ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – такі джерела,
що не напувають, а біжать
думками мелодійних а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Зубрій Олександр

 Доктор Абсурд (літературна пародія)

Чи подобаються тобі діла,
Що солодким піняться медом,
Та, неначе у сіні вила,
Познайомлять тебе із медиком?

Чорний доктор Абсурд прийде,
Навіть з пекла чортами гнаний,
Й не спитавши, болить хоч де,
М’яса викусить шмат із рани…

Олександр Зубрій

Доктор Абсурд приходить із пекла
І збиває вам наголоси…
По губах його щось текло
Та у рота не улилося.

Доктор Абсурд вручатиме медаль
І казатиме: "Медом политі",
А за рогом чи де-не-де
Зачекає вас із пістолетом.

Доктор Абсурд сидить за катедрою
І ніколи нікого не слухає,
А якщо і ви не допетрали,
То прийде і накрутить вуха.


27.05.2011

* Абсурд - наголос, звичайно ж, на першому складі. Деякі наголоси доктор позбивав - самі шукайте, які. :)

* Джерело пародії: Олександр Зубрій "Доктор Абсурд" (http://maysterni.com/publication.php?id=62453)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Зубрій Доктор Абсурд


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-27 08:47:56
Переглядів сторінки твору 2995
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.839
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:21:23 ]
Доброго дня, шановний Валерію!
:-)
Ваш вірш мені подобається. Але зауважу, що у моєму - нема збійок наголосів. Бо римовано чітко 2-і і 4-і рядки, а у 1 та 3 - просто такі цікаві прикраси. Які можна читати і так, і так, завдяки плаваючому наголосу.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 09:31:29 ]
Доброго ранку, Олександре! :)
Так, я бачив у коментарях під Вашим віршем, як Ви це пояснювали, але все одно цікаво було написати пародію на вірш із навмисно збитими наголосами. :)
Тим більше, що, буває, я й сам цим грішу. :) Не філолог, що поробиш! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:43:03 ]
Доброго ранку, Валерію!
:-)
Наголоси - не збиті. Збитими їх робить сам читач, коли намагається вловити, як же саме прочитати. З другого читання усе стає на місця, і стає зрозуміло, що вірш написано "довгим рядком", а у 1 і 3-му рядках - псевдо-рими.
Я не пишу віршів зі збитими наголосами, а тільки з плаваючими. Але у цьому випадку - це псевдо-римування. Просто підвернулася під руку тема, де це можна було цікаво використати.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 09:49:48 ]
Та якщо й навмисно збиті, то й що? :) За це не розстрілюють. :) Я от навмисно у пародії позбивав і ритм, і наголоси - і нічого. :)

До речі, якщо хочете, аби читач не помічав збитого (навмисно чи ні) оцього римування через рядок, то можете у вірші з двох рядків зробити один.

Із взаємною повагою, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 10:43:10 ]
Вітаю, хлопці! Цікавезні експерименти ставите!

З пекла виліз, в смолі і босий
Доктор Абсурд. А злий, чортяка!
Зараз всипле вам за наголОси -
Вуха, спини, буває в...сяко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 11:21:54 ]
О, яка гарна рима у фіналі, Іване! :)

Підключайся до експерименту - скажемо нове слово у поезії! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 18:52:38 ]
Док! Привіт!!! До котрих зубів нагОлоси вставляємо? Та ще й без Барменталя!? Так не можна! В жодному випадку! Зубрій теж пародії пише... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-30 08:18:29 ]
Вітаю, Михайле! :) А чому не можна? :) У нас же демократія! :) Дозволено все, що не заборонено. :) А Олександр не забороняв писати пародії на його вірші. :) І я нікому не забороняю писати пародії на мої вірші. :) Он скільки вже і пародій отримав, і пародій-відповідей на пародії, і відповідей у відповіді на пародії... Так що, прошу дуже, не соромтесь - чекатиму з нетерпінням. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-31 14:00:56 ]
Та то Зубрій, добра душа, вирішує... А я так, на дим уже біжу... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-31 14:16:05 ]
А що, щось горить? :) Диму ж без вогню не буває... :)))