ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
* * *
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 13)
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Сарна
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 * H(IІ
Образ твору  
історія безрадної скорботи
із горсткою висохлих лісових квітів
сновидою в персиковому світлі
чаклунських видив королівства свободи
 
з музейних уламків дзвінкої фієсти
легенько гарчить здичавілий резус
ввижається Ернст-Теодор-Амадеус
у півмасці medico della peste
 
гаптовані анемонами тіні
скрадаються слідом свічадної втоми
скляні богомоли чи скорпіони
жевріють у магічнім бурштинні
 
на ілюзіоні камей & манер
під врочисті химери братів Montgolfier
 
 
 
 -/[~
 
 
за вікном порожньої штуби
наверху незнаної вежі
обертаються зоряні згуби
в синьотьмяній шовковій одежі
 
я витратив пристрасну вічність
щоб відчути найлегший дотик
твій, одлунно осяяна ніжність
крок за кроком немов рік за роком
 
звично лічить краплі клепсидра
десь над містом гуляє вітер
Афродіта, етерна Ісида
 
перевернуте
полум’я
літер
 
 
 
 
 Scherzo
 
Непробачений & безкарний
вітер вештається над світом
обжинає та сіє карми
 
у чиїх обіймах невірних
на вчорашньому карнавалі
неодмінні бейсбольні біти
 
інваліди чи неофіти
у чиїх тепер сновидіннях
прозаїчно тісних кав’ярнях
 
тихий цвинтар розцвів граками
хижий подих буяє містом
 
 
 
 -/[~
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © René Magritte
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-13 03:31:59
Переглядів сторінки твору 10471
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.730 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.01 22:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 14:17:16 ]
якщо сприймати світ як власне дзеркало,
тоді інша людина - "перевернуте полум’я літер"...
дуже гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 14:15:13 ]
чомусь хотілося уявити саме палаючі літери, але палаючі не вверх, а вниз
щодо інших усе звичайно ймовірно без проблем

сердечно радий Вашій безпосередньо осяяній прихильності, Олю
із усіма належними & навіть дещо розкутішими, неж звелено етикетом, па

із небагатьох відносно недавніх знайомств ~ із Вами -
завжди найсвітліше & найневимушеніше

бажаючи всіх неймовірностей без жодного крихітного сумніву що це сприйметься якось не належно


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 17:10:49 ]
Сьогодні я з сапою над тобою...
І квіти, цвинтар, гомінкі слова.
А завтра Ти стаєш переді мною,
І тільки вітер нишком завива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 14:39:30 ]


І тільки вітер зна причину вить
як сяйво місяця зрива дахи нічні
цвинтарні квіти сплять & бачать сни
де чиста радість слів
де я & ти



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 01:18:45 ]
наче персикові тіні тіней скорпіонів на дикому камінні
незахищеному камінні зрадженому камінні витонченому
камінні яке не донесли важкому тінями прикипівшому
корінням врослому очима пустими у спину кинутому
камінням тихим на могилах
гордо висохлих лісових квітів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 15:39:20 ]
де забуття каміння сторінками
безладного & карколомного знічев*я
в лункім свічадді звеселяючого вітру
глядиться у гарячожовті хмари
святкуючи собі неявність тихоплинну
на вишуканій самоті мабуть світання


-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 10:51:49 ]
Как говорили земляне спасающие другую планету в фильме из нашего детства "Через тернии к звездам" (сценарий Кира Буличева):
- Зловещая красота...

Или как горорила одна моя харизматичная знакомая когда увидела как тралейбус ударил столб и завалил его прям на дорогу:
- Це було дуже страшне, я б навіть сказала апокаліптичне видовище. Люди запанікуваи. Почали ходити чутки, що начебто тролейбус врізався у щось і був ушкодженим, але він цілісінький.
Ну тоесть по ходу миру ничего не возражает )))

Светолого тебе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 10:53:20 ]
Аха-ха
Не угрожает
Миру ничего не угрожает, там прикольная опечатка закралась ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 15:15:27 ]
о) дуже навіть чудова очепятка
красоті нмд усе рівно, зловещая вона чи ще якась

"краса в очах того, хто дивиться"
як написано над входом у 13ту палату..

&

"жоден лишився, ніхто не
ввійде."
як написано десь там, за порогом


але не треба сумувати. навіщо?
життя у нашому прекрасному пеклі цілком кумедне & глючне

*побрів заварювати жолуді у глючному вінницькому стаканчику*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 19:12:47 ]
Я сьогодні бачила гон-чашечки до гон-чайничка, такшо при нагоді )))
Малий повсюди носиться з кораблико-точилкою. Сівенір викликав цілком очікуваний дитячий захват. На олівці правда ше його не випробували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-14 19:28:23 ]
згадуючи гон-чайничок, навіть боюсь припустити, у чому фішка гон-чашечок :) ручка знизу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 19:58:56 ]
Розмір)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 13:50:20 ]
Вечерний бриз. И ветер, и аллеи.
И Ты встревоженный. Зачем?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 15:05:53 ]
затем, что будет новый день
где тонкие оттенки охладели

& где не нужен иллюзорный приз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 15:32:09 ]
Но приз, есть день.
Что ночи обезумевшие строки?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 05:03:34 ]
блистательнейший день
& святочная ночь

но! чш....... ... .


-)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-14 19:34:38 ]
СМ, ти маестро перевернутих тіней.
Мені хотілося б подарувати тобі якось клепсидру :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 05:05:57 ]
мені ее будь ласка таку трохи черненьку, зовсім
трохи руденьку, і майже невловимо зелененьку
зі сріблистозолотистими візерунками,
само собою


[розглядається & розслухається ~ наче ніхто не проти]


-*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 16:47:39 ]
Болюче сходила ця ніч, криваво
але, повірте, ранок в тім не винен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 05:24:50 ]
(нема повинних)

зоряний павич
розкрилив ніч

розкішну &
бездонну &

тихий-тихий
ранок
(так собі)
читав напам.ять

щось із Макферсона
& далі
золотисті пив

чаї