ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ~ Крихти містерій (ІІ)~
Образ твору  
Можливо не все, що тобі підкорилося
античним опівднем лункої п’ятниці

У каменях яшми, очима кентавриці
пульсуючи протуберанцями Місяця
кавалер Ланселот у чаду осяянім

Змій оракул & блискавка бестіальна
чарівниця Шалотт зачаклує прощання
білі клапті латаття, печалі вільні

На південному обрії твоєї страти
негамована пристрасть, готичні брами
коридори між викресленими світами

Леопардове хутро, циркові шмати
клеопатрові звірі, птахи фіміамні
хвилі чистого спокою золотисті

Голосами виткана вічність імлиста
у вогневій спливаючи тантаграмі



У/




 


 
_______________________________
Art : John William Waterhouse : 1894



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 02:56:57
Переглядів сторінки твору 11001
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.062 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.08 13:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 10:02:40 ]
*
От каменных в веках застывших баб
И профиля надменной Нефертити,
От Таис, где мужчина только раб,
И взбалмошной сократовской Ксантиппы,

От локона прекрасной Натали,
Джоконды иль Мадонны Рафаэля,
От искажённых образов Дали
И складок мраморных Микеля

Ты, женщина, – загадка бытия.
..........................

В.

)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 05:56:12 ]
о ей-же Ей!
(воскинув руки в пылу
неслыханных речей)
не отречемся но
простимся
с тоскою беззаботных
дней
взожжем огни
сладчайшей муки
среди сверкающих аллей (...)

Елена ты иль Анжелика
Лолита иль Сусанна ты
твои черты... мои
мечты.. .

Цветы, наряды всех морей
вся мирра, нард, ладан, елей

Таинственно Извечной Ей.. .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 11:38:45 ]
Наче рушила супроти часу :)
дякую, Сонцю, – за мелодію, за алюзії і за відчуття чогось незвично чи, краще, незвіданого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:03:56 ]
все, що нам ймовірно безперечно належить у світі, Василинко
...це певний чуттєвий досвід, тай немає без чуттів життя
музика зрештою покликана слугувати тій чи інакшій чуттєвості

то чому би не робити цього

усі ненав.язливі але неодмінні вдячні уклінності
чудесних осяянь, кришталевої музики сфер



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 15:21:46 ]
Що тут скажеш? Містерійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:06:07 ]
натхненна дяка за світле співчуття, пане Йване

із повсякчасно зворушеною повагою


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 08:32:23 ]
Не вітер голóсить – то мантри плете Пірена:
Нитка печалі по грудях тече змією.
Туга її безтілесно-прозоро-зелена
Вже не відпустить. І з тебе ростуть Піренеї.

Не сон – летаргія, задуха ядких мелодій,
Квітку лілеї Шалотт уплітає в коси.
У задзеркаллі сновúдами-тінями лодій
Біле латаття – тобі свіжостелена постіль.

На ніч замовляють, полощуть стрічки червоні,
Тчуть павутину, манливо-цупкі терена…

Не вір їм. То відголоском з гулкого бездоння –
Мойри, ерінії, сіди, русалки, сирени…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 07:01:28 ]
геть усе Нотрдам-попурі
із віскози виткані лози
альрауни виносять грім.. .

хоч не хочеш, та дивишся, млосне
забирає чуття і не жах
і не подив, терпкий безголосно.. .

у чеканні коштовних янголів марнім
порожніють думки, білосніжний чад
поки ниций розсуд благає - наяд.. .

невідома рука відсуває фіранки
і там, у палаці твоїм, до світанку -
демонічно ілюмінований маскарад.. .



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 17:35:09 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 16:33:11 ]
Особисто для мене не переконливо звучать "очима кентавриці" або "леопардове хутро". Звідси виникає ? наскільки доречним є використання порівняльних образів які в реальному житті для нас недосяжні фізично чи візуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 17:35:27 ]
авторові насправді надзвичайно приємно, коли інші індивіди,
а в особливості автори творів відмінної художньої цінності
приязно викладають особисту думку щодо усіх тих моментів (нюансів)
які не піддаються їхньому реально~життєвому сприйняттю

тому, звісно - щире дякую Вам, Володимире, без посміхань у вуса
і не сумнівайтеся

щодо того,
наскільки (не)доречним було би щось там у моїх чи Ваших чи будь-яких
інших поетичних світах ~
це, на щастя, давно не предмет для диспутів.

і Ви, і будь-хто інший із усією повагою - це усе-таки ~ не я
і те ж саме, однозначно, vice versa

привітних, лагідних, осяйних днів Вашим пісням

etc. etc..



C*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 09:06:10 ]
угу