ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 =Освідчення=

...Ти надзвичайно лагідна і ніжна

Сергій Пономаренко (Сумська обл)

…Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
мені з тобою хороше безмеж,
а квітень-місяць, нібито сподвижник
дарує щастя і потрійний фреш

…з повітря й сонця, з лагідного вітру,
який торкає скроні і літа…
Моя весна, мов прикінцеві титри,
ще за якими мариться мета…

Люблю, ненавиджу, страждаю разом,
І разом із дощем гублю сльозу…
Яка краса! Яка щаслива казка!
Я нею ще живу в таку грозу…

« –…Ти надзвичайно лагідна і ніжна. –
Мені прошепотіли небеса. –
Хай береже тебе Господь і ближній…»
Скажу в одвіт: – Хай береже краса…

...квітень-місяць весни сподвижник...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-12 20:29:01
Переглядів сторінки твору 4879
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.996 / 5.5  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-12 22:03:10 ]
Люблю, ненавиджу, страждаю разом,
І разом із дощем гублю сльозу…
Яка краса! Яка щаслива казка!
Я нею ще живу в таку грозу…

Нема слів... Наче про мене. Спасибі Вам величезне, пані Людмило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:13:00 ]
Дякую, Мирославо... Ви несете МИР своїм ім’ям, я ж тільки людям мила... але я... страждаю від людей щохвилини... карма??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-12 23:44:10 ]
Не знаю, пані Людмило, не певна, що карма. Схиляюсь до іншого - це наче покликання: своїм прикладом, милістю, добротою, щирістю, людяністю робити цей світ і кожного в ньому кращими, милосерднішими один до одного. Бо страждати від людей і відповідати їм взаємністю образи - то одне, а ось відповідати добротою - це зовсім інше, погодьтеся. Важливо, хто Ви і як чините, а не що про Вас кажуть чи що Вам роблять інші. І ще важливо пам’ятати, що якщо світ "б’є" вас - це значить, що Ви не належите йому. Ще Г.Сковорода писав: "Світ ловив мене, та не спіймав!", пам’ятаєте? Про таких кажуть - Божа людина, а Бог ніколи не полишить Своїх, повірте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 13:59:52 ]
Дякую, Мирославо за підтримку... Хороші слова ви написали мені, дуже хороші, пам’ятатиму це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 22:31:16 ]
Квітневий вірш небесного натхнення.
Господь хай далі шле благословення.

дійсно, що на таке освідчення може надихнути лише сподвижник весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:57:46 ]
Дякую, Василю, благословення усім нам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:56:15 ]
У нас, Людмило , сьогодні думи про квітень. У мене і вас:і краса, і Господь, і вірш хорощий)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:59:35 ]
Дякую, Влодику! от як би ще й ліс!!! Першоцвіти побачити!!! Я не купую їх на ринку - жаль їх, мертвих! Живі побачити б!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 00:42:00 ]
А я нещодавно бачила їх з вікна потяга. Ліс стоїть ще сонний, не оговтався після зими, а під ногам в нього дивляться цікавими синіми очима в небо проліски. Прямо синій килим, гарно й якось дивно... А вірш класний. Картинка, настрій... Все в гармонії, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 09:31:34 ]
Надзвичайно дагідно і ніжно, п.Людмило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 14:00:23 ]
Дякую, п. Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:21:18 ]
О це точно не "моя парафія"... Вірш - як стиль життя людей охайних, зі смаком, навіть витончених...
Гарна родинна лірика. Без компліментарності! Слід продовжувати роботу в цьому "жанрі". Особливо в наш непростий на "сімейні" теми час. З усією надією зичу Вам, пані Людмило, у цій справі успіху!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 00:37:48 ]
Пані Калиновська, ви часом не сплутали справжніх поетів зі справжніми злодіями в законі?:) Це їм не "по понятіям" мати сім"ю. А поет має повне право бути щасливим. Інше питання - що він сам часто не знає, чого хоче)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 23:42:02 ]
"Родинна" - це для прихильників родинного тепла, домашнього затишку...
Перепрошую, а до чого тут Ваш мужній сімейний стан? Даруйте, але Ви - чоботар без чобіт! :)
А "правила" можна і поламати - на отоплення печі взимку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 01:19:43 ]
- Дякую п. Михайле... здається нажила собі "СПІВЧУТТЯ". ...отож бо й воно - зима скінчилася, скінчилося поламане, і дуже тре тепла... Принаймні, хоцця!
- Олечко!!! Сьогодні усе "по понятіям", дякувати Богу, поки що в душу ніхто брудними лапами не лізе...і від того є щастя!
Дякую, друзі за коментарі!
підтримали!