ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Мекеда / Вірші

 ДЕРЕВА
Коли ми сплітали нерівне коріння
нервовим торканням у холоді тиші
по нам струменіла волога осіння,
і глина ставала солодша, тепліша.
Щасливо занурені в дійство підземне,
ми не помічали як листя жовтіло,
і, міста поверхні вкриваючи темні,
лягало шматочками мертвого тіла.
Вітри шаленіли, обсіли ворОни
судини, загорнуті в репані пальта.
Ми стали палкіші, згинаючи крони,
ногами здіймаючи ковдру асфальта.





Найвища оцінка Олесь Холодний 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-01 17:55:24
Переглядів сторінки твору 4763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.723 / 5.33  (4.482 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.25  (4.423 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.12.04 23:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-02 12:30:11 ]
Дуже-дуже нерівні вірші. Деякі хочеться перечитувати і перечитувати, запам*ятати і проговорювати про себе, а деякі просипаються лускою і нічого по собі не лишають. Ніколи ще не бачила, щоб так контрастно писалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-03 13:35:34 ]
Гадаю, арітмічність та непередбачуваність тільки додає митцеві справжнього шарму. Звісно, це моє особистісне. Просто, я дуже люблю рвучке, звивуче в поезіях, таке щось, мов жива риба. А в Сергія – то всьо є. Гірше за все – мертвонародженні твори, в яких відчуваються лише холодні безкуті філологічні забавки. Ці вірші завжди гарні, часто близькі до досконалості за формою, якісним римуванням та іншим безглуздям. Твори Сергія Мекеди – живі, тому своїми фарбами інколи ляпають за обсяг сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-07 08:55:39 ]
Найдивніше те, що т. з. "нерівні" вірші мені найдорожчі, а "гламурненькі", написані гарно але не дуже щиро, отримують чомусь високі оцінки. Просто у мене своя ієрархія якості. Поезія - це мінімум логіки і максимум відчуттів. Хто вважає що навпаки, тому краще читати прозу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-07 19:08:18 ]
Напевно так і має бути, Сергію. Живе - рідко коли симетричне. Погляньте на себе в дзеркало, хто сумнівається в цьому. Досконалість форми - ознака твору-мертв*яка. У вірші має бути краса внутрішнього єства, а не штучних прикрас. Зрештою, дуже тонка й прозора лінія відділяє справжнє живе поетичне мистецтво від звалища хаотичних словосполучень. В принципі, немає сенсу повторювати самого себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 08:58:58 ]
Цілком згоден.Більшість людей майже неусвідомлено тягнуться до речей простіших. Ремісництво цінується вище за творчість, на жаль.
Я усіма силами намагаюсь уникнути рівних ритмів - вони банальні. Навіть серцебиття змінює свій ритм, а розмір у мене вимірюється кількістю видихуваного повітря. Це найкращі мірила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 11:04:15 ]
Панове, ну хто б наважився з вами сперечатись ))) Рада, що спровокувала висловлення таких хороших думок. Нерівність, контрастність, аритмічність і асиметрія це, звісно ж, аж ніяк не погано. Казала про те, що деякі вірші шановного пана Сергія чіпляють гаком прямо за серце, а деякі - наче поверхневі, лишають враження, ніби "було сумно, от і написав вірш" - саме це мене і дивує, не часто таке зустрінеш. Все ІМХО звісно, особисті відчуття.
Усміхайтесь )) Аня Хромова

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 19:14:05 ]
Зарано посміхатися, Аня.
Ось закінчиться війна форматів, тоді й підіймемо долоні з бехерівкою, сьорбаючи з чужих рук передчуття цілковитої любові.
А зараз ми повинні з серйозною пикою класти цеглини у розбудову правової держави, тягнути власну каменюку на розбудову громадянського суспільства. Ми ж поети, бійомать. Хто ж підійме червону калиноньку культури нашої, захаращеної матюками та ригаками, як не ми?
Не час посміхатися. Україна в огні.
"Це моя Україно, світ новий зустрічає..."
(Зланіч співає, з його очей течуть гарячі синьо-жовті сльози, серце калатає, як локомотив, загалом він божествєнно некрасиво-патріотичний)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-09 13:01:23 ]
Я не поэт. Но нет, не потому,
Что не верчу богемой и толпой,
Что чувства подначальственны уму,
Что не владею словом и собой.
Какой бы ни случился мне билет —
Я просто слабый рифмователь. Ведь
За звание дебильное — "Поэт"
Страдать не соглашусь. И — умереть.
(c) Борис Штерн. Кащей бессмертный — поэт бесов

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-10 08:56:16 ]
"...тягнути власну каменюку на розбудову громадянського суспільства." Андрію, ти дещо захопився політичною риторикою. Поезія - це коли в кайф ти пишеш, коли ні - п"єш пиво, і ні кому нічого не винен і не зобов"язаний доводити чи пояснювати. А громадянську позицію зовсім не обов"язково виголошувати в римованих рядках. Тут цілком доречна цитата, яку навела Аня.
І ще, Андрій, слово "бійомать" тобі не личить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 13:51:52 ]
Є певні граматичні неточності, але ж вірш неймовірний.