ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Олена Побийголод
2026.05.03 13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)

Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.

    Юність минає умить зазвичай,

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 ***

Цвинтар для мрій, їх багато лежить під хрестами.
Цифри на дощечках - смерті і дні, і роки.
У самоту і у братські могили лягали,
З ними прощалися мовчки і клали вінки.
Світлим надіям відкрита у темінь дорога,
Мрії померли, згоріли і дим сизий ліг.
До сатани не звертались, а тільки до Бога,
ще не почув молитви і бажання усіх.
Реквієм в тиші луною звучить по довкіллю,
Мріям розтерзаним пухом хай буде земля.
Я незабудками горбики рясно засію,
Ще і барвінок вперемішку – символ життя.

Сум і печалі розбурханий вітер розвіє,
Хмари свинцеві народять прозорі дощі,
Змиють намул і відродять нам вічне, нетлінне,
Будем боротись, у нас ще кипить у душі!
25.03.11р

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-04 19:42:06
Переглядів сторінки твору 3137
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:38:55 ]
Я про образотворчу складову вірша, шановний Олексію, якщо Ваша ласка.
Я погано уявляю, як виглядатиме римськими цифрами, наприклад, 1924 рік (це визначна дата у Ленініані).
Днями Людмилу Гурченко поховали. Я досі в зажурі, і тому не можу не підтримати обрану Вами тему для такого вдалого вірша як Ваш.
Я з Вашого дозволу його собі скопіюю, бо не встигнемо озирнутись, як мине Великдень, а моя бабуся спить вічним сном. Дуже вдячний. Прочитаю над могилою. Їй звідти повинно сподобатись. А мені гикнутись.

Схвильований Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 21:48:53 ]
Не хвилюйтеся...У нас як правило арабськими дні і місяці, а римськими роки пишуться у подібних випадках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Вовканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 21:49:54 ]
Неперевершено! Ці слова дістають до самої глубинки душі. Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 22:22:12 ]
Дякую, я зміст зумисно "затуманив", не хочу опускатися до банального опису сьогодення і тих процесів які відбуваються, хоча вони турбують...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2011-04-04 22:57:43 ]
"На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил..." Але у вас по-своєму і не зовсім про це. Олексію, щоб закінчити тему нумерології: римськими цифрами в нас пишуть лише місяць, а день і тим паче рік - арабськими. Напр., 1945 римськими було б (уявіть лишень): MCMXXXXV


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 20:29:40 ]
Дякую,змінюю одне слово і все стане на свої місця.Під тиском колективу погоджуюся...