ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 ***
***

У жовтім капризна пані,
Мене не відпустить, ні,
До юності днів, що п’яні
Від вражень і метушні.

Ox, осене, хмура, сива
Ні мудрості, ні тепла,
В пастельних тонах застигла
І холодом вієш, зла.

Вдихаю дими сезону
І тихо прошу: «Пусти»,
Бо чашу бажання повну
Несу, хоч горять мости.

Під ноги шляхи тернисті,
У очі їдучий дим,
Іду по осіннім листі.
Не буду я молодим...
08.08.11р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 19:26:54
Переглядів сторінки твору 7055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 20:25:49 ]
Чудовий вірш. Бажаю молодості в почуттях і натхнення. В душі ми всі одного віку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:42:49 ]
То у мене ЛГ такий, щось засумував! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 21:26:09 ]
Для осені ще не сезон! Підождіть сумувати,ще попереду будуть холоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:44:28 ]
Таїсія, дякую!Інколи і такий настрій буває, в паузах між зустріччю з друзями. Я уже виставив відео, на всі сайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:39 ]
У дзеркалі ми бачимо лиш маски.
Міняє ролі нам життя і час.
Ми в ньому не потрапимо до казки –
Не балує лукава доля нас.
Та що життя? І злети, і падіння,
Хвала і кривда, і чужі думки?
Все промайне… Залишиться сумління,
І мрії – і безсилі тут роки.
І байдуже, що листя під ногами
Нагадує про холод і печаль,
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:45:42 ]
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль - дякую!Підписуюся під кожним словом у цих рядках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:56 ]
"Какие наши годы?", Олексію! Що за настрій - ще ж справжнє літо! Навіть спекотне... А вірш написано гарно. Я би останній рядок закінчив оптимістичніше: "Як в юності молодим..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:47:06 ]
Іване, дякую!Дійсно інколи хочеться туди...Там, так класно було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 23:17:28 ]
Одягнена була пані
У жовте, та раптом, вмить,
О, Боже! Я вже рум»яний,
Ну як її відпустить?

Соромилась би, вже сива,
А біс ще штовха в ребро!
Чого ти стоїш, застигла,
Невже це моє добро?

В обійми лечу з розгону
І падаю в жовтолист,
У яблука – крик сезону,
Що пахнуть, як і колись.

Шляхи не страшні тернисті,
І пахне їдучий дим,
Удвох ми в осіннім листі.
Я знову став молодим!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:30:10 ]
Браво, Тома!!! Я і сама щройно хотіла щось таке перефразувати на оптимістично-грайливий лад - а ти диви яка метка, мене випередила! Молодець!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:58:52 ]
Тамаро, дякую! Неочікувана інтерпретація...Хі-хі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 23:40:10 ]
Казала я тобі, Льошо, що на твої вірші не можна не писати))))
Ти пишеш про траву і сіно, а ми читаємо про ню у траві... Про джем абрикосовий з цукром по нормі, а ми про норму джема перед ню...
Ну сам напросився! Тамарка - супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 23:54:49 ]
Льоша, не просися у юність - ти нам тут потрібен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:57:49 ]
Ларисо, дякую!А там було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:59:10 ]
Олексію, а тепер моя інтерпретація - дуже рідний для мене настрій, тільки його виклала трохи віншій тональності - з вірою і теплом)
Дякую за вірш, Олексію!

Ця в жовтому - з примхами пані,
штовхає мене у дні,
де юності мрії спонтанні
і радість - шампаном в мені!

Оx, осене, діво сива,
від мудрості і тепла
в пастельних тонах застигла -
змирила усе, що змогла.

Вдихаю дими сезону
і в юність пишу листи,
бо чашу бажання повну
несу, хоч горять мости.

Під ноги - шляхи тернисті,
ув очі - їдучий дим...
Та йду по осіннім листі –
лишаюся - молодим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:56:04 ]
Дякую, Любо!Розчулений, мені приємно, що мене розуміють...Все частіше з'являються ностальгічні нотки і бажання. Казкові, нездійсненні, про повернення назад у юність...Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:35:40 ]
Дуже рада, що Вам сподобався мій варіант!І Вам - натхнення і радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 14:53:41 ]
Яу там було у дитячій пісні: "Что мне снег, что мне зной.." А дими - вони приємні, якщо ними шашлички пропахнуті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 13:00:13 ]
Олексію, Ви наш український Єсенін. НАвіяли єсенівський сум...тільки душа у Вашого ЛГ на відміну від душі ЛГ есенінської поезії - МОЛОДА. І це добре. Ще Цветаєва писала про Єсеніна, мовляв, він до 30 років уже відбувся, постарів, "помер"... душа його убла втомлена, вичерпана. ( це не мої слова, а М.Цветаєвої))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:36:48 ]
Маріанно, дякую!Не знаю як правильно, я думаю що душа вічна і це головний показник нашого стану, а тіло тлінне, швидко старіє...Дякую за гарний коментар!