ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.12.03 23:48
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
де в раюванні сяйва золотого
іскрилася загравою любов!

Зоріла, пломеніла, огортала
теплом самотні душі на землі,
і місяцем - небесного кресала,

Володимир Бойко
2020.12.03 23:47
Перекреслює дорогу
Неподолана межа
Не помилує нікого
Активована іржа.

Ти смієшся без потреби
І сумуєш без причин
І у просторі під небом

Іван Потьомкін
2020.12.03 18:14
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Сергій Губерначук
2020.12.03 06:15
Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.
Єдине, що вірно люблю –
почуттів повноводу повінь.

Сумнівайся – я маю кулак
розтрощити кінцівки страху,
маю сили ловить вовкулак

Ярослав Чорногуз
2020.12.03 01:57
А любов золотими нитками
Вишиває зірки в небесах...
Я б усипав троянд пелюстками
Чарівливий твій зоряний шлях.

Де б не йшла — усміхалися віти,
І леліяли б кожен твій крок
І черемха й бузок, гіацинти -

Володимир Бойко
2020.12.02 20:40
Три дні виблискував пухнасто
Неповнолітній перший сніг
І потай мріялось про щастя,
Що прихилилося до ніг.

Та сніг пустився за водою,
Як повернулося тепло.
І щастя вкрилося імлою,

Роксолана Вірлан
2020.12.02 20:27
І вже...і вже...і вже не має значення-
Куди летять осінні стежі страчені,
Куди пливуть вітрила пошматовані
В які моря - в які глибокі повені,

В якому часі вихлялому й сірому
Крило, мов лезо, розсікає віхолу.
І вже не має ніякого значення,

Тетяна Левицька
2020.12.02 19:19
В "Паркових озерах" причаїлась тиша.
Явори високі спокій стережуть.
Все заполонила голубе узвишшя,
Від землі до неба - хмарна каламуть.

Де-не-де на дерні поруділе листя,
Паморозі іній посріблив газон.
Лавочка холодна, сутінки імлисті,

Євген Федчук
2020.12.02 19:04
У часи, як руським родом знать іще гордилась
І під польського магната поки не рядилась.
І жила іще ідея про власну державу,
Щоб здобути собі честі, а для неї слави.
Між Москвою і Литвою метались, бувало,
Все підтримки у тій справі для себе шукали.
Т

Іван Потьомкін
2020.12.02 12:12
Або мені дайте хоч і бубон в руки,
Або не питайте, чом стою, мов крук той.
Он танцює місяць понад деревами,
А я тут нуджуся в балачках із вами.
Якщо ти музика,то не варт базікать,
Краще б уже грати і пісень співати.
І хоча б ви грали, не переставали

Сергій Губерначук
2020.12.02 08:45
Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.
Похапцем кинутий жереб –
ворогом скорим гряде.

Думкою розбагатівши,
можна скорити світи,
розум ніколи не втішить

Микола Соболь
2020.12.02 06:30
Вітаннячка скінчилися і ми
буденно стріли перший день зими…

Здавалося б далеко не малята
ні настрою, ні снігу, але ж – свято.

Давай, друзяка, діставай коньяк,
без двох тварин святкується ніяк.

Віктор Кучерук
2020.12.02 06:07
Схолодніла, білогруда
Владно шастає зима, –
І хоча не стало бруду,
Але й теплих днів нема.
Відчуваючи загрозу
Віком скривленим кісткам
Заховаюсь від морозу
На печі й уже звідтам

Ярослав Чорногуз
2020.12.02 00:04
Немов би тут почаклувала фея -
Дух музики високої не вмер.
І прикрашає статуя Орфея
Майданчик оглядовий — бельведер.

Фракійський цар, як Бог, одвічно юний,
Ще й Аполлона й Калліопи син -
Коли співав, торкнувши ліри струни,

Дума Козак
2020.12.01 21:21
У затінку моїх думок
улітку – прохолода
і досить тепло на душі
без сонця в зимній день.
А вранці роздумів димок
у будь-яку погоду
дарує плетиво віршів
і музику пісень.

