ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ~ Крихти містерій (ІІ)~
Образ твору  
Можливо не все, що тобі підкорилося
античним опівднем лункої п’ятниці

У каменях яшми, очима кентавриці
пульсуючи протуберанцями Місяця
кавалер Ланселот у чаду осяянім

Змій оракул & блискавка бестіальна
чарівниця Шалотт зачаклує прощання
білі клапті латаття, печалі вільні

На південному обрії твоєї страти
негамована пристрасть, готичні брами
коридори між викресленими світами

Леопардове хутро, циркові шмати
клеопатрові звірі, птахи фіміамні
хвилі чистого спокою золотисті

Голосами виткана вічність імлиста
у вогневій спливаючи тантаграмі



У/




 


 
_______________________________
Art : John William Waterhouse : 1894



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 02:56:57
Переглядів сторінки твору 10754
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.062 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 21:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 10:02:40 ]
*
От каменных в веках застывших баб
И профиля надменной Нефертити,
От Таис, где мужчина только раб,
И взбалмошной сократовской Ксантиппы,

От локона прекрасной Натали,
Джоконды иль Мадонны Рафаэля,
От искажённых образов Дали
И складок мраморных Микеля

Ты, женщина, – загадка бытия.
..........................

В.

)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 05:56:12 ]
о ей-же Ей!
(воскинув руки в пылу
неслыханных речей)
не отречемся но
простимся
с тоскою беззаботных
дней
взожжем огни
сладчайшей муки
среди сверкающих аллей (...)

Елена ты иль Анжелика
Лолита иль Сусанна ты
твои черты... мои
мечты.. .

Цветы, наряды всех морей
вся мирра, нард, ладан, елей

Таинственно Извечной Ей.. .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 11:38:45 ]
Наче рушила супроти часу :)
дякую, Сонцю, – за мелодію, за алюзії і за відчуття чогось незвично чи, краще, незвіданого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:03:56 ]
все, що нам ймовірно безперечно належить у світі, Василинко
...це певний чуттєвий досвід, тай немає без чуттів життя
музика зрештою покликана слугувати тій чи інакшій чуттєвості

то чому би не робити цього

усі ненав.язливі але неодмінні вдячні уклінності
чудесних осяянь, кришталевої музики сфер



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 15:21:46 ]
Що тут скажеш? Містерійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:06:07 ]
натхненна дяка за світле співчуття, пане Йване

із повсякчасно зворушеною повагою


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 08:32:23 ]
Не вітер голóсить – то мантри плете Пірена:
Нитка печалі по грудях тече змією.
Туга її безтілесно-прозоро-зелена
Вже не відпустить. І з тебе ростуть Піренеї.

Не сон – летаргія, задуха ядких мелодій,
Квітку лілеї Шалотт уплітає в коси.
У задзеркаллі сновúдами-тінями лодій
Біле латаття – тобі свіжостелена постіль.

На ніч замовляють, полощуть стрічки червоні,
Тчуть павутину, манливо-цупкі терена…

Не вір їм. То відголоском з гулкого бездоння –
Мойри, ерінії, сіди, русалки, сирени…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 07:01:28 ]
геть усе Нотрдам-попурі
із віскози виткані лози
альрауни виносять грім.. .

хоч не хочеш, та дивишся, млосне
забирає чуття і не жах
і не подив, терпкий безголосно.. .

у чеканні коштовних янголів марнім
порожніють думки, білосніжний чад
поки ниций розсуд благає - наяд.. .

невідома рука відсуває фіранки
і там, у палаці твоїм, до світанку -
демонічно ілюмінований маскарад.. .



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 17:35:09 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 16:33:11 ]
Особисто для мене не переконливо звучать "очима кентавриці" або "леопардове хутро". Звідси виникає ? наскільки доречним є використання порівняльних образів які в реальному житті для нас недосяжні фізично чи візуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 17:35:27 ]
авторові насправді надзвичайно приємно, коли інші індивіди,
а в особливості автори творів відмінної художньої цінності
приязно викладають особисту думку щодо усіх тих моментів (нюансів)
які не піддаються їхньому реально~життєвому сприйняттю

тому, звісно - щире дякую Вам, Володимире, без посміхань у вуса
і не сумнівайтеся

щодо того,
наскільки (не)доречним було би щось там у моїх чи Ваших чи будь-яких
інших поетичних світах ~
це, на щастя, давно не предмет для диспутів.

і Ви, і будь-хто інший із усією повагою - це усе-таки ~ не я
і те ж саме, однозначно, vice versa

привітних, лагідних, осяйних днів Вашим пісням

etc. etc..



C*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 09:06:10 ]
угу