ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Страшная сказка
Образ твору А сказочка досказана,
Метелью припорошена,
На три узла завязана,
В глухой колодец сброшена -

Не вырвется, не встретится,
Тоска не вспыхнет порохом
И в горло мне не вцепится…
Да только мысли – ворохом.

Свеча перед распятием…
Слезой ее все смоется.
Вот лишь молва, проклятая,
Никак не успокоится.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-19 23:00:32
Переглядів сторінки твору 5458
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 23:33:37 ]
Сподобалося, Гренуіль! Читається якось зразу, разом, навіть не строфами. Життєво, почуттєво, лаконічно і гарно. Не знаю, чи вловив точно настрій ЛГ, та наче "страшная" не зовсім те слово, може можна якось... інакше? Якщо не відчув вірно, то вибачаюсь. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 23:51:26 ]
Дякую, пане Іване! А щодо "Страшної казки" - то це я спробувала (може, і не дуже вдало) врівноважити емоції вірша (писалося - суцільною раною) дещо іронічною назвою (згадалося "Дуже страшне кіно"). Бачте, навіть сонце намалювала чорно-криваве... Суцільний жах! ;) Ну, якщо воно вам не теє, то придумайте, може, щось інше... бо в мене голівонька зовсім не варить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:26:36 ]
Гренуіль! Де квіти? Хочу, щоб Гренуіль була з квітами... З квітами, ну будь ласочка, Вам так личать квіти... А вірш сподобався, я розумію, чому казочка "страшная"...Але ця ЛГ впорається ж, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:49:35 ]
Бувальщина в тему (мама колись розказувала).
Плаче мале циганча, аж заходиться, а старий циган намагається його втихомирити:
- Ну, мій маленький, ну, не плач... Я тобі що хочеш дам, тільки не плач!
Циганча, зрадівши і розмащуючи сльози по замурзаних щоках:
- Суни-и-ць хочу...
Циган, з розмаху відважуючи запотиличника:
- Чи ти не бачиш, вилупку, що кругом біло?! Де я тобі серед зими тих суниць наберу?!
Нам легше, квіти серед зими - не проблема. Особливо на фото. Подобаються? Тут їх навіть більше, ніж мене. Чи хризантеми вернути?
А ЛГ ще й довбнею не доб'єш... українська жінка що хоч витримає ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:01:46 ]
Хризантеми... там Гренуіль більше, аніж квітів, а ми любимо Гренуіль з квітами, а не квіти з Гренуіль.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:22:05 ]
Хризантеми - так хризантеми, мені не шкода. Десь ще лілії були... пошукати треба.
Приємно, коли люблять... тепло. Дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:45:55 ]
Схоже на демонологічну історію. Легкий фольклорний лад.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:52:11 ]
Заносить часом... Зараз ось потерчата якісь у вірш просяться... пробую щось стулити, але йде туго. Час, мабуть, такий - холодно, всім тепла хочеться, хоч у віршах - а погрітися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:27:20 ]
Чарівно... Казково...Містично... Але зовсім не страшно! Вітаю, Гренуіль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:16:47 ]
Та я ж і не збиралася нікого лякати... :) Досить з нас щоденного жаху з радіо, газет та ТБ. Хоч тут хай душа перестане дрижаки ловити :))
Спасибі, що не поскупилися на такі епітети - сприймаю як аванс... відробляти доведеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 21:38:25 ]
Глаза видят, голова читает, а ноги просятся в пляс.
Непопадания в ритмику наличествуют, но в ритмику другой песни. Помните? "Стою на полустаночке в цветастом полушалочке, а мимо пролетают поезда".
Есть что-то общее. Наверное, народность.
Хорошее Ваше стихотворение и песенное. Баян, балалайка, вокал.
Не смог дочитать - и запел.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:04:09 ]
Шкода, що мені вашого співу не чутно - цікаво, на який же мотив ви співаєте? :)
Кілька моїх віршів складалися відразу з мелодією (попутно), але не цей. Видно, ви його якось по-іншому, ніж я, побачили. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:25:03 ]
На молву - плевать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:57:41 ]
Тьху! :))
Хоча кривенькі посмішки вслід - по спині таки часом деруть. Бронежилета начепити, чи шо? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 23:25:34 ]
посмішки можуть здаватися такими, нє? можна плакатики з дулями начепити на спину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 00:49:14 ]
Коли знаєш, кому та посмішка належить, то сумніви щодо її конфігурації навіть не виникають. :(
Плакатики - ідея! А ще значки такі на базарчику бачила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 20:21:29 ]
Гренуіль! Ото п. Ірина мовила про демонічність... Очевидно демони живуть у кожному з нас тихо і мирно. Про свої демони я здогадуюсь, а може й знаю... Найпосутніше те, щоб вони були доброзичливими!!! Позитивні флюїди між рядками Вашого вірша я все ж відчуваю. Сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 21:59:27 ]
Головне - аби вони знали зась, ті демони! Шоб і рипнутися не сміли, куди не полагаєцця :) Мої, кажись, гарно видресирувані... тьху-тьху-тьху. А взагалі - краще таки в себе дуже глибоко не заглядати. Хто там про зазирання у безодню попереджував?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 22:05:04 ]
Гренуіль! Я і про динаміт (в тротиловому еквіваленті) написав, а ще - новелу "Коси землі". Там фото... Оцініть. Син шукав світлину дуже довго!