неначе якесь прокляття – рожева личинка сну
блокбастером увірветься і зірве здобич пісну
о п’ятій коли ти дихаєш спасенням і осуд –труп
о восьмій заграє Бумбокс : метеликом влучить в гру

йдеш до вини чи ванної, вдягаєш шкіру нових ілюзій
віриш що в моніторах сузір’ям тріпочуть друзі
і кожен з них – серце твоє поява дорогоцінна
і ти відчуєш які теплі у них долоні та осінні коліна

рано всміхаєшся ведеш дітей у освітні заклади
зима ковтає тебе снігом і пастилками лимонадними
потім робота без якої пусті і пухнасті кишені
донька з ляльками успіху казок гарбузове зерня

син хочее ролик люди скласти іспит на совість
екстерном відбувається день і рушає на жилаві лови
нічого не проситимеш тільки дрібничку милу – спати !!!
ідеш по скловаті збираєш подвиги ртутні і ратні

він насупить брови і скаже: дитя, божевільне
почуха потилицю зачепить оком на полотні свіжу олію
купу літер під щокою сережки розкидані та мобільний
чорна вуглина кота заворкоче в напрузі Вія