ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Зима где-то рядом
fog Мягкий знак – обрыв на слове “жизнь”,
щурь внимание, найди на небо квоту.
Тишиной на музыку… сложись,
белых клавиш снег сдувая с ноты.

Ты ведь кров для поминальных слов,
глобус для любителей вращаться.
Временем, что сквозь песок ушло,
оставайся если нет причин остаться.

Опрометчивость не та зимой,
забивая ртутные на окнах сваи.
Всё, что “чёрт возьми” – то “Боже мой”
в этой брошенной листве, когда-то, рая.

И, вскрывая вены всем ветрам,
дым уйдёт, очаг уснёт забвенно.
Только вот нежна ещё кора
у реки, что трётся о башмак Вселенной.

17 Ноября 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-19 15:42:28
Переглядів сторінки твору 3340
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.671
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-19 22:39:15 ]
Все-таки хорошо быть русским человеком в том смысле, что твори с языком все, что хочешь. И тебе ни один узбек, якут, татарин и еще, как минимум, никто из полутора сотен народностей не возразит. Ибо он твой родной - как кукла, домашний кот или детская железная дорога.
И никто не будет против твоих экспериментов подобного рода – таких как «щурь внимание» или тишиной на музыку сложись», потому что ты витийствуешь. Ты играешься со словом. Оно исконно твое, родное. И тебе прекрасно известно, что складывается перочинный ножик. Или портмоне. Да и фигура из трех пальцев.
Ты не был бы Юрием, если бы писал как-то иначе. Накрутил ты конкретно )))
А теперь советы читателя. То есть, ими можно пренебречь. И ни в коем случае не принимать близко к сердцу.
Я бы написал: «оставайся без причин остаться». Слияния согласных избежать не удалось, но количество стоп правильное. Плюс троп как слово или оборот речи, употреблённые в переносном значении.
«Опрометчивость не та зимой,
забивая ртутные на окнах сваи.»
Непонятно – и не знаю, что и присоветовать.
Вся строфа состоит из витийств. Она нуждается в дополнительной проработке.
Да и нет у меня никаких советов, ибо сам царапаю еле-еле. В церковно-приходской школе не учился, по заднице розгами не получал. Затем доучивался не по желанию, а потому что учение – это свет.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 06:56:44 ]
Дайкую, Олексіє.
Твої зауваги, як завжди, слушні.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 10:36:40 ]
Так, ти рафіновано володієш мовами, але україномовні тексти мені тепліші. І тут не справа у моєму здоровому (!!!) радикальному націоналізмі. У них наче більше душі... А російськомовні тексти нагадують мені складні акробатичні трюки філіґранної відшліфовки. ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 06:59:40 ]
Дякую Оксанко,
Мені теж рідна мова тепліша - вона у моїх кров-судинах протікає і гріє.
Цьомики,
ЛЮ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 18:29:02 ]
І я, ЛЮ, так чекаю Ваших віршів, створених рідною мовою... Ви й уявити собі не можете. Бо в англомовні мені навіть нема чого й заходити - як в темну кімнату. В російськомовних - гарний тренінг для мізків. А в україномовних - може порозкошувати і душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 07:04:18 ]
Це приємно, коли те що пишеш ще комусь до вподоби.
Мені теж приносять естетичне задоволення Ваші тексти, Любове.
У сонячних барвах,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 11:40:19 ]
Особливо проникливо-ніжно: "Тишиной на музыку… сложись,/ белых клавиш снег сдувая с ноты." Закінчення твору - космічне чи космогонічне...
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 07:07:12 ]
Дякую, Іринко.
Кожен з нас - це нерозгаданий космос.
Тож летіти нам довго, пізнаваючи себе...
На ноті лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 20:43:43 ]
Юро, де ти??? мож діалог продовжимо, га?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 07:08:55 ]
Я тут,уже продовжив...
Ніжно,
ЛЮ