ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Мельничук (1980) / Вірші

 Чотири стани
***
Незвідана ніжність
у серці спочила,
де стани чотири
поміряли сили.
Оспівана вітром,
одягнена в біле
зі смутком сріблястим
возз'єднана в ціле.

***
Так млосно - до щему,
чаруючи квітнем
гуляла надвечір
осонням привітним.
Збирала букети
конвалій і примул
і мріяла - світло,
безмежно, незримо...

***
Шаліла улітку -
красива і зверхня.
зненацька у серпні
приречено зшерхла.
...Приспала у серці
останню надію -
я більше кохати
нікого не вмію.

***
О ні, не зважайте!
...стернею ітиму,
до слова "байдужість"
шукатиму риму.
Настоянка глоду,
горицвіту, м’яти
додасть мені сили
як є все прийняти.


04.2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-08 17:43:25
Переглядів сторінки твору 9090
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.860 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.672 / 5.5  (4.616 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.03 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 18:25:13 ]
Цікавий настроєвий вірш. Кожна пора року передана по-своєму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-08 23:48:06 ]
Велике спасибі за відгук! Складно було передати саме оту "настроєвість", специфічну кожній порі року і власному внутрішньому стану.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 21:33:50 ]
Реальність приймати - мистецтво велике,
Настоянка м'яти нехай стане ліком
І зцілить байдужість, що рими не має...
Цей світ занедужав, зрікаючись раю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-08 23:50:27 ]
Повністю з вами згідна - ми втратили Рай, а з ним і вічне, прекрасне. І поки не знайдемо дороги додому нездужатимемо щоденно і важко. Щиро вдячна за прекрасні вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 23:57:00 ]

Ліргероїні
Приємно бачити смиренність!
Така дарує небуденність...
Ні, ні, не піднімай очей,
я тільки міра Галатей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 01:09:02 ]
Ну що ви! Яка там смиренність! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 00:08:33 ]
Гарний задум, Мирославо.Щодо втілення: Ярослав побачив у Вашому вірші пори року, а я - образ жінки, що змінюється з віком, тільки у цьому випадку першій частині логічно було б переїхати у кінець, як на мене. Чи я не так сприйняла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 01:11:02 ]
Так, і справді... для читача було б логічніше, якби перша частина була в кінці. Однак для мене все починалося саме взимку, тому вірш так і побудовано. "Жінку" і її зміну ви відчули правильно, хоч образно змальовується зміна пір року. Спасибі за відгук! З теплотою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 00:37:41 ]
Хотіла спитати шановне панство: хто править за мене мої вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-04-09 01:39:17 ]
в сенсі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 01:59:07 ]
в сенсі того, що вже вдруге після публікації своїх віршів бачу зміни у власному тексті, які я не вносила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-04-09 01:37:04 ]
навіть не можу пояснити чому так:
О ні, не зважайте!
...стернею інтиму
до слова "байдужість"
уперто ітиму.
Настоянка глоду,
горицвіту, м’яти
додасть мені сили
реальність прийняти.

''''''''''
а потім зупинюсь
і битиму посуд:
я вперта і горда
і прикрощів досить
у шклянці, у чаї,
у спогадах наших...
це так незвичайно:
щаслива, як завше.

:)
/про інтим-маю на увазі почуття/







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 02:02:13 ]
Ой як же гарно у вас вийшло, пані Оксано! Легко, невимушено, обнадійливо! Певно, я так ніколи не писатиму... З теплотою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-04-09 02:50:45 ]
я відчула ваш текст. ви також можете/зможете. для цього потрібні час і праця :) і віра у свої сили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 02:02:58 ]
от і "реальність прийняти" є у моєму автентичному тексті, а зараз там зовсім не те написане. не мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-04-09 02:49:25 ]
на кожному сайті твір чи коментар до нього можуть виправляти 1)автор коментаря, 2) адміністратор сайту, 3) людина, яка має доступ до акаунту (знає логін і пароль).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 11:09:22 ]
Щодо втручання. :)

1) Не все, що робиться автором - добре і правильно.
2) Не все, що робиться адміністрацією - добре і правильно, але досвід, в основному, на боці адміністрації.
3) Пошук компромісів, у тому числі і творчих, зіштовхування ідей, як ідеально гармонійних і живих (що і є Поезією), так і погрішимих авторських, складають сутність творчого процесу, в який інколи тим чи тим чином втручається адміністрація.
Власне рівень, чи глибина компромісів, свідчить про авторський потенціал, для чоловіків - інтелектуальної чутливості, для жінок - напевно, комплексної.
4) Саме дослідження авторського потенціалу відбувається і на цій сторінці.)

Безумовно, Мирослава, має право надавати своїй публікації того вигляду, який вважатиме за доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 11:46:44 ]
Доброго дня, пане Володимире! Гарно вам дякую за коментар! Справа в тім, що, наскільки я бачила тут, на сайті, практика "зіштовхування ідей" і "пошук компромісів" відбувається у формі порад редакторів в коментарях під віршами. А в цьому випадку все було трохи інакше, погодьтеся. :)
Повністю згідна щодо потреби ґрунтовної роботи над творчим матеріалом, яле момент публікації твору, в тому числі і тут, на сайті, є власне ПУБЛІКАЦІЄЮ в повному розумінні цього слова з усіма її наслідками. Як бачите, я не проти слушних порад редакторів і компромісів (якраз навпаки - адже саме для цього я тут), однак їх "глибину" дозвольте визначати мені. З надією на порозуміння і теплотою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-09 12:42:46 ]
Ну, Миросю, практика на ПМ різноманітна. :)
Кожен автор, тим не менше, має всі права, окрім як на абсолют їхніх проявів. Бо останнє слово, як і в кожному серйозному виданні, все ж таки за адміністрацією і головними відповідальними особами. )
У вашому випадку запропоновані зміни були зроблені безпосередньо в тексті публікації, про що вам, щоправда, аж ранком, повідомили.
Здебільшого, адміністрація намагається уникати самостійних виправлень текстів, і якщо це робиться, то тільки для "гарячих" публікацій, які ще доробляються авторами, але у вашому випадку це втручання, напевно, було зважене як найбільш ефективне. Тобто, цей вплив мав би оптимальним чином акцентувати перед автором проблематику без публічного обговорення "напружених" моментів.
Ось і все, а ви вже, дорога Мирославо, робіть "остаточні" висновки. :)