ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Шовковиця
Образ твору Лагіднішає світ біля неї…
Пестить легіт кору зашкарублу.
Ця шовковиця любить дітей,
Їх замурзані пальчики й губи…

Ніби вчора – уперше цвіла,
Ягідок приміряла намисто.
Знов незчулася, як забрела
По коліна в траву шовковисту.

Сипле блискітки небо ясне
На шовковиці сукню шовкову…
Пригости, як в дитинстві, й мене –
Нагадай ту пору пречудову.

А захочеш побути в журбі –
Обітру дві дитячі долоньки…
Я, шовковице, вдячна тобі
За осонцену усмішку доньки.

2004(2011)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-30 09:08:54
Переглядів сторінки твору 4734
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:25:14 ]
Щирий вірш... Лагідний і теплий... Але у першій строфі десь загубилася рима... І наголос - по`ру чи `пору?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 11:33:16 ]
чому загубилась? дуже гарні рими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:27:16 ]
А захочеш побути в журбі –
Обітру дві дитячі долоньки…
Я, шовковице, вдячна тобі
За осонцену усмішку доньки.

Це просто чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 09:31:05 ]
Плачу, не можу!!! Своє накотило... Ви, громадянко Бенедишин, своїми віршами мені усю душу вивертаєте, дай Вам Бог здоров'я!!! Любочко, ну як мені Вашу збірку дістати, щоб не читати з монітора, а пошурудіти листочками?.. Дякую за дитячі спогади, вони такі ніжні та смішні, але... від них так млосно на серці. Прийшли з коліжанкою додому з повними кишенями морви (шовковиці), а потім ті халатики полетіли у сміття, бо природній пігмент шовковиці НЕ ВІДПИРАЄТЬСЯ. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 09:51:50 ]
Ніжно, гарно і ностальгічно. Пам"ятаю і себе замурзаною від соку шовковиці, зате, як смачно і весело було сидіти на її гілках, з повним ротом соковитих і солодких ягід.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-30 10:10:19 ]
Анічичирк про усе другорядне, бо воно все - головне.
Смисл коментування я бачу таким.
Відверто прозорі рими якщо не переплітаються, то сусідяться з дивовижної чистоти тонкими - асонансними. "Неї/дітей". Мої північні сусіди (зокрема, кум з Прилук) сказав би "дітеї" - так, наче видихає або мліє. Така у них там мова, вже не кажучи про який небудь Новгород-Сіверський. Там у мене кумася. Теж дуже цікаво мені слухати, як вони розмовляють.
НМСД, пальчики від долонь розташувалися (я маю на увазі у вірші) далеченько, і тому, НМСД, другий рядок фінальної строфи мені здається у деякій мірі особисто мені незрозумілим.
Гарний вірш.
Зі словами подяки,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:28:45 ]
Такий милий екскурс в дитинство! Теж пригадалося - росла у сусідів скраю городу, старезна, а гілки над дорогою. Ми казали морва... Файно. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 12:32:18 ]
морва - це діалектне шовковиця, Іване? - цікаве слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 12:30:33 ]
Гарна змістовна поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-30 17:42:13 ]
У нас кажуть еперка з наголосом на першому складі або геперка. а вірш щемний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:42:19 ]
Десь знаходиш, десь втрачаєш... Якраз цих двох перших рядків стосуються зміни, датовані 2011 роком. Було дуже гарно (точно) заримовано, але форма не висвітлювала моїх справжніх (точних) почуттів. Я не впевнена, що і нинішній варіант остаточний. Буду ще думати...
Дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:42:45 ]
Дякую, Юліє, за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:45:39 ]
Мені теж усе це близько, і назва "морва" особливо... Дякую, Патарочко. А збірочка... якби могла, зараз би всім пороздавала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:46:50 ]
Наші спогади дуже схожі, Адель. Так приємно... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:49:17 ]
Гаррі, Ви мене усміхнули, особливо анатомічним розглядом будови руки. Дякую щиро за щире зацікавлення. Про все інше, з Вашого дозволу, я теж - анічичирк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:52:37 ]
Ой, смачнюща була морва у дитинстві, Іванку! Тепер не така. Я куштувала. (У зрілості - усе не таке, навіть вода). Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:53:22 ]
Дякую, Марієчко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 18:55:43 ]
Ого, "еперка" я ще не чула. Як цікаво! Дякую, Маріанно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 09:59:46 ]
А мені вірш нагадав і моє дитинство. Шовковиця - щедре дерево, нікого не залишала без своїх дарів: і руки, і губи, і щоки - все було в синіх плямах, які з трудом відмивалися... Тепла поезія, щира і довірлива, як мамина рука...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 13:11:14 ]
Саме так і в мене було, п.В'ячеславе. Дитячі спогади бувають такими схожими... Дякую за теплий відгук!