ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Я - у вишиванці!
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (Епітафія)
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Третього тижня у «Челсі» (Jefferson Airplane)
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
Ллється світло недіяння
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 6)
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
* * *
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Депресивний
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Кока Черкаський
2026.05.19 13:38
Ілюзії
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.

Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня епоха
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Епічне
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Пелюстки надій
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Пробач мені, любий!
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Олександр Зубрій. Новий рік. Подарунки (переклад з російської)
Подарую тобі в Новий рік
Я смарагди весняного лугу,
Де берізка, тремтлива від туги,
Березневих чекатиме рік.

Подарую тобі в Новий рік
Я рубінове сонце у хаті -
Від моєї чудової статі
І від погляду із-під повік.

Подарую тобі в Новий рік
Я багрянець осіннього листя,
І сама - калиновим намистом -
Червоніючи звабою щік.

Подарую тепер (не колись)
Срібло зим, заметіль, хуртовини,
Що вдягають у хутро ялини
І сніжинки – в наметовий блиск.

Подарую тобі в Новий рік
Жар-тепло від гарячого тіла -
Хай душа твоя, геть розімліла,
Аж тоді замуркоче, мов кіт...


17.12.2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Зубрій Новый год. Подарки


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 10:55:30
Переглядів сторінки твору 3296
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 12:52:09 ]
Здається, переклад настільки вільний, що стать ЛГ змінилась? Але вийшло гарно. Дяка авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 13:41:17 ]
А я то думаю, що за мужик, який говорить, що у нього ніжне тіло))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:17:16 ]
Ну, не тільки чоловіки жінкам, а й жінки чоловікам дарують подарунки у Новий Рік.))) Пам'ятаєте культовий радянський фільм Ельдара Рязанова "Іронія долі"? Іполит подарував Наді французькі духи, а вона йому - електробритву з плаваючими лезами.)))

Здається, можу вже містифікувати всіх під жіночим ніком.))) О, ідея - на твоєму публікаторі, Юля!))) Ти ж мене не видаш?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 14:28:41 ]
не видам))) але щось я щойно туди заходила - глюк сервера


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:11:38 ]
Вірно підмітили, Тетяно!))) Це вже в мене не перша (і, сподіваюсь, не остання) :))) спроба писати вірші від імені протилежної статі.))) В даному випадку - це переклад. Тому й назвав - вільний.))) Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:38:26 ]
Он, бачите, і легендарна Ліна Костенко написала роман від імені 35-річного програміста:

http://maysterni.com/publication.php?id=55449

Якщо я правильно зрозумів, саме програміста, а не програмістки.))) Існує такий популярний жарт: жінки-програмістки - це як морські свинки...)))))) (хто не знає продовження, питайте) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 17:21:34 ]
То хто, Валерію, говорив про зміну амплуа? Вітаю, на мою думку, гарно вийшло. Ось тільки трохи жаль - альбатрос пропав. Але зате чудова стать з’явилась -
то повна компенсація. Якщо без жартів - то сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-20 13:58:47 ]
Дякую, Іване! А я тут почав пародії писати аж після того, яке побачив ваші з Ярославом пародії.))) А до того публікував ліричні вірші.) Можна перевірити по датах.)

А, так, поміняв альбатроса на стать.))) Вдячний за похвалу, Іване!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:37:10 ]
Альбатрос - чудова стать.
Будем, значицця, "взлітать".

І у четвертій строфі, Валерик, " ...х й х..." (завірюХ Й Хуртовини тобто :))) - наче класичне "ху із ху?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-20 14:07:24 ]
Бачу, усім шкода стало альбатроса...))) Але куди ж йому взимку літати?) Та й я його лише влітку на морі бачив (як і всі, люблю на морі влітку бувати)...)))

Дякую, Світлано, за підказку, підправив.