ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Зимове видіння
Вона зайшла у зúму
Нечутним білим кроком,
Закутана у ніжність
Вчорашніх почуттів.
Її вела незримо
Стежина одинока
У сад, який недавно
Вишневим шалом цвів.
Ішла, немов царівна, –
Всміхаючись лукаво
До пелюсток тягнулась,
Чекаючи тепла.
А пелюстки нестримно
Додолу облітали
І холодом сніжинок
Торкалися чола.
Вона, розгарячіла,
В розхристаній надії
Отямилася раптом
Між голих верховіть,
А до стрункої шиї
Цілунком зледенілим
Мороз тягнувся вперто,
Не стримуючи хіть.
2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-03 00:27:57
Переглядів сторінки твору 4622
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.940 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 12:29:26 ]
Гарно, Олесю! "Стрункий" ритм, мелодійно. Ніжно, почуттєво."Мороз тягнувся вперто,
Не стримуючи хіть" - дуже файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:30:22 ]
І завжди у Вас знайдеться що добре сказати, пане Іване. Дякую щиро! Зі святами Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-03 13:26:54 ]
ви, пане Іване, вже підгледіли риму для пародії?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 14:32:23 ]
Закутана у ніжність
Вчорашніх почуттів.
Гарна ЖІНОЧА лірика!!! З святами Вас, Олесенько!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:31:20 ]
І Вам, Патарочко, веселих і добрих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 15:17:29 ]
Дуже симпатичний вірш. Окремі русизми не є суттєвими (лише для надто вибагливих поціновувачів..)П"ятий рядок можна замінити на щось ор
ганічніше. Наприклад: " Її вела незримо..."
Ваш шануваоьник.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:33:51 ]
Дякую, пане Анатолію! Я проти русизмів теж і за бажання вдосконалюватися. Тому, шановний мій вибагливий поціновувачу, буду вдячна за всі зауваження і коментарі. Я дорожу ними, починаючи з першого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 18:35:38 ]
Можливо, коректніше казати не "русизми", а "росіянізми"? Бо ж "руське" (в історичному контексті, нехай і від можливої берберизації http://maysterni.com/publication.php?id=47019), але це таки щось спільне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 18:49:31 ]
Певно, Ви маєте рацію, шановна Редакціє. Та чи так, чи сяк їх називати, але уникати дуже варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 16:51:29 ]
Дуже ритмічно і лірично.
Люблю таку форму віршування.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 18:48:38 ]
Дякую, Володимире, за те, що зазирнули. Приємно, що сподобалось. Тепла Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 18:07:31 ]
бажаю (Вам) назавжди вдосталь теплої альтернативи!
- і вірного вибору у тім натовпі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 18:50:58 ]
Тепла альтернатива мусить бути, бо інакше є небезпека замерзнути. А на вибір не жаліюся. Зрештою, як пізнати тепло без холоду? а кожен вибір - це крок уперед.
Дякую за тепле побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 22:24:55 ]
Чарівний вірш! Як казка... Дуже гарно! Дякую за емоції. Щасливого різдва, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-04 00:08:39 ]
Дуже приємно від такого порівняня "як казка". Дякую сердечно.
Щасливого і казкового Різдва й Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-04 10:02:38 ]
Прекрасно, Олесенько. Напрочуд теплий інтим зими. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 00:32:36 ]
Дякую, Ігорку! Мені завжди тепліє, коли Ти зазираєш.