ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:

Олександр Сушко
2019.09.16 09:51
Піду у пущу пасти задніх,
Банкує нині Саловсмак.
Волає: - Голови квадратні
У бевзів. Круглі - в розумак.

Я - пані знана і солідна,
Ницьма лягай мені до ніг!
Лиш я одна пошани гідна

Ігор Деркач
2019.09.16 09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.

А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,

Микола Соболь
2019.09.16 05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.

Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).

У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…

Петро Скоропис
2019.09.16 02:16
Великий муж дивився у вікно,
але для неї світ кінчався краєм
його цупкої, грецької туніки,
подібної у брижах складок до
зупиненого ніби моря.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи

Світлана Майя Залізняк
2019.09.15 19:37
Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки - серед аматорів та кількох в

Олександр Сушко
2019.09.15 18:18
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.

Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,

Любов Бенедишин
2019.09.15 17:12
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.

Ярослав Чорногуз
2019.09.15 16:20
Пробувши понад 10 років на цьому дивовижному інтернет-ресурсі "Поетична робітня", який очолює Велимир Маньєрист ( і саме він створив тут цей неповторний світ класичної римованої романтичної поезії, де шляхетні трубадури оспівують неземну вроду прекр

Ніна Виноградська
2019.09.15 16:08
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –

Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,

Володимир Бойко
2019.09.15 10:45
На дерев безшелесність,
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.

Тетяна Левицька
2019.09.15 09:10
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад

Віктор Кучерук
2019.09.15 06:51
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.

Микола Соболь
2019.09.15 06:16
Тусовки модні, дискотеки…
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Л.
Сьогодні відходять від пристаней літ кораблі,
Іще одна вічність вдаряє у груди прибоєм, –
Забута тональність, де я співпаду із тобою,
Й пекуче "люблю" прозвучить на пір'їнці землі.

І, може, усоте відкритий празір океан
Впаде шумовинням на берег мазка Ботічелі,
Де кожне "люблю" – як початок світів і містерій,
Легенд і героїв, і наш нескінченний роман.

Упійманий вітер з пелюсток обтрушує сніг,
Гойдає півнеба негода вітрильна і рання,
Бо кожне "люблю" – як журавлик надії – останнє
Народження-смерть на спіралях самотніх доріг.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-15 21:58:00
Переглядів сторінки твору 1831
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.781 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:12:00 ]
Майстерно, емоційно, тепло. Дуже сподобалося, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:39:08 ]
щиро дякую, Світлано! бо наче розхворілася - ходжу і думаю, як мене зараз розіб'ють... ) майже жартую... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:16:15 ]
Глибина і широта погляду кремезна,
мабуть, Олю, це зима, все оце принесла.

Якось небезпечно навіть цим проникнутися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:57:05 ]
зима принесла білий танець, пане Василю... я все вчуся танцювати... ))) щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./Л.П.) [ 2011-10-15 22:27:07 ]
- Упійманий вітер з пелюсток обтрушує сніг,
Гойдає півнеба негода вітрильна і рання - так гарно!

Якось воно мені читається "пінОю", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:54:42 ]
справді, Іро, – як говорю, так і пишу...
Спробувала нашвидкоруч відредагувати, але бачу, що виходить негарно. ОК, залишу на ранок, а зараз просто поставлю наголос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-15 23:39:06 ]
Може, піною ллється.
Сподобалось, Олю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 23:45:20 ]
Дякую, Жень... ти мене підштовхнула... щоб не морочити ПМ-івцям голови, напишу "шумовинням" )) бо мені потрібен наголос на другий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 00:02:52 ]
Класно, Олю! Як і все твоє останнє! Ти знайшла себе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 10:59:39 ]
Боюся, що ще ні, Слава (сумно оглядається на героїв своїх ненаписаних книжок...). Але дякую тобі за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-16 13:10:31 ]
Гарно!
?
"на витках одиноких доріг"

на спіралях самотніх доріг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 15:01:25 ]
а й справді, Вікторіє, ваш варіант звучить красивіше. )
я намагалася помістити в цей вірш багато повітря, вітру, тому підсвідомо уникала шиплячих. Спробую змінити.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 23:55:57 ]
"Де кожне "люблю" – як початок світів і містерій"
"Бо кожне "люблю" – як журавлик надії – останнє"

дуже проникливо.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 09:18:39 ]
я хотіла повторити ці слова рефреном) дякую, Яна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 21:08:53 ]
музика хороша, Олю

за змістом - місцями бажалося би більшої прозорості
(ні, не мав на увазі саме КП)

перша строфа - в принципі ok
друга строфа - таки-надто перемудрене речення виходить
це ж-бо лірика мала бути (в принципі), правда?

у третій строфі (окрім того що ці всі
коми у кінці кожного рядку - справді дуже ускладнюють, нмд)
мені не сильно смакує оте "Бо" -
через нього не дуже віриться у висновок
(якщо вже і користаєте риторику - мабуть треба
спробувати трішки простіше думати - це не від того,
що я бажав би від Вас примітивнішого тексту -
але глибина необов'язково за складністю,
добре складно написати - це праця, праця, досвід, досвід
плюс різні інші штуки.. .)

узагалі, музика не настільки складна
тому відчувається квазі-дисгармонія
між складністю думок і відносною простотою мелодії

це все звісно моє імхо
Ви ж розумієте

щирі вітання & побажання розкошів мелодійних
та інших розмаїть гармонійних



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 09:16:19 ]
Щиро дякую, Сонце-Місяцю! Ви мені озвучили те, що я відчувала, як слабке, але не могла зрозуміти, чому... ) – це просто супер. Буду мати над чим думати, можливо, з часом поправлю, а може просто матиму науку для іншої писанини.

Цей вірш (як і "ніде, ніколи, нікого") - це моя спроба писати у іншому стилі. Мені в більшості вдаються вірші, які проводять єдину думку, якусь єдину енергетичну подачу.
А тут я спробувала зробити замальовки настрою - як картинки - потік вихоплених образів... Чомусь мені це вдається досить важко. Я бачу, що деякі фрази, образи можна міняти без кінця - і не дуже відчуваю, чому вони в мене "підвисають", тому намагалася їх якось логічно об'єднувати... І справді, можливо, надто "піддаюся" риториці - це брак праці, ви праві... а може я їх надто менталізую...
Але, як би там не було, мені такі вправи цікаві, я ще спробую щось писати в цьому напрямку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 11:08:03 ]
звісно-звісно, Олю

очевидно, що усе є - процес
насправді -
цікаво і радісно спостерігати


щиросердечно

із побажаннями усіх прекрасних ймовірностей


С*