ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (невезуха)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 20:28:45
Переглядів сторінки твору 6523
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 21:06:58 ]
От него убежала, спасаясь, душа. - душа утікла від "Вентиляция легких" : Вентиляция - "она", тому потрібно "От НЕЁ..."
"Без нее террористу и смерть хороша." - нетактовна фраза, як на сьогоднішні події у світі - раз (мій останній вірш про терористичні події був інакшим), а по-друге : "без неё" - без кого: душі, удушья, вентиляція; терористу смерть хороша - мяко кажучи "штучна фраза". Смерть для терориста - не хороша, а є (якщо це одна із радикальних східних течій) місією, сенсом, радістю в решті решт, але відчуваєте різни цю між "радість" і "хороша" ?
Ну, перечитавши двічі, усе стає на свої місця... Але питання залишаю.
З найкращими аривідерчами - Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 21:23:53 ]
Мой ЛГ, о Костя, попал в один неприятный переплет, с высоты глубин которого неделя практически выпала из жизни. А сейчас читаю новости - и здравствуй, ужас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 21:21:06 ]
відколи в терористи подалися? воно Вам треба?

а вірш гарний)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 21:26:04 ]
Бездушный только.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 21:30:20 ]
це дуже добре, бо ця душа і так мучиться, але хоч окремо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 21:44:11 ]
Шок, Алеша. От послежней строфы. Припомнился изолятор в пионерлагере, где обычно в состоянии, описанном Вами, пребывали некто Зуб, Крюк и Костыль (как я понимаю, Вам хотелось бы
отправить туда и Мордатого?)........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 16:34:31 ]
У нас был некий предбанник, а за ним - кабинеты врачей. Сколько их в лагере? Два. Терапевт и зубной. Вталкивали мы в этот предбанник кого-нибудь из нас - и давай орать. Болит, мол, сил нет терпеть. Врачи услышат и выходят - что с тобой, мальчик?
А нам вне предбанника смешно до колик.
Костю бы туда. Но это было не вчера...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 21:51:02 ]
Олексію - ви віртуоз. Оцінив. Правда зміст важкий. Сприймається неоднозначно. Але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 13:17:48 ]
Нелегко дается многое - например, прозрение. Но нередко и ошибки - тоже. Затем возникает иллюзия того, что полученное или осиленное с трудом, является истинно правильным. А ведь многим вещам свойственно даваться без труда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 23:43:18 ]
Ну, не знаю... Анекдоти про війну почали з'являтися, мабуть, тоді, коли підросло покоління, якому ця тема вже не боліла. А тероризм - не війна, вірніше, війна без початку і - боюся - кінця... так що навряд чи таке колись буде сприйматися легко і з посмішкою. Хіба що через століття-друге перебування в раю... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 11:07:57 ]
У меня не поднимается рука писать о том, что ладно укладывается в строку. Например, "ночи-очи" надежно упрятаны в прошлом. Причем, даже не в моем. Воспевание картин природы из квартиры, окна которой смотрят на вечно дымящие трубы каких-то фабричных комплексов и "высоток" не по мне.
Чего смог коснуться вчера или несколькими днями раньше, о том и баю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:50:06 ]
перша половина вірша несподівано-драматична, я навіть не впізнала Алєксія, але друга все розставила на свої місця. вітаю з вдалим віршем)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 10:59:51 ]
Спасибо. Но насколько оно удалось как то, что мы называем пусть не Поэзией, но поэзиями? Где вездесущие картины вечной распутицы, где Луна, надкушенная мышью вечной галактической тьмы? Где то многое-многое, без признаков наличия которого и стих - не стих, и автор - не поэт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 13:18:06 ]
відімо, в Карагандє %)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 13:22:54 ]
Или, т.с., на гоголевских местах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 00:24:44 ]
Да, не однозначные чувства вызывает, особенно в свете последних событий. По некоторым версиям, терроризм - это зло, которое вернулось, но, не найдя точного адреса, обрушилось на невиновных. Хотя вину невиновных тоже доказать можно... Все мы к этому как-то, да причасны...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 10:51:52 ]
Виновными в том, что политики более крупной и сильной страны советов навязывают свою волю более мелким, патриоты последних считают население. Ибо оно этих политиков наделило властью. Какой считать эту мысль? Ошибочной?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 12:55:21 ]
Потапий, только тяжелые увечья ЛГ могут оправдать "И не щурится солнцу единственный глаз".

