ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
Скільки часу он-лайн,
Щоб мовчати, мовчати, мовчати?..
Переводяться в ніч
Нетривкі, мерехтливі мости.
Там десь сон і туман,
І вогненні завіси на чатах,
І до неба ключі,
Та до тебе ніяк не прийти.
А ти знаєш, слова
Забуваються так непомітно…
Сто парсеків мовчань,
Коли світ — тільки відстань без меж.
Де, надіє, твій шлях?
Полохка стебелиночко світла,
Ти ростеш?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-07 09:51:37
Переглядів сторінки твору 6218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.606 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 10:09:45 ]
Олю, це справді щось! Таке хистке... ось воно, те красномовне незавершення, до якого я тебе схиляла у "В таку погоду..." Прекрасні образи! "Сто парсеків мовчань...", окремо "вогненні завіси на чатах" - там присутня глибина різночитання, яку я так люблю і ціную в поезії!.. Безперечно, ця річ - одна із твоїх найкращих. успіхів і натхнення!..
З повагою, Лариса. :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:28:58 ]
Дякую, Ларисо! Бачиш, я ще раз переконалася, що не розуміюся в віршах - цей мені видався надто нудним, але я написала його як вправу - настрій в образи. Парсеки - міжзоряна відстань, мости-з'єднання в просторі - ось і вся лірика...
В мене є багато віршів, які я, напевне, ніколи не зважуся опублікувати, але вони мені дуже зігрівають душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 10:14:37 ]
Звісно, що росте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:29:55 ]
дай Боже рости! Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 11:09:18 ]
Погоджуюсь з Ларисою. Вона все сказала. Залишилось доповнити оцнкою - 5,5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:31:39 ]
та то вона мене надто любить... ;))
дякую Вам щиро! Бачу, що треба працювати над віршами - і щось, може, вдасться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 12:10:13 ]
Чудово, Олю! "Сто парсеків мовчань" -особливо вдало.
Якось дуже душевно і галактично... водночас. Дуже сподобалось! Але в мене особисто ще би просився один рядок - "Так, росту", або "Я росту". І можливо ще двічі підряд. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:35:22 ]
Дякую за гарну підказку! вона в мені відбилася як тема для нового вірша. а цей, можливо, варто залишити без відповіді, бо він - тільки надія, і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 14:12:25 ]
Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:36:06 ]
дякую, Таню! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:37:34 ]
цей вірш так актуальний мені сьогодні, що аж не можу!!!

що сказати?
дякую, напевно:):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:38:23 ]
ех, сестро по нещастю... в мене те саме – так би мовити, малюнок з натури... Дякую тобі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 19:43:00 ]
тепер би хепі-енду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 18:16:29 ]
гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 10:39:31 ]
щиро рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-18 16:29:02 ]
оце сиджу на роботі і починаю на пам’ять вчити цей вірш.
ну такий же він уже мені рідний!))))
все до нього повертаюся і повертаюся...
хм... запала


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 16:42:55 ]
велике вам людське спасибі, Марино, за ці слова.
(хоч які б ми не були стійкі, але відповідати самій собі на питання "навіщо я пишу" - завжди дуже важко... а я зараз ще й грипом хворію... то ви мене відігріли))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 23:32:48 ]
який грип, Олю!!!)
миттю кидайте це діло! поезія вам більше до лиця...
мені навіть важко повірити в те, що ви пишете нещодавно, наскільки цей вірш мені досконалий...
чекаю на продовження:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 14:26:14 ]
я колись в юності трохи бавилася віршами, а потім дуже довго нічого не писала. тепер вже взялася серйозніше і... мрію про прозу. :)))
дякую, Марино, за підтримку! - особливо рада чути це від тебе, бо мені твої вірші теж рідні.
/давай на "ти"?/