ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Билинне
Образ твору …В задумі хтось вже м’яв отак билину,
в безодню неба дивлячись, коли
мене на цю планету, мов піщину
вітри астральні ще не занесли.

Коли я ще сама себе не знала
(як звуть мене і хто моя рідня) –
чиясь душа вже істину шукала
в очах такого ж сонячного дня.

І хтось давно збагнув на цій планеті,
сповна пізнавши горя круговерть,
життя – це птах_не_смертний, що у леті
двома крильми занурений у смерть.

Минуть віки. Все зайве світ забуде.
Замислено хтось м’ятиме зело…
Не дивно, що мене колись не буде.
А дивно, що мене – і не було.

2004 (2011)





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 14:49:36
Переглядів сторінки твору 4630
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 15:10:53 ]
Сильно сказано. Ух! Аж мороз по шкірі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 15:55:13 ]
Гммм, цікава філософія, Лю`.
Динозаври вимерли і нас така ж участь чекає.
Але є ще "ТЕПЕР" - за нього й тримаємось, як майстер за пензля, коли драбину забирають.
Усміхнено і сьогочасно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 16:40:42 ]
Пані Любове, скільки у Вашій поезії перлинок!!! Кожна - ІСТИНА!
Усвідомлення себе у цьому світі, житті - вражає! Я теж, буває, замислююся про Птаха чи птаху у леті двома крильми занурену у смерть. А кінцівка - ніби крижана злива у липневу спеку! Дякую, що заставляєте задуматися, хто така Людина на Землі і що залишиться після неї, після нас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 16:41:12 ]
Сумна філософія, на жаль-правда!Та, ще й майстерно написана з допомогою рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 17:14:21 ]
Так дивно, що мене колись не буде...
І, хто-зна, чи згадає хтось про ту,
Що просто жила, як усі нормальні люди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 19:06:04 ]
дуже гарно! моментально запам'ятовується - кілька разів перечитала і вже можу повторити, особливо дві останні строфи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:49:02 ]
Дякую, Василю. Від Вашого "мороз по шкірі" мені потепліло на душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:50:09 ]
Привіт, ЛЮ! Усміхнув. Надихнув. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:53:36 ]
Дякую, Маріанно, за цей коментар і той, що на попередній сторінці. Якщо людина сама не захоче замислитись, то її ніхто і ніщо не примусить. Просто ми - однодумці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:56:03 ]
Так, справді, трішки сумно... але тільки трішки! Дякую, Олексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:09:14 ]
Такий Закон Життя, Патаро... Та мене чомусь дуже дивує, що нас страшенно лякає наша відсутність, ота, що попереду (у яку ми колись пірнемо) і зовсім не хвилює ота, що в минулому (з якої ми колись випірнули). Може, це одна й та сама "відсутність"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:10:41 ]
Дякую, Олю. Мені приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:17:02 ]
Глибоко. Лягає на душу простим і щирим словом, майстерно сплетеним у чудовий щемний вірш.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:19:17 ]
Дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:28:48 ]
...життя – це птах_не_смертний, що у леті
двома крильми занурений у смерть... - це щось схоже на мудрості Соломона. Браво, Любове!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:56:39 ]
Багатьох відвідують подібні думки, та мало кому вдається їх висловити. Вдалося, Любо, що й казати, про те, що здатні ми щезати, чи й взагалі отут не буть; у цьому істина, мабуть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 08:56:18 ]
Дякую, Володимире. Хотіла би володіти мудрістю Соломона. Ще б нашим "верхам" такої мудрості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 08:58:08 ]
Спасибі, Михайле, за розуміння.