ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.09.16
23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))
Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн
Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн
2019.09.16
22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.
Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.
Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,
2019.09.16
15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…
То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти
На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:
То експресивна, то пасивна…
То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти
На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:
2019.09.16
09:51
Піду у пущу пасти задніх,
Банкує нині Саловсмак.
Волає: - Голови квадратні
У бевзів. Круглі - в розумак.
Я - пані знана і солідна,
Ницьма лягай мені до ніг!
Лиш я одна пошани гідна
Банкує нині Саловсмак.
Волає: - Голови квадратні
У бевзів. Круглі - в розумак.
Я - пані знана і солідна,
Ницьма лягай мені до ніг!
Лиш я одна пошани гідна
2019.09.16
09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.
А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.
А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,
2019.09.16
05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.
Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).
У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…
До неба піднялися край дороги.
Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).
У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…
2019.09.16
02:16
Великий муж дивився у вікно,
але для неї світ кінчався краєм
його цупкої, грецької туніки,
подібної у брижах складок до
зупиненого ніби моря.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи
але для неї світ кінчався краєм
його цупкої, грецької туніки,
подібної у брижах складок до
зупиненого ніби моря.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи
2019.09.15
19:37
Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки - серед аматорів та кількох в
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки - серед аматорів та кількох в
2019.09.15
18:18
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.
Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.
Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,
2019.09.15
17:12
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.
2019.09.15
16:20
Пробувши понад 10 років на цьому дивовижному
інтернет-ресурсі "Поетична робітня", який очолює
Велимир Маньєрист ( і саме він створив тут цей неповторний світ класичної римованої романтичної поезії, де шляхетні трубадури оспівують неземну вроду прекр
2019.09.15
16:08
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –
Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –
Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,
2019.09.15
10:45
На дерев безшелесність,
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.
2019.09.15
09:10
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад
2019.09.15
06:51
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.
2019.09.15
06:16
Тусовки модні, дискотеки…
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.09.16
2019.09.15
2019.09.04
2019.08.11
2019.08.06
2019.08.06
2019.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оля Лахоцька /
Вірші
Єва
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Єва
так безпомічно,
так безпечно
в райських дзвонах сказала: мій…
до полинних дощів причетний,
утішати мене
не смій!
у роздвоєнні –
не зберемо, –
я розбила яйце-райце.
брат мій – янгол
і брат мій – демон
не осудять мене за це!
але ти –
забуття кленове,
мого дару крило легке,
помолися,
щоб стати поруч
із душею,
що йде в піке.
так безпечно
в райських дзвонах сказала: мій…
до полинних дощів причетний,
утішати мене
не смій!
у роздвоєнні –
не зберемо, –
я розбила яйце-райце.
брат мій – янгол
і брат мій – демон
не осудять мене за це!
але ти –
забуття кленове,
мого дару крило легке,
помолися,
щоб стати поруч
із душею,
що йде в піке.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0853 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0853 seconds