ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Прозріння
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Теорія зради
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,

М Менянин
2025.11.10 22:07
За Кирила Кожум’яку
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.

Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –

Олена Побийголод
2025.11.10 19:15
1970. Дебют
Із Йосипа Бродського (1940-1996)

1

Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.

Артур Курдіновський
2025.11.10 17:28
Знову шрам
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.

Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик

Іван Потьомкін
2025.11.10 16:26
З голосу Езопа
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать

Юрій Лазірко
2025.11.10 15:48
Ішов Дорогою Де Терня --- український блюз
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.

Сергій Губерначук
2025.11.10 11:42
Народилася та́…
Народилася та!
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!

Хто, як я, чатував

Устимко Яна
2025.11.10 11:02
10 авторів
раз десять авторів
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало

і дев’ять авторів
рукописи післали

Микола Дудар
2025.11.10 10:55
***
Сподіваєщся на краще
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…

Данько Фарба
2025.11.10 10:13
Народжуєшся, віриш  та ідеш
Народжуєшся, віриш  та ідеш
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків

Світлана Пирогова
2025.11.10 09:42
Листопад-диригент
Листопад-диригент завітав у мій сад.
Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.

Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,

Борис Костиря
2025.11.09 22:05
Зелене листя
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.

Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.

Олег Герман
2025.11.09 17:48
І чому я не хірург? Про "презумпцію невинності" у психіатрії
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Билинне
Образ твору …В задумі хтось вже м’яв отак билину,
в безодню неба дивлячись, коли
мене на цю планету, мов піщину
вітри астральні ще не занесли.

Коли я ще сама себе не знала
(як звуть мене і хто моя рідня) –
чиясь душа вже істину шукала
в очах такого ж сонячного дня.

І хтось давно збагнув на цій планеті,
сповна пізнавши горя круговерть,
життя – це птах_не_смертний, що у леті
двома крильми занурений у смерть.

Минуть віки. Все зайве світ забуде.
Замислено хтось м’ятиме зело…
Не дивно, що мене колись не буде.
А дивно, що мене – і не було.

2004 (2011)





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 14:49:36
Переглядів сторінки твору 4208
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 15:10:53 ]
Сильно сказано. Ух! Аж мороз по шкірі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 15:55:13 ]
Гммм, цікава філософія, Лю`.
Динозаври вимерли і нас така ж участь чекає.
Але є ще "ТЕПЕР" - за нього й тримаємось, як майстер за пензля, коли драбину забирають.
Усміхнено і сьогочасно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 16:40:42 ]
Пані Любове, скільки у Вашій поезії перлинок!!! Кожна - ІСТИНА!
Усвідомлення себе у цьому світі, житті - вражає! Я теж, буває, замислююся про Птаха чи птаху у леті двома крильми занурену у смерть. А кінцівка - ніби крижана злива у липневу спеку! Дякую, що заставляєте задуматися, хто така Людина на Землі і що залишиться після неї, після нас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 16:41:12 ]
Сумна філософія, на жаль-правда!Та, ще й майстерно написана з допомогою рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 17:14:21 ]
Так дивно, що мене колись не буде...
І, хто-зна, чи згадає хтось про ту,
Що просто жила, як усі нормальні люди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 19:06:04 ]
дуже гарно! моментально запам'ятовується - кілька разів перечитала і вже можу повторити, особливо дві останні строфи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:49:02 ]
Дякую, Василю. Від Вашого "мороз по шкірі" мені потепліло на душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:50:09 ]
Привіт, ЛЮ! Усміхнув. Надихнув. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:53:36 ]
Дякую, Маріанно, за цей коментар і той, що на попередній сторінці. Якщо людина сама не захоче замислитись, то її ніхто і ніщо не примусить. Просто ми - однодумці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 20:56:03 ]
Так, справді, трішки сумно... але тільки трішки! Дякую, Олексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:09:14 ]
Такий Закон Життя, Патаро... Та мене чомусь дуже дивує, що нас страшенно лякає наша відсутність, ота, що попереду (у яку ми колись пірнемо) і зовсім не хвилює ота, що в минулому (з якої ми колись випірнули). Може, це одна й та сама "відсутність"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:10:41 ]
Дякую, Олю. Мені приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:17:02 ]
Глибоко. Лягає на душу простим і щирим словом, майстерно сплетеним у чудовий щемний вірш.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:19:17 ]
Дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:28:48 ]
...життя – це птах_не_смертний, що у леті
двома крильми занурений у смерть... - це щось схоже на мудрості Соломона. Браво, Любове!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 21:56:39 ]
Багатьох відвідують подібні думки, та мало кому вдається їх висловити. Вдалося, Любо, що й казати, про те, що здатні ми щезати, чи й взагалі отут не буть; у цьому істина, мабуть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 08:56:18 ]
Дякую, Володимире. Хотіла би володіти мудрістю Соломона. Ще б нашим "верхам" такої мудрості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 08:58:08 ]
Спасибі, Михайле, за розуміння.