ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.10.28 10:14
Змирає листя –
завмирає місто.
Жовтнева ніч, мов гад на зиму, пре.
Залізне вістря
злого футуриста
пером поріже гробове каре
змирання листя –
завмирання міста –

Віктор Кучерук
2020.10.28 10:11
Іще далеко до зими,
Хоч знову подихом морозу
Калюжі скуто на дорозі
Та іній ліг під ворітьми.
Іще неблизько до пори
Кружлянь легких і шумних віхол
На урожай і щиру втіху
Непосидющій дітворі.

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:17
Нема жалю віднині ні до кого,
Бо цей народ - незмінний раб століть.
І як би не звертався він до Бога,
Але завжди навколішки стоїть.

Без голови, бо краще безголовим -
Поїсти, спати, множитися теж.
В дітей стріляють, повні ріки крови,

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:15
Трьома Голодоморами випалили душу,
У серцях заляканих поселили страх.
Прояви до спротиву - під старезну грушу,
Бранку-мову кинули на широкий шлях.

Те, що з діда-прадіда – вибили киями,
У ГУЛАГи сталінські, щоб дістати всіх.
Стовіковий етнос, мов с

Микола Соболь
2020.10.28 06:59
Піду до Гуру. Там умови кращі.
Не вірую в «за пазуху Христа».
Учення, то коли воно путяще,
щоби прожити років хоч до ста.

Он Гуру, кажуть, із повітря гроші
висотує та учням роздає…
А от смирення – важелезна ноша,

Дума Козак
2020.10.28 06:59
Вона мені сказала «так»
своїми милими вустами –
кохання зазвучали гами,
серця забилися у такт!

Вона мені сказала «так»
і все навколо засіяло –
життя взяло нове начало,

Серго Сокольник
2020.10.27 21:23
Ще чарчину подає гарсон...
Як не пити, де себе подіть?
...у тривожний опівнічний сон
Надійшла до мене, мов тоді,
Як були весняно-молоді,
Ти, моя коханко чарівна,
Диводіва зоряних надій
Виливу шаленого вина,

Євген Федчук
2020.10.27 19:52
Микола ще недавно на Січі,
Три роки, як почав козакувати
Та вже устиг навчитися багато,
Бо ж їх козак-харакнерник учив.
І шаблею вже добре володів,
І з лука вмів без промаху вціляти.
Та й ворога в степу прослідкувати
Так, щоб його ніхто не углядів.

Борис Костиря
2020.10.27 16:57
На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.
Могила майстра розносить
Потужну енергетику.
На ній лежать свіжі квіти.
Штучних тут не знайти.
Майстра тут немає, він розвіявся
У безлічі трав і тисячах сторінок

Ігор Шоха
2020.10.27 11:34
Усі дурисвіти розумні,
але юрмі усе одно,
що і її пошиє в дурні
непотопаюче лайно.

Лакею все іще здається,
що він у нації кумир –
там, де нема душі і серця,

Тетяна Левицька
2020.10.27 11:21
Планета Земля не єдина родина.
Домівки людей потопають в деревах.
Криниця, лелека, порічка під тином,
Онуки і люблячі діти, а рейвах

І безлад, неспокій у душах постійний,
Нам не розгребти скільки б не намагались.
У світі іуд - катаклізми і війни

Іван Потьомкін
2020.10.27 11:18
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла всіх малят обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати,
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика зак

Микола Соболь
2020.10.27 08:35
Невігласом жити легше у світі,
лексичний запас не муляє мозок
і матюками слова підігріти…
Дам попугайчику літер і проса.

Літер не хочеш? То на тільки проса.
Ситому краще, бо голод не тітка…
Бути героєм на відстані просто,

Сергій Губерначук
2020.10.27 08:30
Чорний квадрат Малевича.
Віолончель Ростроповича.
Сто фуете царевича
на полотні Григоровича.

Кава, шинок, пів сандвіча
в центрі старого Дрогобича.
Спів Василя Зінкевича.

Дума Козак
2020.10.27 07:48
Осінній дощ змиває поторочу
твоїх незрозумілих почуттів,
але твій голос я почути хочу,
а бачити тебе – і поготів!

Поглянути в глибокі твої очі,
зануритися в серця таїну…
Душа нікого бачити не хоче,

Тетяна Левицька
2020.10.26 23:48
Страшно до потери
мысли кутать в дрожь.
Я закрою двери...
Больше не войдешь
ты легко, небрежно,
светлый, озорной,
не промолвишь нежно,
хорошо с тобой
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Вкппд20-рНУЗт

 Монолог патріота

Хотів би я не бути українцем,
бо українець, то тяжка робота
Й за неї мало платять в цій країні.
Вже краще просто бути ідіотом.

Юрко Волощак

Лиш в Україні - українцем
Я чуюсь, хоч би й без роботи,
І не піду служити німцям,
Бо хочу бути - патріотом...

Нехай мене беруть на кпини
І в гріш не ставлять, все - на краще,
Жупан хай знімуть і свитину -
Не піду звідси я нізащо

Ані в Європу, ані в Штати -
Люблю лише свою громаду,
Хай краще сяду я за ґрати -
Та не поїду в ту Канаду...

Я тут родився – тут і згину,
А спати можу - хоч у стайні,
Та не покину Батьківщину...
Проголосуймо? Одностайно...


06.07.2011

* Вірш – лауреат Всеукраїнського конкурсу патріотичної поезії до 20-річчя Незалежності України «Золотий тризуб».

