ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Шовковиця
Образ твору Лагіднішає світ біля неї…
Пестить легіт кору зашкарублу.
Ця шовковиця любить дітей,
Їх замурзані пальчики й губи…

Ніби вчора – уперше цвіла,
Ягідок приміряла намисто.
Знов незчулася, як забрела
По коліна в траву шовковисту.

Сипле блискітки небо ясне
На шовковиці сукню шовкову…
Пригости, як в дитинстві, й мене –
Нагадай ту пору пречудову.

А захочеш побути в журбі –
Обітру дві дитячі долоньки…
Я, шовковице, вдячна тобі
За осонцену усмішку доньки.

2004(2011)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-30 09:08:54
Переглядів сторінки твору 4300
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:25:14 ]
Щирий вірш... Лагідний і теплий... Але у першій строфі десь загубилася рима... І наголос - по`ру чи `пору?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 11:33:16 ]
чому загубилась? дуже гарні рими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:27:16 ]
А захочеш побути в журбі –
Обітру дві дитячі долоньки…
Я, шовковице, вдячна тобі
За осонцену усмішку доньки.

Це просто чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 09:31:05 ]
Плачу, не можу!!! Своє накотило... Ви, громадянко Бенедишин, своїми віршами мені усю душу вивертаєте, дай Вам Бог здоров'я!!! Любочко, ну як мені Вашу збірку дістати, щоб не читати з монітора, а пошурудіти листочками?.. Дякую за дитячі спогади, вони такі ніжні та смішні, але... від них так млосно на серці. Прийшли з коліжанкою додому з повними кишенями морви (шовковиці), а потім ті халатики полетіли у сміття, бо природній пігмент шовковиці НЕ ВІДПИРАЄТЬСЯ. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:51:50 ]
Ніжно, гарно і ностальгічно. Пам"ятаю і себе замурзаною від соку шовковиці, зате, як смачно і весело було сидіти на її гілках, з повним ротом соковитих і солодких ягід.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 10:10:19 ]
Анічичирк про усе другорядне, бо воно все - головне.
Смисл коментування я бачу таким.
Відверто прозорі рими якщо не переплітаються, то сусідяться з дивовижної чистоти тонкими - асонансними. "Неї/дітей". Мої північні сусіди (зокрема, кум з Прилук) сказав би "дітеї" - так, наче видихає або мліє. Така у них там мова, вже не кажучи про який небудь Новгород-Сіверський. Там у мене кумася. Теж дуже цікаво мені слухати, як вони розмовляють.
НМСД, пальчики від долонь розташувалися (я маю на увазі у вірші) далеченько, і тому, НМСД, другий рядок фінальної строфи мені здається у деякій мірі особисто мені незрозумілим.
Гарний вірш.
Зі словами подяки,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:28:45 ]
Такий милий екскурс в дитинство! Теж пригадалося - росла у сусідів скраю городу, старезна, а гілки над дорогою. Ми казали морва... Файно. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 12:32:18 ]
морва - це діалектне шовковиця, Іване? - цікаве слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 12:30:33 ]
Гарна змістовна поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 17:42:13 ]
У нас кажуть еперка з наголосом на першому складі або геперка. а вірш щемний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:42:19 ]
Десь знаходиш, десь втрачаєш... Якраз цих двох перших рядків стосуються зміни, датовані 2011 роком. Було дуже гарно (точно) заримовано, але форма не висвітлювала моїх справжніх (точних) почуттів. Я не впевнена, що і нинішній варіант остаточний. Буду ще думати...
Дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:42:45 ]
Дякую, Юліє, за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:45:39 ]
Мені теж усе це близько, і назва "морва" особливо... Дякую, Патарочко. А збірочка... якби могла, зараз би всім пороздавала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:46:50 ]
Наші спогади дуже схожі, Адель. Так приємно... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:49:17 ]
Гаррі, Ви мене усміхнули, особливо анатомічним розглядом будови руки. Дякую щиро за щире зацікавлення. Про все інше, з Вашого дозволу, я теж - анічичирк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:52:37 ]
Ой, смачнюща була морва у дитинстві, Іванку! Тепер не така. Я куштувала. (У зрілості - усе не таке, навіть вода). Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:53:22 ]
Дякую, Марієчко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:55:43 ]
Ого, "еперка" я ще не чула. Як цікаво! Дякую, Маріанно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 09:59:46 ]
А мені вірш нагадав і моє дитинство. Шовковиця - щедре дерево, нікого не залишала без своїх дарів: і руки, і губи, і щоки - все було в синіх плямах, які з трудом відмивалися... Тепла поезія, щира і довірлива, як мамина рука...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 13:11:14 ]
Саме так і в мене було, п.В'ячеславе. Дитячі спогади бувають такими схожими... Дякую за теплий відгук!