Іван Потьомкін
2020.12.01 18:59
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Вячко
2020.12.03

Олександр Стус
2020.12.03

Аліса Аделаїда
2020.11.25

Валерій Докид
2020.11.18

Владислав Сотніков
2020.11.17

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 * H(I
Образ твору  
Hаче не вийти з цієї гри
& я волаю з безтями
чуттів із туманів пам’яті

безслівно свавільний вітер
розбійник невірний розп’ятий
цупкими уламками мрій
як відлунює свіжа тиша
виблискує півімла
невід’ємно кришиться ніч

Місяць вбирається в тінь
& Стигнуть безплідні чари

(Darksider)



 -/[~


о діти майбутнього лісу
волосся в розлитому мороці
у танці безчасної радості
божевільно божисті

оздоблені сріблом-карміном
лунким дощем ейфорій
багаттям дзвінкого екстазу

ваші очі ~
одверті рани



 -/[~


Діставшись воріт парадізу
за старим бетонним гайвеєм
крізь жовтогарячий серпанок
неспішно смакуючи спрагу

де кохання у затінку злотім
ліцензованим на розради
де наядові цноти мріють
з-за манікюрів диявольських

хай зненависне слово прощай
вустами сирени рейнської  [No!]
блискай, карбункул джакомо
від утоми безсмертного бризу


* заКриВАВлЕНИй
 сАКСофОн *



 -/[~




 


 
_______________________________
Art © René Magritte



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 13:11:30
Переглядів сторінки твору 4071
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.23 20:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 22:19:55 ]
Як завжди, до смислу докопатися навіть не пробую. Зате вволю тішуся картинами - і не лише Магрітта, а в основному тими, які "навіяв" моїй уяві вірш :) Образний ряд (теж - як і завжди) - просто диво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 07:35:26 ]
звісна дяка, звісно дуже радий :-)

*сердечно & правдиво~розчулено радіє*

вже так пішло вочевидь із легкої руки Й.Андерсона
ця символічна група "Charlie Parker, Jack Cerouac, René Magritte.."
відтого теми, висунуті Керуаком, немов огранічно
з якого-там часу +/-свідомо додають щось до сюрреалізму Маґрітта
і насправді. усе як і мало би бути, саме тут & тепер
усе на своєму місці
так, як і мабуть звично, серіал трохи з продовженням
хоча без особливого захоплення як з боку т.зв. глядацької громади
(вважаймо, що 99%во - вуайєрської, бо навіщо страхатися правильного слова))
так і з боку останнього перформера, якого усе менше тішить увесь цей
ментальний ексґібіціонізм
але тим рішучіше він здирає з тіла геть усе
часом захоплює клапті шкіри
але гадаю оскільки направді небагато осіб лишилося в темі,
то чим скоріше усе відболиться цього разу, тим доречніше

:-)

смисл у всьому завжди сутеніє досить визначено
як висловився наш дорогий по-доброму і насправді
винятковий у власній надчутливості товариш
"усе це мала бути така histoire de l'âme"

мабуть виразніш і не сказати

Маґрітт у якості художньої лінії якось одразу вималювався,
о так

підбір творів однак був нешвидким і досить марудним
але нарешті усе ніби зібрано, лишається тільки

дивитися

*eh voila*

усілякі переконливі дяки, усі правдиві вітання
& вишукані еманації

із дуже сердечною приязню і всім ймовірним почуттям aussi

(обережно стискучи усе це у радісних обіймах)


С*






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 11:00:19 ]
Охо-хо то мабуть втома з дороги.
Сумнуватенький настрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 13:53:07 ]
мабуть не утомність чи сумнуватість, скоріше
програмна болючість, у типовому контексті

&

усякі безпричинні~ невмотивовано~щасливі подяки
у радості безумовно~ спонтанній


:-)