Згоден з вами, шановний Аноніме! Я трохи спішив, помітив, що деколи відхилявся від теми дискусії.
І в цьому такому активному сплеску цієї "матірщини" в літературі теж вбачаю вільний політ маятника, який був відхилений отими табу в протилежний бік аж занадто далеко.
А щодо тих крапок - то ви праві. Бо якщо слово містить крапки, то воно одразу сприймається як не рекомендоване до вжитку.

Взагалі, ніби "внутрішньомовної" проблеми не помітно - є суто українського походження слова, а є чужомовні, з іншої культурної традиції.
Якщо абсолютна більшість нинішніх "письменників" знають лише чужомовні "слова руйнації" (бо які вони "до дідька" - в українському розумінні - "сороміцькі"?!) і описують, асимілюють українську культуру в якусь іншу, то що тут може сказати "мовник"??? (Але ж Ю.Андрухович, наприклад, впевнений, що культуру творять особистості! - то ж і "творять" "що завгодно" апологети цієї "мислі" !!!) :(

І питання не в табу, а в рівнях мовного контексту, або ж, для кращого розуміння, в стилі мовної одежі - брудна пляма чужорідного проносу на краватках "модних" авторів, чи на модній зачісці авторок, навряд чи є предметом для серйозного дослідження "мовників".

Але я, особисто, з приємністю прочитав, пане Михайле, вашу статтю.
Хотів лише зауважити, що краще замість "погано" ("Якщо матюкатися – це погано...") краще було би використовувати щось на кшталт "не добре", бо всіляке «Поганство» - від латинського «поганус» - «сільський». А "сільський" в контексті нашої теми, та й багатьох інших тем, це таки "висококультурний"...

Дякую, пане Валерію, за відгук. Ваше слово надихає. От тільки не треба було б переходити на особистості (я маю на увазі Ваш випад відносно моєї кінцівки). А з усіма хорошими словами згоден. Чи не пора б і Вам уже кинути суєтні і минаючі справи та взятися за перо?