ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейші на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Ти сюди послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 на сцену...

… Лазарь носится с постелью…
… Каин пестует печать…
… мне отказано молчать…

Н. Луцюк

ти зіграєш паяца,
примірявши плащ-антитезу.
на базарних підмостках –
дракони, кістки і ножі,
і кадило, роздуте
до стану святої пожежі,–
посміхайтесь, панове,
то смішно – любов в шатах лжі…

а розважившись трохи,
подайте – хто гріш, а хто – ляпас,
він – безумець, тож сам
у спокуті за вибрану роль...
гамівними сорочками
в'яжуться ті, що крилаті.
і виходить паяц,
щоб не чути, як плаче король.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-01 21:29:38
Переглядів сторінки твору 4115
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.862 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:42:58 ]
І в Тобі
лише сни і печалі бездонні.
І ховається ніч
за словами розлук.
Знов виходить паяц
на підмостки бетонні,
і дзвіночки співають,
і падають з рук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:57:57 ]
розказати печаль -
як відкрити прочитану книжку
все слова і слова,
і янтарні, як сльози, шрифти
тільки я далеч снів,
як любов, витираючи нишком
заховаю далеко,
щоб завтра
як повість
знайти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 21:53:12 ]
"і виходить паяц,
щоб не чути, як плаче король..."
стільки схожого у нас з тобою, Олю, і в образах, і в поглядах... =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:59:51 ]
малюнок з натури, Лілю... )
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 22:09:53 ]
Вихор пристрастей, і брязкіт монет, і ляпас відчутний.
Дуже і дуже, Олю, ти молодець. Правда, лжі -обмані, але то несуттєво.
І не знаю, чи приміривши чи примірявши, в словнику "я".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 22:35:34 ]
дякую, Женю, що підказала, вже виправила "примірявши".
а "лжі" - мені це слово вчулося як ключове, одне з основних у вірші, – саме цей старослов'янський варіант. Мені навіть важко пояснити, чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 22:14:17 ]
Нічого собі режисура!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 22:37:35 ]
еге ж... я слово "святої" кілька разів міняла на інше, були різні гарні варіанти, боялася, що мене не зрозуміють...
еххх... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 22:56:59 ]
вуаль, вуаль, вуаль...
а жаль...
так і не зміг побачити світла в кінці тунелю :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:14:57 ]
ні, нема вуалі, тільки алегорія)
тут двоїстість життя - сміх крізь сльози і сльози крізь сміх.

я, чесно кажучи, збиралася написати зовсім інший вірш - в мене були інші рядки-зав'язка... а написалося це... дивлюся і очам не вірю... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 22:57:53 ]
Так, Олю, "лжі" - тут доречне.
Вірш нагадав якусь арію з опери, в голові крутиться, а згадати не можу, може ти підкажеш, там щось про "шута".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:16:17 ]
типу містера Ікса?
тільки це пригадується)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 23:15:24 ]
Да, я шут, я цыркач, ну что же?
Дякую, Олю, тепер ця мелодія довго з мене не вийде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:18:49 ]
ух ти... і я це згадала. )))
дякую, Женю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:21:08 ]
а мені тут найдорожчі слова "гамівними сорочками в'яжуться ті, що крилаті" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:56:06 ]
Дужеи гарно, Олю!
Але "любов в шатах лжі…" - дуже важко звучить. наче не з цього вірша. пожертвуй навіть змістом за рахунок плинності. бо страженно дисонує як на мене(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 00:07:26 ]
Дякую, Слава!
у мене з цим віршем звязано багато містики), я знаю, що тут важко звучить - я навіть пробувала змінити зовсім рядок, передати смисл по-іншому, але все одно поверталася до цього варіанту - він найточніший.

я зараз перечитую цей вірш, і бачу, що він може сприйматися дуже по-різному - тут можна закласти і особисте, і вселенське ))) думаю, що епіграф найкраще пояснює смисл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 00:47:41 ]
Олю,читач не знає того, з чим тобі це пов"язано. для нього має бути все як треба. інакше не оціняться твої задумки. якщо шкутильгає зовнішня естетика вірша, то все інше все одно буде сприйматися з понижуючим коефіцієнтом(
не повинно бути очевидно неоковирних місць. поети високого рівня такого собі просто не маєть права дозволяти. хіба ти зустрічала щось подібне в сильних поетів?(
але як хочеш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 07:43:18 ]
щось я дуже строго!) як справжній критик. це - алкоголь, мабуть.) прямо з презентації збірки Наталії Крісман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 09:20:23 ]
Слава, та все нормально з тим рядком.
Цей вірш не призначений для того, щоб його читали швидко, а при повільному читанні він проходить нормально. Тим більше, що несе чи не основне смислове навантаження твору - пояснює "антитезу", згадану на початку.