ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Vagatio
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Благодійний внесок нашого блогера
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Арлекін (Genesis)
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
* 174 *
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
Шляхом amazing (у) і яшми
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Степ
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Парейдолія незбагненої дійсності
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю...
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 ***
***

У жовтім капризна пані,
Мене не відпустить, ні,
До юності днів, що п’яні
Від вражень і метушні.

Ox, осене, хмура, сива
Ні мудрості, ні тепла,
В пастельних тонах застигла
І холодом вієш, зла.

Вдихаю дими сезону
І тихо прошу: «Пусти»,
Бо чашу бажання повну
Несу, хоч горять мости.

Під ноги шляхи тернисті,
У очі їдучий дим,
Іду по осіннім листі.
Не буду я молодим...
08.08.11р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 19:26:54
Переглядів сторінки твору 7113
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 20:25:49 ]
Чудовий вірш. Бажаю молодості в почуттях і натхнення. В душі ми всі одного віку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:42:49 ]
То у мене ЛГ такий, щось засумував! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 21:26:09 ]
Для осені ще не сезон! Підождіть сумувати,ще попереду будуть холоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:44:28 ]
Таїсія, дякую!Інколи і такий настрій буває, в паузах між зустріччю з друзями. Я уже виставив відео, на всі сайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:39 ]
У дзеркалі ми бачимо лиш маски.
Міняє ролі нам життя і час.
Ми в ньому не потрапимо до казки –
Не балує лукава доля нас.
Та що життя? І злети, і падіння,
Хвала і кривда, і чужі думки?
Все промайне… Залишиться сумління,
І мрії – і безсилі тут роки.
І байдуже, що листя під ногами
Нагадує про холод і печаль,
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:45:42 ]
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль - дякую!Підписуюся під кожним словом у цих рядках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:56 ]
"Какие наши годы?", Олексію! Що за настрій - ще ж справжнє літо! Навіть спекотне... А вірш написано гарно. Я би останній рядок закінчив оптимістичніше: "Як в юності молодим..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:47:06 ]
Іване, дякую!Дійсно інколи хочеться туди...Там, так класно було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 23:17:28 ]
Одягнена була пані
У жовте, та раптом, вмить,
О, Боже! Я вже рум»яний,
Ну як її відпустить?

Соромилась би, вже сива,
А біс ще штовха в ребро!
Чого ти стоїш, застигла,
Невже це моє добро?

В обійми лечу з розгону
І падаю в жовтолист,
У яблука – крик сезону,
Що пахнуть, як і колись.

Шляхи не страшні тернисті,
І пахне їдучий дим,
Удвох ми в осіннім листі.
Я знову став молодим!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:30:10 ]
Браво, Тома!!! Я і сама щройно хотіла щось таке перефразувати на оптимістично-грайливий лад - а ти диви яка метка, мене випередила! Молодець!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:58:52 ]
Тамаро, дякую! Неочікувана інтерпретація...Хі-хі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 23:40:10 ]
Казала я тобі, Льошо, що на твої вірші не можна не писати))))
Ти пишеш про траву і сіно, а ми читаємо про ню у траві... Про джем абрикосовий з цукром по нормі, а ми про норму джема перед ню...
Ну сам напросився! Тамарка - супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 23:54:49 ]
Льоша, не просися у юність - ти нам тут потрібен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:57:49 ]
Ларисо, дякую!А там було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:59:10 ]
Олексію, а тепер моя інтерпретація - дуже рідний для мене настрій, тільки його виклала трохи віншій тональності - з вірою і теплом)
Дякую за вірш, Олексію!

Ця в жовтому - з примхами пані,
штовхає мене у дні,
де юності мрії спонтанні
і радість - шампаном в мені!

Оx, осене, діво сива,
від мудрості і тепла
в пастельних тонах застигла -
змирила усе, що змогла.

Вдихаю дими сезону
і в юність пишу листи,
бо чашу бажання повну
несу, хоч горять мости.

Під ноги - шляхи тернисті,
ув очі - їдучий дим...
Та йду по осіннім листі –
лишаюся - молодим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:56:04 ]
Дякую, Любо!Розчулений, мені приємно, що мене розуміють...Все частіше з'являються ностальгічні нотки і бажання. Казкові, нездійсненні, про повернення назад у юність...Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:35:40 ]
Дуже рада, що Вам сподобався мій варіант!І Вам - натхнення і радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 14:53:41 ]
Яу там було у дитячій пісні: "Что мне снег, что мне зной.." А дими - вони приємні, якщо ними шашлички пропахнуті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 13:00:13 ]
Олексію, Ви наш український Єсенін. НАвіяли єсенівський сум...тільки душа у Вашого ЛГ на відміну від душі ЛГ есенінської поезії - МОЛОДА. І це добре. Ще Цветаєва писала про Єсеніна, мовляв, він до 30 років уже відбувся, постарів, "помер"... душа його убла втомлена, вичерпана. ( це не мої слова, а М.Цветаєвої))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:36:48 ]
Маріанно, дякую!Не знаю як правильно, я думаю що душа вічна і це головний показник нашого стану, а тіло тлінне, швидко старіє...Дякую за гарний коментар!