ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 на сцену...

… Лазарь носится с постелью…
… Каин пестует печать…
… мне отказано молчать…

Н. Луцюк

ти зіграєш паяца,
примірявши плащ-антитезу.
на базарних підмостках –
дракони, кістки і ножі,
і кадило, роздуте
до стану святої пожежі,–
посміхайтесь, панове,
то смішно – любов в шатах лжі…

а розважившись трохи,
подайте – хто гріш, а хто – ляпас,
він – безумець, тож сам
у спокуті за вибрану роль...
гамівними сорочками
в'яжуться ті, що крилаті.
і виходить паяц,
щоб не чути, як плаче король.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-01 21:29:38
Переглядів сторінки твору 4010
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.862 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:42:58 ]
І в Тобі
лише сни і печалі бездонні.
І ховається ніч
за словами розлук.
Знов виходить паяц
на підмостки бетонні,
і дзвіночки співають,
і падають з рук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:57:57 ]
розказати печаль -
як відкрити прочитану книжку
все слова і слова,
і янтарні, як сльози, шрифти
тільки я далеч снів,
як любов, витираючи нишком
заховаю далеко,
щоб завтра
як повість
знайти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 21:53:12 ]
"і виходить паяц,
щоб не чути, як плаче король..."
стільки схожого у нас з тобою, Олю, і в образах, і в поглядах... =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:59:51 ]
малюнок з натури, Лілю... )
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 22:09:53 ]
Вихор пристрастей, і брязкіт монет, і ляпас відчутний.
Дуже і дуже, Олю, ти молодець. Правда, лжі -обмані, але то несуттєво.
І не знаю, чи приміривши чи примірявши, в словнику "я".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 22:35:34 ]
дякую, Женю, що підказала, вже виправила "примірявши".
а "лжі" - мені це слово вчулося як ключове, одне з основних у вірші, – саме цей старослов'янський варіант. Мені навіть важко пояснити, чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 22:14:17 ]
Нічого собі режисура!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 22:37:35 ]
еге ж... я слово "святої" кілька разів міняла на інше, були різні гарні варіанти, боялася, що мене не зрозуміють...
еххх... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 22:56:59 ]
вуаль, вуаль, вуаль...
а жаль...
так і не зміг побачити світла в кінці тунелю :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:14:57 ]
ні, нема вуалі, тільки алегорія)
тут двоїстість життя - сміх крізь сльози і сльози крізь сміх.

я, чесно кажучи, збиралася написати зовсім інший вірш - в мене були інші рядки-зав'язка... а написалося це... дивлюся і очам не вірю... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 22:57:53 ]
Так, Олю, "лжі" - тут доречне.
Вірш нагадав якусь арію з опери, в голові крутиться, а згадати не можу, може ти підкажеш, там щось про "шута".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:16:17 ]
типу містера Ікса?
тільки це пригадується)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 23:15:24 ]
Да, я шут, я цыркач, ну что же?
Дякую, Олю, тепер ця мелодія довго з мене не вийде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:18:49 ]
ух ти... і я це згадала. )))
дякую, Женю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:21:08 ]
а мені тут найдорожчі слова "гамівними сорочками в'яжуться ті, що крилаті" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:56:06 ]
Дужеи гарно, Олю!
Але "любов в шатах лжі…" - дуже важко звучить. наче не з цього вірша. пожертвуй навіть змістом за рахунок плинності. бо страженно дисонує як на мене(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 00:07:26 ]
Дякую, Слава!
у мене з цим віршем звязано багато містики), я знаю, що тут важко звучить - я навіть пробувала змінити зовсім рядок, передати смисл по-іншому, але все одно поверталася до цього варіанту - він найточніший.

я зараз перечитую цей вірш, і бачу, що він може сприйматися дуже по-різному - тут можна закласти і особисте, і вселенське ))) думаю, що епіграф найкраще пояснює смисл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 00:47:41 ]
Олю,читач не знає того, з чим тобі це пов"язано. для нього має бути все як треба. інакше не оціняться твої задумки. якщо шкутильгає зовнішня естетика вірша, то все інше все одно буде сприйматися з понижуючим коефіцієнтом(
не повинно бути очевидно неоковирних місць. поети високого рівня такого собі просто не маєть права дозволяти. хіба ти зустрічала щось подібне в сильних поетів?(
але як хочеш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 07:43:18 ]
щось я дуже строго!) як справжній критик. це - алкоголь, мабуть.) прямо з презентації збірки Наталії Крісман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 09:20:23 ]
Слава, та все нормально з тим рядком.
Цей вірш не призначений для того, щоб його читали швидко, а при повільному читанні він проходить нормально. Тим більше, що несе чи не основне смислове навантаження твору - пояснює "антитезу", згадану на початку.