ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші

 Про патріотизм (літературна відповідь)

Проглядаєш стрічку праворуч,
Що біжить, мов стрімка лавина,
Бачиш думка чиясь майнула
Й зникла в безвісти за хвилину.

Тут сплелися любов і осінь,
Поєднання троянд й полИну,
Я читаю про сльози й соплі
Та не бачу про Україну.

Пише: "Сайт цей опозиційний"
До існуючих "гІлок влади"
Але де опозиція?
В пахощах квітів?
Чи в сердечный розпуці зради?

Дивно бачити спротив ліричний -
То як з шаблею йти на танки
Може я якись надто критичний???...
МАбуть витру слова ці зранку))))))

Юрій Руф

Ми в опозиції до влади,
Хоч є і вірші про любов,
І не питаємо поради
Від неї вкотре знов і знов.

Навіщо битися у груди,
Кричати всім: ”Я – патріот!”,
А потім за срібняк Іуди
Продати землю чи завод,

І з ними акції фабричні
За пачку доларів, рублів,
Тоді і вулиці столичні
Тим, що торгують „на розлив”?

Бо патріот не той, що прапор
Собі на лацкані вчепив,
І не котрий кричить у рупор
Та обіцяє диво з див.

Той патріот, хто в час тривожний
Візьметься зразу за граблі
І хто загарбників спроможний
Прогнати з рідної землі.

Той патріот, хто пам’ятає
Про Батьківщину, де б не був,
Хто мову рідну добре знає
І дітям каже: „Не забудь!”

І хто бездумно не калічить
Цю мову суржиком щораз…
...
Та виставляти, мо', не личить,
Патріотизм свій напоказ?


08.12.2010

Літературна відповідь на вірш Юрія Руфа "Поетичні майстерні: В опозиції до існуючої влади!!!" (http://maysterni.com/publication.php?id=55163)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 09:55:46
Переглядів сторінки твору 15544
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.906 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:40:29 ]
Мрійко, не треба так буквально. І в Ахматової можна знайти щось більш схоже на дурість ніж святість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 15:57:24 ]
А хто каже про святість? Ахматова - людина великого таланту та великої, навіть фатальної, особистої трагедії. Жива жінка, хоча й велика, з притаманними людям слабкостями, але і з Божим цілунком.
І з Євтушенко, вибач, її не варто порівнювати. Не той масштаб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:44:00 ]
А з шанованим другом останнього Валуа я не згоден. Самих віршів мало, щоб по них судити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 16:03:19 ]
"Любити поета і потім зустріти його - все-одно, що любити гусячу печінку і потім зустріти гусака"(с)
"скажи мені, яких поетів ти любиш і я скажу тобі хто ти"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 16:14:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:36:20 ]
"Не сотвори кумира", так десь в Біблії наче написано, Мрійко. Тільки з Ахматовою пішла і епоха. Якщо в Ахматової був бунт внутрішній, то слідуючі вже бунтували прагматично. Звідси і сексот Євтушенко. А Бродському може просто не запропонували. Та і комплекс Солженіцина в нього зашкалив. А час розставив все по місцях, ті видимі протести дали результат для "окремо взятих персон".
Але ми про Ахматову. Коли про дурість, то наче сповна це відчув її син. Мрійко, я читаю твої вірші і ніскільки не сумніваюся в твоїй щирості. Але є люди які про Ахматову говорять з келихом шампанського і бужениною в зубах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 12:35:29 ]
Ксандре, почитай "Диалоги с Бродским" С. Волкова. Глава 10. Вспоминая Ахматову.
Думаю, у твоєму розумінні дещо проясниться.
http://lib.ru/BRODSKIJ/wolkow.txt


