ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 ***
***

У жовтім капризна пані,
Мене не відпустить, ні,
До юності днів, що п’яні
Від вражень і метушні.

Ox, осене, хмура, сива
Ні мудрості, ні тепла,
В пастельних тонах застигла
І холодом вієш, зла.

Вдихаю дими сезону
І тихо прошу: «Пусти»,
Бо чашу бажання повну
Несу, хоч горять мости.

Під ноги шляхи тернисті,
У очі їдучий дим,
Іду по осіннім листі.
Не буду я молодим...
08.08.11р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 19:26:54
Переглядів сторінки твору 7165
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 20:25:49 ]
Чудовий вірш. Бажаю молодості в почуттях і натхнення. В душі ми всі одного віку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:42:49 ]
То у мене ЛГ такий, щось засумував! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 21:26:09 ]
Для осені ще не сезон! Підождіть сумувати,ще попереду будуть холоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:44:28 ]
Таїсія, дякую!Інколи і такий настрій буває, в паузах між зустріччю з друзями. Я уже виставив відео, на всі сайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:39 ]
У дзеркалі ми бачимо лиш маски.
Міняє ролі нам життя і час.
Ми в ньому не потрапимо до казки –
Не балує лукава доля нас.
Та що життя? І злети, і падіння,
Хвала і кривда, і чужі думки?
Все промайне… Залишиться сумління,
І мрії – і безсилі тут роки.
І байдуже, що листя під ногами
Нагадує про холод і печаль,
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:45:42 ]
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль - дякую!Підписуюся під кожним словом у цих рядках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:56 ]
"Какие наши годы?", Олексію! Що за настрій - ще ж справжнє літо! Навіть спекотне... А вірш написано гарно. Я би останній рядок закінчив оптимістичніше: "Як в юності молодим..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:47:06 ]
Іване, дякую!Дійсно інколи хочеться туди...Там, так класно було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 23:17:28 ]
Одягнена була пані
У жовте, та раптом, вмить,
О, Боже! Я вже рум»яний,
Ну як її відпустить?

Соромилась би, вже сива,
А біс ще штовха в ребро!
Чого ти стоїш, застигла,
Невже це моє добро?

В обійми лечу з розгону
І падаю в жовтолист,
У яблука – крик сезону,
Що пахнуть, як і колись.

Шляхи не страшні тернисті,
І пахне їдучий дим,
Удвох ми в осіннім листі.
Я знову став молодим!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:30:10 ]
Браво, Тома!!! Я і сама щройно хотіла щось таке перефразувати на оптимістично-грайливий лад - а ти диви яка метка, мене випередила! Молодець!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:58:52 ]
Тамаро, дякую! Неочікувана інтерпретація...Хі-хі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 23:40:10 ]
Казала я тобі, Льошо, що на твої вірші не можна не писати))))
Ти пишеш про траву і сіно, а ми читаємо про ню у траві... Про джем абрикосовий з цукром по нормі, а ми про норму джема перед ню...
Ну сам напросився! Тамарка - супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 23:54:49 ]
Льоша, не просися у юність - ти нам тут потрібен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:57:49 ]
Ларисо, дякую!А там було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:59:10 ]
Олексію, а тепер моя інтерпретація - дуже рідний для мене настрій, тільки його виклала трохи віншій тональності - з вірою і теплом)
Дякую за вірш, Олексію!

Ця в жовтому - з примхами пані,
штовхає мене у дні,
де юності мрії спонтанні
і радість - шампаном в мені!

Оx, осене, діво сива,
від мудрості і тепла
в пастельних тонах застигла -
змирила усе, що змогла.

Вдихаю дими сезону
і в юність пишу листи,
бо чашу бажання повну
несу, хоч горять мости.

Під ноги - шляхи тернисті,
ув очі - їдучий дим...
Та йду по осіннім листі –
лишаюся - молодим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:56:04 ]
Дякую, Любо!Розчулений, мені приємно, що мене розуміють...Все частіше з'являються ностальгічні нотки і бажання. Казкові, нездійсненні, про повернення назад у юність...Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:35:40 ]
Дуже рада, що Вам сподобався мій варіант!І Вам - натхнення і радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 14:53:41 ]
Яу там було у дитячій пісні: "Что мне снег, что мне зной.." А дими - вони приємні, якщо ними шашлички пропахнуті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 13:00:13 ]
Олексію, Ви наш український Єсенін. НАвіяли єсенівський сум...тільки душа у Вашого ЛГ на відміну від душі ЛГ есенінської поезії - МОЛОДА. І це добре. Ще Цветаєва писала про Єсеніна, мовляв, він до 30 років уже відбувся, постарів, "помер"... душа його убла втомлена, вичерпана. ( це не мої слова, а М.Цветаєвої))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:36:48 ]
Маріанно, дякую!Не знаю як правильно, я думаю що душа вічна і це головний показник нашого стану, а тіло тлінне, швидко старіє...Дякую за гарний коментар!