ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ~ Крихти містерій (ІІ)~
Образ твору  
Можливо не все, що тобі підкорилося
античним опівднем лункої п’ятниці

У каменях яшми, очима кентавриці
пульсуючи протуберанцями Місяця
кавалер Ланселот у чаду осяянім

Змій оракул & блискавка бестіальна
чарівниця Шалотт зачаклує прощання
білі клапті латаття, печалі вільні

На південному обрії твоєї страти
негамована пристрасть, готичні брами
коридори між викресленими світами

Леопардове хутро, циркові шмати
клеопатрові звірі, птахи фіміамні
хвилі чистого спокою золотисті

Голосами виткана вічність імлиста
у вогневій спливаючи тантаграмі



У/




 


 
_______________________________
Art : John William Waterhouse : 1894



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 02:56:57
Переглядів сторінки твору 11817
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.063 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 08:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 10:02:40 ]
*
От каменных в веках застывших баб
И профиля надменной Нефертити,
От Таис, где мужчина только раб,
И взбалмошной сократовской Ксантиппы,

От локона прекрасной Натали,
Джоконды иль Мадонны Рафаэля,
От искажённых образов Дали
И складок мраморных Микеля

Ты, женщина, – загадка бытия.
..........................

В.

)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 05:56:12 ]
о ей-же Ей!
(воскинув руки в пылу
неслыханных речей)
не отречемся но
простимся
с тоскою беззаботных
дней
взожжем огни
сладчайшей муки
среди сверкающих аллей (...)

Елена ты иль Анжелика
Лолита иль Сусанна ты
твои черты... мои
мечты.. .

Цветы, наряды всех морей
вся мирра, нард, ладан, елей

Таинственно Извечной Ей.. .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 11:38:45 ]
Наче рушила супроти часу :)
дякую, Сонцю, – за мелодію, за алюзії і за відчуття чогось незвично чи, краще, незвіданого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:03:56 ]
все, що нам ймовірно безперечно належить у світі, Василинко
...це певний чуттєвий досвід, тай немає без чуттів життя
музика зрештою покликана слугувати тій чи інакшій чуттєвості

то чому би не робити цього

усі ненав.язливі але неодмінні вдячні уклінності
чудесних осяянь, кришталевої музики сфер



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 15:21:46 ]
Що тут скажеш? Містерійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 06:06:07 ]
натхненна дяка за світле співчуття, пане Йване

із повсякчасно зворушеною повагою


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 08:32:23 ]
Не вітер голóсить – то мантри плете Пірена:
Нитка печалі по грудях тече змією.
Туга її безтілесно-прозоро-зелена
Вже не відпустить. І з тебе ростуть Піренеї.

Не сон – летаргія, задуха ядких мелодій,
Квітку лілеї Шалотт уплітає в коси.
У задзеркаллі сновúдами-тінями лодій
Біле латаття – тобі свіжостелена постіль.

На ніч замовляють, полощуть стрічки червоні,
Тчуть павутину, манливо-цупкі терена…

Не вір їм. То відголоском з гулкого бездоння –
Мойри, ерінії, сіди, русалки, сирени…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 07:01:28 ]
геть усе Нотрдам-попурі
із віскози виткані лози
альрауни виносять грім.. .

хоч не хочеш, та дивишся, млосне
забирає чуття і не жах
і не подив, терпкий безголосно.. .

у чеканні коштовних янголів марнім
порожніють думки, білосніжний чад
поки ниций розсуд благає - наяд.. .

невідома рука відсуває фіранки
і там, у палаці твоїм, до світанку -
демонічно ілюмінований маскарад.. .



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 17:35:09 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 16:33:11 ]
Особисто для мене не переконливо звучать "очима кентавриці" або "леопардове хутро". Звідси виникає ? наскільки доречним є використання порівняльних образів які в реальному житті для нас недосяжні фізично чи візуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 17:35:27 ]
авторові насправді надзвичайно приємно, коли інші індивіди,
а в особливості автори творів відмінної художньої цінності
приязно викладають особисту думку щодо усіх тих моментів (нюансів)
які не піддаються їхньому реально~життєвому сприйняттю

тому, звісно - щире дякую Вам, Володимире, без посміхань у вуса
і не сумнівайтеся

щодо того,
наскільки (не)доречним було би щось там у моїх чи Ваших чи будь-яких
інших поетичних світах ~
це, на щастя, давно не предмет для диспутів.

і Ви, і будь-хто інший із усією повагою - це усе-таки ~ не я
і те ж саме, однозначно, vice versa

привітних, лагідних, осяйних днів Вашим пісням

etc. etc..



C*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-17 09:06:10 ]
угу