захлинаючись в нас під ногами…
А навколо річок всі скорботно мовчать береги:
Вони більше твоїми не будуть уже берегами…

Вже ніколи туман не сховає нас від холодів…
Вже не буде імен, опромінених батьківським словом…
Мені, мабуть, не вистачить навіть десятка життів,
Щоб до тебе прийти на останню відверту розмову…

Щоб торкнутись чола зледенілим сумлінням долонь,
Пригорнутись на мить, забуваючи... голі дерева…
Буде осінь свята на розп’яттях гасити вогонь
Там, де наші серця поєднало проміння життєве…

Відчорніє четвер. Перехрестить неділю зима…
Квітнем вдарить в обличчя. По-іншому тиша заграє…
…Листопад-сиротинець. Я в ньому лишилась сама…
Ти пробач мені, Тату, що жити без тебе звикаю…
2010 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-11 22:13:08
Переглядів сторінки твору 3441
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.825 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Смоляр (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 22:42:44 ]
Юленько (дуже захотілося саме так до Вас звернутися), мені дуже сподобався вірш! І розмір, і слова такі щемно-теплі, справді слова про Тата... Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 20:16:23 ]
Щиро вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 22:44:04 ]
Страшно... тяжко... тримайтеся.
Я без своїх - обох - уже вісім років. Але дуже часто бачуся з ними у снах. Добре, що є хоч таке "спілкування"... все-таки ніби не зовсім сирота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 20:24:58 ]
Дякую за підтримку! І щиро Вам співчуваю. На жаль, ніхто цього не змінить... Але як же це БОЛЯЧЕ - втрачати найдорожчих людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 10:07:10 ]
Вірш пронизаний сумом і тугою...
***…Листопад-сиротинець...***
***Вже ніколи туман не сховає нас від холодів…
Вже не буде імен, опромінених батьківським словом…***

Листопад - місяць молитви за померлих...
Вічний відпочинок даруй їм, Господи,
а світло віковічне нехай їм світить навіки.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 20:27:22 ]
Дякую за щирі зворушливі слова молитви! Сподіваюся, що Господь нас почує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-12 13:11:00 ]
Співчуваю і розумію, і розділяю Ваш біль. А моєму татові 1 листопада виповнилось би 74 роки, а пішов він від нас у 60. А наче вчора...
Мусимо звикати, хоча в голові це не вкладається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 20:34:04 ]
Дякую, пані Любове, за підтримку! Моєму татові теж нещодавно виповнилося шістдесят... А я, так до кінця й не осягнувши, яке це ЩАСТЯ - БУТИ ДОНЬКОЮ, втратила найдорожче - БАТЬКА...
Розумію, що мусимо звикати, але поки що не знаю, як...