** В епіграфі - слова з на вірша Юрія Волощака «Монолог непатріота» (http://kobzary.com.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=1494:Itemid=203) (Юрій Волощак - дипломант "Коронації слова - 2009" у номінації "Пісенна лірика")


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-13 11:54:03
Переглядів сторінки твору 7539
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-21 12:24:17 ]
А хіба це правильно, Андрію, що відсутня ця графа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-21 12:30:29 ]
правильно. нація - це самоідентифікація, а не запис у паспорті. "Нація - це щоденний плебісцит" (с) Ж. Ренан.
Якщо ти не хочеш бути українцем - то навіщо тебе стримувати, якщо ти хочеш бути українцем - то як тобі заперечити. Щось таке. Нація на сьогодні не єтнографічна, а швидше культурно-соціальна, така собі уявлена спільнота (за Б. Андерсоном)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-21 12:55:10 ]
Тоді негри і азіати теж можуть заявити, що вони українці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-21 14:08:39 ]
та заявити можуть, чи їх так сприймуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-21 14:38:35 ]
та взагалі-то, навіть наша література заровнена постатями, які не були етнічними українцями.
а щодо негрів-азіатів: - гарний приклад - мер Запоріжжя, Сін Олександр Ченсанович. Або Цой, на край випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 08:27:51 ]
А Цой яке відношення має до України?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 09:41:21 ]
ха, Цой жодного, просто він є явищем російським, але етнічно кореєць; це як ілюстрація щодо того, що національність є самоідентифікацією.
До речі, цікава описка заровнена-заповнена, взгалі-то (майже по Фройду, але тут просто клавіші поряд)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 09:46:26 ]
А, в цьому конtеkcti згоден з тобою, Андрію! Отже, правий і я в своєму вірші, що не місцезнаходженням людини визначається її патріотизм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 09:25:39 ]
Розсмішив, Алексію! Я б ще міг повірити тобі раніше, як колись у 17 років повірив критикам журналу "Юность", але зараз у мене є відгуки читачів буквально на кожен мій вірш, і жоден з них ще не написав, що мої вірші видаються їм, як ти кажеш, "скучными и блеклыми". Ти перший. :) Зрештою, на "скучные и блеклые" вірші і відгуків не буде. А коли ще й нерідко розгоряються "нешуточные" пристрасті навколо них, то які ж вони "скучные и блеклые"? ;)
Але дякую за привітання і побажання! :) Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 09:28:42 ]
Вопрос-то не в страстях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 09:38:54 ]
А в чому? Хіба ж це не означає, що вірші не залишаюtь байдужими чиtачів? (в мене кирилична ліtера t залипає не клаві tak, що капець! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 09:49:31 ]
Конечно же, если для тебя важнее говорильня, то пожалуйста. А мне бы хотелось видеть такое:
1. Ты являешь нам стихотворение.
2. Приходит девушка. Например, Таисия, София, Ника, Ирина - да кто угодно. Какая разница? Скромно ставит тебе высочайший балл - и уходит. Возможно, без комментария, или там для приличия бросив отписку - мол, тащусь.
3. И зачем говорильня? Разве что приветствия и слова благодарности. А строить свои отношения с Поэзией на разговорах и замечаниях... Возможно, тебе это интереснее, нежели появление высокопоэтических стихотворений твоего авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 10:22:25 ]
Алєксію, але ж і ти чомусь знаходишся на поетичному сайті і займаєшся говорильнею, замість того, аби в тиші та самоті творити свої поетичні шедеври. :))) А якщо серйозно, то за час знаходження на поетичних сайтах я й сам відчуваю, як виріс мій технічний рівень, і деякі вірші, написані давніше, мене вже не влаштовують.
А як ти вважаєш, для чого проводяться, наприклад, наукові симпозіуми? Для говорильні? Чи для обміну досвідом науковців? Для чого існують творчі та наукові спілки? Для говорильні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 10:38:46 ]
Я имел в виду то, о чем ты прекрасно догадываешься.
И ты не впадаешь в амбиции. С тобой можно рассуждать, тебе можно пытаться подсказать, к твоему мнению не вредно иной раз прислушаться. Но, если в результате этой длинной истории не появляется что-то лучшее, чем было или не возникает хоть какая-то небольшая надежда на лучшее (я имею в виду произведение), то это вся дискуссия ничто иное как говорильня.
Покедова :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 11:36:11 ]
Приємно, що ти такої гарної думки про мене, Алєксію! Та ні, сподіватимемось, що наші дискусії не виявляться безрезультатними і внаслідок них з'являтимуться все кращі поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-22 09:50:02 ]
До речі, Валеро, вітаю з новим статусом! (щоправда, я не конче орієнтуюсь що саме він означає - але так розумію, щось хороше)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 09:41:43 ]
1. Група R. Найвищий рівень - Титани. Його займають вічноживі Титани української (чи світової) поезії, чий Геній і донині опіковується мистецтвом Поезії.

2. Група R1+. Майстри. Верхня частина загального рівня R1, на R1+ знаходяться (безумовно, суто на наш погляд) ті вічноживі, чи просто живі, але кращі автори, чиї поетичні книги стали значним явищем у українській чи світовій поезії.

3. Група R1 Майстри і майже Майстри. Кращі автори, які мають свої поетичні книжки, але ще не випустили повноцінного "Вибраного", книжки, яка стала явищем української літератури, а також ті автори, чия творчість відзначена загально національними відзнаками.
R2+ - кандидати у Майстри. У цій групі (знову ж, суто на наш погляд) ті автори, які претендують на звання Майстрів, але чиї поетичні книги ще не стали явищем, або так і не стали явищем.

4. Група R2 - автори, які не вважають себе Любителями і вимагають критичної уваги до своїх творів, і виділяються явним творчим талантом

Любителі Поезії - автори, які тимчасово знаходяться у цій групі, або автори, які особливо не акцентують увагу на необхідності жорсткіших вимог до своєї творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-01-23 15:40:26 ]
Дякую, Андрію! )


1   2   3   Переглянути все