А если серьезно, думаю, нет такой идеи и такой правды, которые могли бы оправдать терроризм - в любых его проявлениях. Потому мысль, о которой вы упоминали, ошибочна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 13:08:49 ]
Нет, конечно.
И мысль ошибочна, но терроризм имеет место как особая форма радикализма, генерируемого действиями раздражителя (читай - власти).
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 14:10:49 ]
Межовий постмодерний нігілізм - ота "невезуха", здається. Але дуже струнка ритмічно. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 14:24:40 ]
Мне трудно дается поэтическая идентификация того или иного направления в литературе в целом. В строительстве - куда ни шло.
Спасибон. Ваши комментарии - бесценны.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 19:47:33 ]
Рассуждать, что правильно, а что нет, на бытовом уровне бессмысленно, действие ведь происходит на стыке мировоззрений, там, где благо для одного, является злом для другого. Политика – это грязный бизнес, замешанный на крови. Если бы миром правило чувство меры и справедливости, мир был бы иным. Но какие мы, таков и наш мир. По большому счёту мы выбираем правительство, чтобы оно действовало в мире от нашего имени, защищая наши интересы не как отдельных личностей, а как некоего сообщества. Отношения внутри сообществ прошли многовековую огранку и регламентируются религиями и законами. Достигла ли эта регламентация совершенства? Нет. И никто не может сказать, достигнем ли мы совершенства в этом отношении. И надо ли. Ведь любая регламентация лишает нас свободы. Даже идеальный баланс между свободой и регламентацией человеческих отношений не может быть стабильным, потому как всегда будут те, кому свободы не хватает, и те, кто всегда готов чувство собственного достоинства обменять на ощущение сытости и комфорта. Кстати, интересная вещь: право на чувство сытости и комфорта есть неотъемлемой частью чувства собственного достоинства, но при этом они могут друг другу противоречить до абсолютной несовместимости… Но в данном случае отношения личность – общество является микроуровнем, а на макроуровне располагаются отношения государство – другое государство-сообщество государств. Какого уровня достигло развитие регламентации отношений на этом уровне? Да по сути дела уровня иерархии в стае, то бишь, кто сильный, тот и прав. Любое, достигшее определённого уровня мощи, государство начинает диктовать более слабым свои правила, поскольку это хорошо для него, как для индивида. Оно навязывает свою точку зрения в экономических, этических и прочих вопросах, и чем более эгоистичны его мотивы, тем более негативны последствия для низшего по рангу. Иерархия в стае – не такая уж простая вещь, как кажется непосвящённому, но до понятия Мораль там ещё далеко. Вот и получается, что зло, внесённое сильными государствами в жизнь слабых на макроуровне, возвращается к гражданам этих сильных государств на микроуровне… До понятия Высокоразвитая Цивилизация нам ещё ох как далеко, поскольку в развитии морали и развитии науки наблюдается явный дисбаланс в пользу последней, легко отдающей себя на службу аморальности. Аморально вносить в чужое общество понятия о достижениях на поприще созидания материальных благ, в то же время не допуская его к этим благам и лишая возможности развиваться своим, предначертанным природой путём. Даже если нам кажется, что мы действуем во имя блага, в результате может оказаться, что нашими благими намерениями дорога в ад выстелена. Вот по этой – то дороге теракты и приходят. И вместо того, чтобы избегать сотворения зла на макроуровне, мы пытаемся спрятаться от него на микроуровне, развивая регламентацию нашей жизни до полного уничтожения понятия свободы во имя сытости и комфорта (Комфортно чувствовать себя в безопасности, не так ли?) А я вот иногда думаю: а если бы меня лишили большей части значимых для меня ценностей, как бы я отнеслась к той части человеческого общества, что пусть косвенно, но виновата в моих бедах, при условии, что непосредственно виновному я отомстить не могу?

Но это так… рассуждения атома более-менее стабильного вещества о химических реакциях в бурлящей смеси. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 21:39:14 ]
Вы прослушали радиопередачу об истоках терроризма :)
Вообще-то, раз на раз не приходится. Вот как, например, в последнем случае, когда 20-летний уроженец Пятигорска Виталий Раздобудько в международном (!) Домодедово отомстил не за "большую часть значимых для него ценностей", а за лидеров своей же террористической группировки "Ногайский джамаат". Немного несопоставимо, правда, Тань?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-31 00:03:11 ]
Ну,это уже из другого ряда. Ведь существуют и такие, что способны устроить террористический акт только потому, что у них деньги на выпивку закончились... или магазин закрыт... или пол дня света не было... или жена изменила... или... или... Кстати, кто-то же виноват и в том,что для некоего Рардобудько "Ногайский джамаат" стал ценностью, ведь не родился же он террористом, и рос, формировал свои взгляды не в безлюдной пустыне. Кому-то было слишком не комфортно обращать на него своё драгоценное внимание...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 21:11:56 ]
***А сейчас я в бинтах, однорукий, без уха,
Видит солнце в туманах единственный глаз.*** -
що Ви накоїли з ЛГ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:09:36 ]
Ради его будущей (пускай хоть сотни раз случайной и неинтересной Вам) встречи с Вами, он выживет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 13:15:45 ]
Що там сталося Алєксій? Попав в невеличку яму з кулаками чи надаєш посильну допомогу тим хто пережив черговий перехват у поперек?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:13:32 ]
Даже не знаю, что ответить, о Александр, после всего, о чем поведал. Во что-то одно придется не поверить.