ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ~ Крихти містерій (ІІ)~
Образ твору  
Можливо не все, що тобі підкорилося
античним опівднем лункої п’ятниці

У каменях яшми, очима кентавриці
пульсуючи протуберанцями Місяця
кавалер Ланселот у чаду осяянім

Змій оракул & блискавка бестіальна
чарівниця Шалотт зачаклує прощання
білі клапті латаття, печалі вільні

На південному обрії твоєї страти
негамована пристрасть, готичні брами
коридори між викресленими світами

Леопардове хутро, циркові шмати
клеопатрові звірі, птахи фіміамні
хвилі чистого спокою золотисті

Голосами виткана вічність імлиста
у вогневій спливаючи тантаграмі



У/




 


 
_______________________________
Art : John William Waterhouse : 1894



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 02:56:57
Переглядів сторінки твору 10536
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.062 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 14:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 10:02:40 ]
*
От каменных в веках застывших баб
И профиля надменной Нефертити,
От Таис, где мужчина только раб,
И взбалмошной сократовской Ксантиппы,

От локона прекрасной Натали,
Джоконды иль Мадонны Рафаэля,
От искажённых образов Дали
И складок мраморных Микеля

Ты, женщина, – загадка бытия.
..........................

В.

)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 05:56:12 ]
о ей-же Ей!
(воскинув руки в пылу
неслыханных речей)
не отречемся но
простимся
с тоскою беззаботных
дней
взожжем огни
сладчайшей муки
среди сверкающих аллей (...)

Елена ты иль Анжелика
Лолита иль Сусанна ты
твои черты... мои
мечты.. .

Цветы, наряды всех морей
вся мирра, нард, ладан, елей

Таинственно Извечной Ей.. .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 11:38:45 ]
Наче рушила супроти часу :)
дякую, Сонцю, – за мелодію, за алюзії і за відчуття чогось незвично чи, краще, незвіданого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:03:56 ]
все, що нам ймовірно безперечно належить у світі, Василинко
...це певний чуттєвий досвід, тай немає без чуттів життя
музика зрештою покликана слугувати тій чи інакшій чуттєвості

то чому би не робити цього

усі ненав.язливі але неодмінні вдячні уклінності
чудесних осяянь, кришталевої музики сфер



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 15:21:46 ]
Що тут скажеш? Містерійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:06:07 ]
натхненна дяка за світле співчуття, пане Йване

із повсякчасно зворушеною повагою


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 08:32:23 ]
Не вітер голóсить – то мантри плете Пірена:
Нитка печалі по грудях тече змією.
Туга її безтілесно-прозоро-зелена
Вже не відпустить. І з тебе ростуть Піренеї.

Не сон – летаргія, задуха ядких мелодій,
Квітку лілеї Шалотт уплітає в коси.
У задзеркаллі сновúдами-тінями лодій
Біле латаття – тобі свіжостелена постіль.

На ніч замовляють, полощуть стрічки червоні,
Тчуть павутину, манливо-цупкі терена…

Не вір їм. То відголоском з гулкого бездоння –
Мойри, ерінії, сіди, русалки, сирени…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 07:01:28 ]
геть усе Нотрдам-попурі
із віскози виткані лози
альрауни виносять грім.. .

хоч не хочеш, та дивишся, млосне
забирає чуття і не жах
і не подив, терпкий безголосно.. .

у чеканні коштовних янголів марнім
порожніють думки, білосніжний чад
поки ниций розсуд благає - наяд.. .

невідома рука відсуває фіранки
і там, у палаці твоїм, до світанку -
демонічно ілюмінований маскарад.. .



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 17:35:09 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 16:33:11 ]
Особисто для мене не переконливо звучать "очима кентавриці" або "леопардове хутро". Звідси виникає ? наскільки доречним є використання порівняльних образів які в реальному житті для нас недосяжні фізично чи візуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 17:35:27 ]
авторові насправді надзвичайно приємно, коли інші індивіди,
а в особливості автори творів відмінної художньої цінності
приязно викладають особисту думку щодо усіх тих моментів (нюансів)
які не піддаються їхньому реально~життєвому сприйняттю

тому, звісно - щире дякую Вам, Володимире, без посміхань у вуса
і не сумнівайтеся

щодо того,
наскільки (не)доречним було би щось там у моїх чи Ваших чи будь-яких
інших поетичних світах ~
це, на щастя, давно не предмет для диспутів.

і Ви, і будь-хто інший із усією повагою - це усе-таки ~ не я
і те ж саме, однозначно, vice versa

привітних, лагідних, осяйних днів Вашим пісням

etc. etc..



C*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 09:06:10 ]
угу