ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Зубрій Олександр

 Доктор Абсурд (літературна пародія)

Чи подобаються тобі діла,
Що солодким піняться медом,
Та, неначе у сіні вила,
Познайомлять тебе із медиком?

Чорний доктор Абсурд прийде,
Навіть з пекла чортами гнаний,
Й не спитавши, болить хоч де,
М’яса викусить шмат із рани…

Олександр Зубрій

Доктор Абсурд приходить із пекла
І збиває вам наголоси…
По губах його щось текло
Та у рота не улилося.

Доктор Абсурд вручатиме медаль
І казатиме: "Медом политі",
А за рогом чи де-не-де
Зачекає вас із пістолетом.

Доктор Абсурд сидить за катедрою
І ніколи нікого не слухає,
А якщо і ви не допетрали,
То прийде і накрутить вуха.


27.05.2011

* Абсурд - наголос, звичайно ж, на першому складі. Деякі наголоси доктор позбивав - самі шукайте, які. :)

* Джерело пародії: Олександр Зубрій "Доктор Абсурд" (http://maysterni.com/publication.php?id=62453)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Зубрій Доктор Абсурд



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-27 08:47:56
Переглядів сторінки твору 1853
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.839
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:21:23 ]
Доброго дня, шановний Валерію!
:-)
Ваш вірш мені подобається. Але зауважу, що у моєму - нема збійок наголосів. Бо римовано чітко 2-і і 4-і рядки, а у 1 та 3 - просто такі цікаві прикраси. Які можна читати і так, і так, завдяки плаваючому наголосу.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 09:31:29 ]
Доброго ранку, Олександре! :)
Так, я бачив у коментарях під Вашим віршем, як Ви це пояснювали, але все одно цікаво було написати пародію на вірш із навмисно збитими наголосами. :)
Тим більше, що, буває, я й сам цим грішу. :) Не філолог, що поробиш! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 09:43:03 ]
Доброго ранку, Валерію!
:-)
Наголоси - не збиті. Збитими їх робить сам читач, коли намагається вловити, як же саме прочитати. З другого читання усе стає на місця, і стає зрозуміло, що вірш написано "довгим рядком", а у 1 і 3-му рядках - псевдо-рими.
Я не пишу віршів зі збитими наголосами, а тільки з плаваючими. Але у цьому випадку - це псевдо-римування. Просто підвернулася під руку тема, де це можна було цікаво використати.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 09:49:48 ]
Та якщо й навмисно збиті, то й що? :) За це не розстрілюють. :) Я от навмисно у пародії позбивав і ритм, і наголоси - і нічого. :)

До речі, якщо хочете, аби читач не помічав збитого (навмисно чи ні) оцього римування через рядок, то можете у вірші з двох рядків зробити один.

Із взаємною повагою, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 10:43:10 ]
Вітаю, хлопці! Цікавезні експерименти ставите!

З пекла виліз, в смолі і босий
Доктор Абсурд. А злий, чортяка!
Зараз всипле вам за наголОси -
Вуха, спини, буває в...сяко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-05-27 11:21:54 ]
О, яка гарна рима у фіналі, Іване! :)

Підключайся до експерименту - скажемо нове слово у поезії! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 18:52:38 ]
Док! Привіт!!! До котрих зубів нагОлоси вставляємо? Та ще й без Барменталя!? Так не можна! В жодному випадку! Зубрій теж пародії пише... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-05-30 08:18:29 ]
Вітаю, Михайле! :) А чому не можна? :) У нас же демократія! :) Дозволено все, що не заборонено. :) А Олександр не забороняв писати пародії на його вірші. :) І я нікому не забороняю писати пародії на мої вірші. :) Он скільки вже і пародій отримав, і пародій-відповідей на пародії, і відповідей у відповіді на пародії... Так що, прошу дуже, не соромтесь - чекатиму з нетерпінням. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-31 14:00:56 ]
Та то Зубрій, добра душа, вирішує... А я так, на дим уже біжу... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-05-31 14:16:05 ]
А що, щось горить? :) Диму ж без вогню не буває... :)))