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 15:09:07 ]
Я прочитав десяту главу. Так що там особливого, в Бродському? Що Гумільов відсидів вісімнадцять років і сказав - мамо ти дура? А Бродський заявив, що він не вправі так говорити? Звичайно сумувати за океаном як один з пунктиків "холодної війни" тяжче ніж це робити, рубаючи ліс між озвірілих ЗК. Це яке суспільство просило її молоти язиком? Загиблі солдати? Так вони мовчать навіки. Каторжани в сибірських таборах? Так він сам був тільки з "лєсосєкі". Буржуазні шоумени в пошуках чергової сенсації? Так вони добре знали, що творилося в СРСР і без Ахматової. Так як і той бесчесний писака, що скористався довірливістю жінки і потім опублікував те інтерв'ю, хоч добре розумів про його наслідки для самої Ахматової. В результаті погомоніли і забули на вечірніх лондонських фуршетах, а синові, який тільки вийшов, знов йти на баланду в черговий раз. Та і Бродський залишився стандартним по типу правдорубом. З подвійними стандартами. А Ахматовій в порівнянні з тисячами безвісних поетів, інженерів, офіцерів та й простих роботяг можна сказати ще пощастило. Хай не видається це диким. Але реальність така.
Мрійко, а я ось задумуюсь і навіть часто. А якби нині жили Ахматова, Шевченко, Висоцький... де вони зараз були би?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 15:37:17 ]
От знаєш, як би там не було, я вважаю, що ми не маємо жодного права осуджувати ні його, ні - тим паче - її. Це сімейна, родинна трагедія - перш за все. Не даремно в "Реквіємі" є рядки: "Ты сын и ужас мой". Тому не варто копирсатися в цьому.

Щодо того, де б хто був... Ну, принаймні, їх би не розстріляли і не відправили в табори. А взагалі зараз не ті часи, щоб народжувались і творили Ахматови-Шевченки-Висоцькі. Все дрібнішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:22:47 ]
Згоден. Сімейна і родинна трагедія. Одна з сімейних і родинних трагедій серед мільйонів сімейних і родинних трагедій того часу. Трагедія кардинала Монтанеллі - заради суспільства він приносить в жертву власного сина? А суспільство того варте? Овід теж себе приносить в жертву заради суспільства. Чи суспільство тут ні до чого? В того своє життя, в того своє?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:34:21 ]
Не плутай, у Монтанеллі вибір був не "суспыліство - син", а "Бог - син". І хоча в мене є на це своя точка зору, але ми не про це. Ахматова не жертвувала сином заради суспільства. Воно там взагалі ні до чого. Це все особисте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:43:23 ]
Ні, вибір був саме суспільство-син у Монтанелі. Бог від його вибору не постраждав би аж ніяк. Так що він вибрав, сина, суспільство чи може себе гарного?Ахматова не жертвувала сином. Вона повелася "неблагоразумно", властиво для жінки за що м'яко кажучи постраждав син її.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:51:41 ]
Думаю, якби Монтанеллі не був священником, вибір міг бути інакшим. Щодо Ахматової, ти судиш поверхнево, вибач. Чи недооцінюєш хворобливі комбінації Сталіна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 14:13:04 ]
Залишмо Ахматову в спокої. Її вірші, її страждання якщо не були перевершені іншими, то повторені були. І Бродський просто пунктик. Своє справжнє нутро він показав пізніше. "Солженіцинізм" це імперіалізм інтелігенції.
А ось про Монтанелі справді цікаво. Чому це саме сан кардинала завадив йому зробити інший вибір? Будучи торговцем або чиновником він вчинив би можливо інакше? Як це схоже на сучасних українських вождів націонал-патріотів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 15:19:25 ]
Це довга розмова, але спробую коротко. Коли я казала про вибір, то мала на увазі те, що уявляв собі сам кардинал - бо це могло якось виправдити його в своїх власних очах. А насправді - і ти тут прав - він вчинив не як Авраам і не як Бог-Отець,а скоріше, як Пілат. До того ж, якби він (як кардинал) не дав згоди на воєнний суд, то Овода (як людину штатську) судили б громадянським судом. І вирок міг був іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 16:35:43 ]
Вироку іншого не було б. Та Монтанеллі наче і не дав згоди на трибунал. Чи правильніше дав мовчазну згоду на розстріл. Полковнику більше не треба. Але я не про те. В нього був вибір, або дати згоду на розстріл, заради уникнення заворушень і кровопролиття в суспільстві або відректися від бога і спробувати повернутися до мирського життя. Заради сина. Він вибрав перше. Через 30-40 років кров полилася. Італія здобула свободу, на місце австрійських панів сіли італійські, щоб в наступних війнах вже самим виступати в ролі колишніх своїх хазяїв. Але то вже інша історія. На той час все було правильно.
Ахматова невільно стала причиною нового покарання сина, Монтанеллі свідомо. Та ми про патріотів. Тоді було ясно Італія під Австро-Угорщиною. А нині патріоти проти кого хочуть виступити? Наші патріоти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 16:47:11 ]
Є патріоти і "патріоти". А взагалі, Ксандре, я волію не дискутувати на суто політичні теми. І тобі це раджу.


1   2   3   Переглянути все