Только б сердце донести,
задихаясь от волненья...

Не хвилюйся, ЛЮ. Донесе(ш)!!! Уже доніс.
Мені - дуже-дуже ЛюБе це твоє поетичне фентезі.

Слухала пісні на ваші вірші - неймовірне враження! Шкода, що неможливо скачати собі в айтюнз :))

і за цей вірш - дякую! (вже навіть знаю, яким росіянам його покажу ;)))

Дорогий Юр! )

Не можна так просто писати російською... :)
Потрібно трохи складніше...Інакше ми їм носа не втремо :)

У вас із образами повний орднунг, але зі "сложноподрядными" реченнями не дуже...

Якось так трохи ніби сучасніше, як на мене,-

"Вскрыта слов моих печать.
Заходи-ка в их жилище.
Вместо тапочек и пищи –
соглашаясь помолчать.

Кто сказал: "да будет свет"
и под рифму мысли бросив?
Пусть лежат – пока не осень
стає бед один ответ..."

Радий, що ви з Ігором Павлюком так багато руху творите, та й чимсь схожі ви. Успіхів і в цьому!

Залиште всі "неосень" в спокої :) це взагалі - найкращий образ у вірші - стан такий "неосень".

РМ мене випередила дещо, Юрчику, але мені ще є що сказати теж.

Буду йти по катренах.

1. Вскрыта слов моих печать.
Если хочешь в их жилище,
Вместо тапочек и пищи
соглашайся помолчать.

2.Кто сказал: "да будет свет"
и под рифму мысли бросил?
Пусть лежат – пока неосень,
стая бед – один ответ. - этот катрен один из лучших.

3. Что такое "неба тараканья щель"??? беее :) никак не могу соотнести неба с тараканами и их щелью, прости.

"на зрачков садятся мель" - зрачок - это не мель, хитришь, братец :) вон у тебя картинка к стиху - посмотри, это же "черная дыра".

4. Долго сердце не вдыхает –
заливают соловьи.- как это? кого заливают соловьи? соловьи могут заливаться. или могут быть изысканным блюдом "заливные соловьи" :))

5. Что бы небо нИ просило.

(Далі буде)

6. Грусть на поприще листа -эээ, "поприще" тут не пляшет (поприще подразумевает деятельность - на служебном, государственном поприще). м.б., на белизне, наготе?
Наполняется ретина
отражением креста. - хорошо.

7. к вам, мой камень преткновения - красивая строчка сама по себе. но к кому она обращена? если к одному человеку (читателю), тогда к Вам, если ко многим, тогда это уже камни :) или "камень преткновения" - не человек, а вдохновение?


караван стиха шёл страстью – это как "шёл пустыней"? кроме того, плохо читается "лстр"

с главной точкой во хвосте - :))) ноу коментс.

открывая далью рану
ангелу – жрецу пера - тоже как-то не по-русски. там просится "ангела - жреца пера".

Последние два катрена - удачные. Только вот
Сколько нужно звёздам падать,
чтобы знать, что Бог с тобой? - а если бы звезды не падали, то Бог бы не был с тобой? тут ЛГ загнал себя в словесную ловушку :)

Последний хорош.

Сорри за многабукаф и выпадение из хора, но ты же знаешь - я объективно и без злости :)

О, супер, Черунь.
То що треба -
більше неба
стало для вірша :)

#1 - приймаю/виправляю так - як ти виправила, хоча і Володимира варіант можливий. Сенкс е лат!
***
Что такое "неба тараканья щель"??? - так як я це бачу - це наш погляд на(у) небо... ми так дивимось/зазираємо на (у) цю пів-ауру і такі сліпі-при-сліпі - "щілинисті зазирністи"... :)
***
"на зрачков садятся мель"- хітрю, Сонце, хітрю. "Мель" тут у мене - як обмеження, яке таїться у тій "безодні", це так само - нездатність світла рушати далі - "трясовиння". Доречі ніхто ж не знає - що саме стоїть за чорною діркою - ніхто там не бував - але здається, що можна провести тут аналогію з мілиною, бо - "уже нікто і нікуда нє ідйот" апасля :)
***
"Долго сердце не вдыхает –
заливают соловьи.- как это?" - а коли би я написав "брешуть" то було би прикольніше? Добре - нехай буде "заліваютцца".
Джаст кіддінг :)
"Долго сердце не вдыхает –
вдруг зальются соловьи." - хав із іт нав?
***
"Что бы небо нИ просило" -єс, мучас граціас - мой прабел і твой зорькій глаз-алмаз!
***
"Грусть на поприще листа" - файно - то тоді хай буде "пастбище" :)
***
"камень преткновения " - залишаю читачеві на розсуд... :(
***
Ось більш обдуманий варіант (про караван):

Убеждаясь в правоте,
караван стиха шёл дальше -
огибая дюны фальши,
растворялся в суете.

***
ангелу – жрецу пера - тоже как-то не по-русски. там просится "ангела - жреца пера". - нов прабелм - виправляю, ще раз - дяки!

***
Последние два катрена - удачные. Только вот
Сколько нужно звёздам падать,
чтобы знать, что Бог с тобой? - а если бы звезды не падали, то Бог бы не был с тобой? тут ЛГ загнал себя в словесную ловушку :) - та ні, Черунь, тут жодного попадання у сільце немає. - читай це, як -
"Скільки Богові потрібно повідмоляти нас про чиюсь смерть,
щоби ми відчували себе щасливими з того, що вона не є нашою і на дану мить Він охоронив нас від падіння нашої зірки..."
- щота в єтам родє :)


Ще раз - величезне дякую, Черуньчик - гадаю, що вірш після цього дещо пояснішав,
Щиро,
ЛЮ

Юрцю! Носа втер...)))!

Я не з вредності, но тут штампи в перемішку з оигінальними штуками, при тому шо концентрація і тих і інших висока, чи не так?