ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
На кордонах пантоміми
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Лист
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Як москалі хотіли покінчити з Махно взимку 1920 року і що з того вийшло
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
* 239 *
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні (рондель)
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
* * *
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Муза
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Абрикосове
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 ***
***

У жовтім капризна пані,
Мене не відпустить, ні,
До юності днів, що п’яні
Від вражень і метушні.

Ox, осене, хмура, сива
Ні мудрості, ні тепла,
В пастельних тонах застигла
І холодом вієш, зла.

Вдихаю дими сезону
І тихо прошу: «Пусти»,
Бо чашу бажання повну
Несу, хоч горять мости.

Під ноги шляхи тернисті,
У очі їдучий дим,
Іду по осіннім листі.
Не буду я молодим...
08.08.11р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 19:26:54
Переглядів сторінки твору 7381
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 20:25:49 ]
Чудовий вірш. Бажаю молодості в почуттях і натхнення. В душі ми всі одного віку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:42:49 ]
То у мене ЛГ такий, щось засумував! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 21:26:09 ]
Для осені ще не сезон! Підождіть сумувати,ще попереду будуть холоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:44:28 ]
Таїсія, дякую!Інколи і такий настрій буває, в паузах між зустріччю з друзями. Я уже виставив відео, на всі сайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:39 ]
У дзеркалі ми бачимо лиш маски.
Міняє ролі нам життя і час.
Ми в ньому не потрапимо до казки –
Не балує лукава доля нас.
Та що життя? І злети, і падіння,
Хвала і кривда, і чужі думки?
Все промайне… Залишиться сумління,
І мрії – і безсилі тут роки.
І байдуже, що листя під ногами
Нагадує про холод і печаль,
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:45:42 ]
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль - дякую!Підписуюся під кожним словом у цих рядках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:56 ]
"Какие наши годы?", Олексію! Що за настрій - ще ж справжнє літо! Навіть спекотне... А вірш написано гарно. Я би останній рядок закінчив оптимістичніше: "Як в юності молодим..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:47:06 ]
Іване, дякую!Дійсно інколи хочеться туди...Там, так класно було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 23:17:28 ]
Одягнена була пані
У жовте, та раптом, вмить,
О, Боже! Я вже рум»яний,
Ну як її відпустить?

Соромилась би, вже сива,
А біс ще штовха в ребро!
Чого ти стоїш, застигла,
Невже це моє добро?

В обійми лечу з розгону
І падаю в жовтолист,
У яблука – крик сезону,
Що пахнуть, як і колись.

Шляхи не страшні тернисті,
І пахне їдучий дим,
Удвох ми в осіннім листі.
Я знову став молодим!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:30:10 ]
Браво, Тома!!! Я і сама щройно хотіла щось таке перефразувати на оптимістично-грайливий лад - а ти диви яка метка, мене випередила! Молодець!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:58:52 ]
Тамаро, дякую! Неочікувана інтерпретація...Хі-хі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 23:40:10 ]
Казала я тобі, Льошо, що на твої вірші не можна не писати))))
Ти пишеш про траву і сіно, а ми читаємо про ню у траві... Про джем абрикосовий з цукром по нормі, а ми про норму джема перед ню...
Ну сам напросився! Тамарка - супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 23:54:49 ]
Льоша, не просися у юність - ти нам тут потрібен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:57:49 ]
Ларисо, дякую!А там було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:59:10 ]
Олексію, а тепер моя інтерпретація - дуже рідний для мене настрій, тільки його виклала трохи віншій тональності - з вірою і теплом)
Дякую за вірш, Олексію!

Ця в жовтому - з примхами пані,
штовхає мене у дні,
де юності мрії спонтанні
і радість - шампаном в мені!

Оx, осене, діво сива,
від мудрості і тепла
в пастельних тонах застигла -
змирила усе, що змогла.

Вдихаю дими сезону
і в юність пишу листи,
бо чашу бажання повну
несу, хоч горять мости.

Під ноги - шляхи тернисті,
ув очі - їдучий дим...
Та йду по осіннім листі –
лишаюся - молодим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:56:04 ]
Дякую, Любо!Розчулений, мені приємно, що мене розуміють...Все частіше з'являються ностальгічні нотки і бажання. Казкові, нездійсненні, про повернення назад у юність...Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:35:40 ]
Дуже рада, що Вам сподобався мій варіант!І Вам - натхнення і радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 14:53:41 ]
Яу там було у дитячій пісні: "Что мне снег, что мне зной.." А дими - вони приємні, якщо ними шашлички пропахнуті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 13:00:13 ]
Олексію, Ви наш український Єсенін. НАвіяли єсенівський сум...тільки душа у Вашого ЛГ на відміну від душі ЛГ есенінської поезії - МОЛОДА. І це добре. Ще Цветаєва писала про Єсеніна, мовляв, він до 30 років уже відбувся, постарів, "помер"... душа його убла втомлена, вичерпана. ( це не мої слова, а М.Цветаєвої))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:36:48 ]
Маріанно, дякую!Не знаю як правильно, я думаю що душа вічна і це головний показник нашого стану, а тіло тлінне, швидко старіє...Дякую за гарний коментар!