Поезія - Олеся Овчар - Зимове видіння

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2021.12.04 21:06

Любові

Нехай зима лякає саваном –
коханням огняно осяяна
і променисто храмом Троїцьким –
душа-джерельце не замулиться
і не замерзне, мов на вулицях
пора не листопаду – пролісків.

27.11.2021

Ніна Виноградська

2021.12.04 19:52

Колос любові

Земля чекає снігу – ковдри, хустки,
Щоби зігріти зерна і коріння.
Щоби весною не постала пустка,
А проросло посіяне насіння.

Щоб ми зібрали хлібні урожаї
Й до столу мали свіжі паляниці…
Дощами осінь плаче нині в краї,

Ніна Виноградська

2021.12.04 19:48

Безсніжжя

Цілий день плакав дощ за вікном,
Гілка вишні тулилась до шибки.
Листопад відгуляв і давно
Ми не бачили снігу і дрібки.

Червоніє калина в саду,
Світять з гілочок яблука білі,
Іграшкові, в туманнім меду,

Іван Потьомкін

2021.12.04 19:23

Окрушини зі столу юдейських мудреців

За два десятиліття життя в Ізраїлі я не згадувала мову краю, де народилась. Репатріація, опанування івритом, усілякі житейські клопоти й проблеми... Словом, українська мова начебто сховалась у серпанку минулого. Але не забулась Україна, історія євреїв ,

Віктор Михайлович Насипаний

2021.12.04 16:34

Більше грошей

Стріла жіночка циганку. Та просити стала:
- Дай, красуне, трохи грошей. Я би погадала.
Бачу, ти хороша, щедра. Не як інші люди.
Правду всю, побачиш, скажу. Що було і буде.
Як реп’ях, вчепилась вперта. Жде. За руку тягне:
- Щось питай, кажи, ділися! Л

Володимир Невесенко

2021.12.04 14:16

Я ніколи не був красивим

Я ніколи не був красивим:
ні давно, ні тим більш – тепер.
А як став я старим і сивим,
то і душу свою запер.

Отож стукайте, я відкрию, –
вже відплакав і відмоливсь.
І я маю велику мрію –

Роман Миронов

2021.12.04 12:28

Розпатраний спокій гірких передмість...

Розпатраний спокій гірких передмість
В пітьмі моїй оселився.
Я зовсім непрошений, пасмурний гість,
Я в домі своєму вицвів.

Я роз'єднав нестерпні кордони
І розбудив жар-птаха.
Хтось купляє в інеті трони,

Олександр Сушко

2021.12.04 10:57

Буде що буде!

У слоненят слонихи є й слони,
А в письмаків - читців манюні товпи.
Тому, колего, їх ти не жени,
А чемним будь, мов денді із Європи.

Бо нині читачі - це дивина!
Релікти! Нонсенс! Риби кистепері!
В ціні реклама, комікси. Хана

Ігор Деркач

2021.12.04 10:28

Чорний сон

Приснилося, – один долаю гору
високу аж до неба, льодяну
і падаю у чорну ніч як море
минулого, у моторошне вчора,
у в’яжучу його трясовину.

І знову піднімаюся уперто,
аби не опинитися на дні,

Микола Соболь

2021.12.04 09:15

Людська формула добра

Усі шукають формулу добра.
Мужі учені і ченці у скитах.
У кожного таємних безліч справ…
Якщо підгледиш, значить будеш вбитим!
Допитливих добро не терпить більм.
Так історично склалося наразі –
на вогнищах жерці палили відьм
і билися в церковному ек

Віктор Кучерук

2021.12.04 09:09

Звички

Як струмливим електричкам,
У стривоженій імлі, –
Не вдається зникнуть звичкам
До очікувань жалів.
Сподіваючись на жалість,
Пишу вірші без пуття
То про болі, то про в’ялість,
То про мертві почуття.

Юлія Івченко

2021.12.04 01:14

ТИ ЯК МЕНЕ ЛЮБИШ, ( Частина--4.

Марина розплющила здивовані оченята. Страху не було. Було тепле літо і море яскравих квітів, що ніжно схиляли над нею свої ранкові обличчя. — Ой, дитино, і часто з тобою таке? Над дівчинко, наче легка хмара, над враженим злою грозою деревцем, турботли

Віктор Михайлович Насипаний

2021.12.04 00:30

Буває

Начальник злий, бо я дзвонив. Сказав йому якраз,
Не йду до праці, бо моя зламала два ребра.
Волає шеф: - При чому ти? Приплів іще ж її!
- При чім тут я? Та в тому й річ, що ребра ж то мої!

Юрій Лазірко

2021.12.03 20:16

та яка

яка зневірилась
у твердий крок
у легкість дотику
і виваженість слова

обезкрилена

вона готується стати

Ігор Шоха

2021.12.03 20:08

Розворот на повороті

На площі революція шумить...
пародія Майдану на параді,
де майже біля кожного стоїть
поліція... і майже кожну мить
відлунює овація у Раді.

Що не кажи, а це переворот
у вивернутій голові на зовні...

Володимир Бойко

2021.12.03 19:27

* * *

Пізньоосінні хризантеми
Зів’яли й вигасли без слів.
Ніхто не склав про них поеми,
І віршів їм на присвятив.

Вони безслідно спопеліли
Під вбивчим подихом зими.
Отак нема нікому діла,

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2021.12.04

2021.12.02

2021.11.30

2021.11.19

2021.11.15

2021.11.08

ферзь срібний ферзь срібний

2021.10.13

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2011-01-03 00:27:57
Переглядів сторінки твору	3282
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	4.940 / 5.5 (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.750
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину	відсутній