ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з

хома дідим
2026.05.31 14:35
ті хмари над
будинками
дахами
мов ефемери ефемер
а ми
у цім прихмар’ї
проростаєм
щось вабило

Вячеслав Руденко
2026.05.31 11:42
Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,

Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -

Борис Костиря
2026.05.31 10:55
Я буду вічним депутатом,
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.

Ірина Вовк
2026.05.31 10:34
ІІІ. ВАГА КОРОНИ Тереми великого князя дихали прохолодою та запахом воску. Ярослав Мудрий сидів біля дубового столу, заваленого сувоями, книгами та картами. Його погляд – глибокий, проникливий, який бачив людей наскрізь – зара

Віктор Кучерук
2026.05.31 07:03
Знову день спекотливий
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.

Борис Костиря
2026.05.30 12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.

Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак

Володимир Невесенко
2026.05.30 11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.

Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,

Іван Потьомкін
2026.05.30 11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.

хома дідим
2026.05.30 07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш

Віктор Кучерук
2026.05.30 06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.

Федір Паламар
2026.05.30 00:11
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Звідки прий

М Менянин
2026.05.29 23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Шовковиця
Образ твору Лагіднішає світ біля неї…
Пестить легіт кору зашкарублу.
Ця шовковиця любить дітей,
Їх замурзані пальчики й губи…

Ніби вчора – уперше цвіла,
Ягідок приміряла намисто.
Знов незчулася, як забрела
По коліна в траву шовковисту.

Сипле блискітки небо ясне
На шовковиці сукню шовкову…
Пригости, як в дитинстві, й мене –
Нагадай ту пору пречудову.

А захочеш побути в журбі –
Обітру дві дитячі долоньки…
Я, шовковице, вдячна тобі
За осонцену усмішку доньки.

2004(2011)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-30 09:08:54
Переглядів сторінки твору 4596
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:25:14 ]
Щирий вірш... Лагідний і теплий... Але у першій строфі десь загубилася рима... І наголос - по`ру чи `пору?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 11:33:16 ]
чому загубилась? дуже гарні рими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:27:16 ]
А захочеш побути в журбі –
Обітру дві дитячі долоньки…
Я, шовковице, вдячна тобі
За осонцену усмішку доньки.

Це просто чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 09:31:05 ]
Плачу, не можу!!! Своє накотило... Ви, громадянко Бенедишин, своїми віршами мені усю душу вивертаєте, дай Вам Бог здоров'я!!! Любочко, ну як мені Вашу збірку дістати, щоб не читати з монітора, а пошурудіти листочками?.. Дякую за дитячі спогади, вони такі ніжні та смішні, але... від них так млосно на серці. Прийшли з коліжанкою додому з повними кишенями морви (шовковиці), а потім ті халатики полетіли у сміття, бо природній пігмент шовковиці НЕ ВІДПИРАЄТЬСЯ. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:51:50 ]
Ніжно, гарно і ностальгічно. Пам"ятаю і себе замурзаною від соку шовковиці, зате, як смачно і весело було сидіти на її гілках, з повним ротом соковитих і солодких ягід.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 10:10:19 ]
Анічичирк про усе другорядне, бо воно все - головне.
Смисл коментування я бачу таким.
Відверто прозорі рими якщо не переплітаються, то сусідяться з дивовижної чистоти тонкими - асонансними. "Неї/дітей". Мої північні сусіди (зокрема, кум з Прилук) сказав би "дітеї" - так, наче видихає або мліє. Така у них там мова, вже не кажучи про який небудь Новгород-Сіверський. Там у мене кумася. Теж дуже цікаво мені слухати, як вони розмовляють.
НМСД, пальчики від долонь розташувалися (я маю на увазі у вірші) далеченько, і тому, НМСД, другий рядок фінальної строфи мені здається у деякій мірі особисто мені незрозумілим.
Гарний вірш.
Зі словами подяки,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:28:45 ]
Такий милий екскурс в дитинство! Теж пригадалося - росла у сусідів скраю городу, старезна, а гілки над дорогою. Ми казали морва... Файно. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 12:32:18 ]
морва - це діалектне шовковиця, Іване? - цікаве слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 12:30:33 ]
Гарна змістовна поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 17:42:13 ]
У нас кажуть еперка з наголосом на першому складі або геперка. а вірш щемний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:42:19 ]
Десь знаходиш, десь втрачаєш... Якраз цих двох перших рядків стосуються зміни, датовані 2011 роком. Було дуже гарно (точно) заримовано, але форма не висвітлювала моїх справжніх (точних) почуттів. Я не впевнена, що і нинішній варіант остаточний. Буду ще думати...
Дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:42:45 ]
Дякую, Юліє, за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:45:39 ]
Мені теж усе це близько, і назва "морва" особливо... Дякую, Патарочко. А збірочка... якби могла, зараз би всім пороздавала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:46:50 ]
Наші спогади дуже схожі, Адель. Так приємно... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:49:17 ]
Гаррі, Ви мене усміхнули, особливо анатомічним розглядом будови руки. Дякую щиро за щире зацікавлення. Про все інше, з Вашого дозволу, я теж - анічичирк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:52:37 ]
Ой, смачнюща була морва у дитинстві, Іванку! Тепер не така. Я куштувала. (У зрілості - усе не таке, навіть вода). Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:53:22 ]
Дякую, Марієчко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:55:43 ]
Ого, "еперка" я ще не чула. Як цікаво! Дякую, Маріанно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 09:59:46 ]
А мені вірш нагадав і моє дитинство. Шовковиця - щедре дерево, нікого не залишала без своїх дарів: і руки, і губи, і щоки - все було в синіх плямах, які з трудом відмивалися... Тепла поезія, щира і довірлива, як мамина рука...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 13:11:14 ]
Саме так і в мене було, п.В'ячеславе. Дитячі спогади бувають такими схожими... Дякую за теплий відгук!