ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.02.27 20:48
Нічний туман, як молоко,
Чаклунство чари колихало,
Звільніти мала я його,
А я кохаю і кохала.

Кохала, не вживала чар,
Дружина в нього, бач, і діти…
Він добровільно взяв тягар,

Євген Федчук
2020.02.27 20:07
«Цвіте терен, терен цвіте,
Та й цвіт опадає…»
Лине пісня понад світом,
В серце западає.
Слухав я та все питався,
Хто би поділився?
Що той терен? Звідки взявся?
На світ появився?

Мессір Лукас
2020.02.27 19:14
Давно не п’ю, підшився, зав’язав
Тебе як хальстух на червоній шиї.
І туго так, що котиться сльоза,
І психіятр мені сорочку шиє.

Нам добре вдвох. Мабуть. Колись було.
Тепер тупик, де вчора був провулок.
Останній зуб віддав на твій кулон

Микола Дудар
2020.02.27 18:00
А провожали по утру.
Встречали, правда, как-то странно:
Глаза в глаза, и точка ru -
И звук сродни фортепиано…

Слова какие-то… - Не сметь!
Подумать только, испугали?!..
Я трижды за день видел смерть

Тетяна Левицька
2020.02.27 14:23
В сповиточку, люлі доню,
люлі немовлятко.
До матусі очка сонні,
туляться курчатком.

Тиша бродить попід тином,
матінка тихенько
заколисує дитину...

Вікторія Лимарівна
2020.02.27 12:43
Зрілі стосунки , які напрочуд
зіткані пружністю сильної нитки.
Крила зміцніли, рішуче несуть!
Цінні, довершені мудрістю, злитки.

Сталося так, заблукали вони:
довго, стежками тернистими в полі.
Вже одружились їх доньки й сини.

Сергій Губерначук
2020.02.27 10:33
Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
Ти стояла біля розкладу електропоїздів
і хотіла їхати у північному напрямку.

Я присів коло ніг твоїх, потім ліг,
нагло лестячись з ними хвостом і гривою.
Ти не зразу поб

Матвій Смірнов
2020.02.27 08:52
Варто писати про різні дурниці й дріб‘язок,
Адже усе складається саме з них.
Патосні тексти давно на шматки порізані,
Ті, що не спалені - кинуті у смітник.

Ось подивись: Гора, під горою - крокуси.
Що важливіше - крокуси чи гора?
Це є питання ракур

Микола Соболь
2020.02.27 07:05
Барабанить дощ у підвіконня.
Скаженіє вітер у цю мить, –
Підвиває арію безсоння,
Із небес, чи в небеса летить.

Межи хмар налитий кров’ю місяць
Заглядає зрідка у вікно,
Щось недобре його погляд містить,

Олександр Сушко
2020.02.27 01:10
Кажуть люди, я - слова художник,
Можу з титлів зварити борщ.
Та писать про кацапів не можна,
Про братів у ярмулках такОж.

Люд розумний, не хоче халепи,
Оминає всі гострі кути.
Я ж за бороду торсаю небо

Тетяна Роса
2020.02.26 21:09
Там, де місяць, угорі,
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»

Євген Федчук
2020.02.26 17:21
То в часи далекі усе відбулося.
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би

Володимир Бойко
2020.02.26 16:41
У натовпі, оточений юрбою,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.

Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,

Алла Даниленко
2020.02.26 16:31
Тільки змії залишають шкіру,
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.

Олександр Панін
2020.02.26 14:36
Переспів вірша О. Блока


Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч

Вікторія Лимарівна
2020.02.26 13:59
Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
збиває з ніг, розвіявши туман.
Вдивляючись в закриті щільно вікна,
про свій нестерпний забуває стан.

Шалений буревій в думках клекоче.
Душі частинку залишає тут.
Журливі надто, виплакані очі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Маріанна Галич
2020.02.26

Алла Даниленко
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Іже єси
Можна жити – ти знаєш? – можна!
Після списку безглуздих зрад.
Небо сипало сльози – кожна
Повертала мене назад,

По краплині моїх буденщин –
У вогню_із_водою гру.
Тільки ти у душі – на денці,
Коли виплачу й це – помру.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 21:31:52
Переглядів сторінки твору 3209
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.841 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 05:13:44 ]
Олю,
Мені лю`, за винятком початків речень з малої. Не розумію - чого такий стиль повинен би придати віршеві.
Здається ще одна авторка на ПМі робить те саме. Ай мін, це справа автора, але все ж - не бачу у тім жодної оригінальності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:48:30 ]
Справді, ЛЮ, в цьому я зовсім не оригінальна - зараз багато так пишуть. Мені здається, що така манера написання полегшує входження у вірш - тобто наче переключається увага з одного вихопленого у житті моменту (робота, діти, навколишнє) на таке ж саме, просто виявлене в іншій формі (вірші) - і сприймає все це в єдиному потоці... І ще, я так думаю, така форма зразу ж настроює читача на те, що це сучасна поезія, її і сприймати треба інакше...
Хоча тут ви зовсім праві – коли форма вірша близька до класичної, краще зберегти великі літери. Правлю.
Дуже дякую, ЛЮ! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 06:23:48 ]
Майстерно, глибоко, емоційно, сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:51:55 ]
Дякую! буду вчитися. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 08:32:45 ]
мені здається, Олю, полегшило б сприйняття тієї стрічки звичайне об"єднання отого вогню_із_водою нижніми рисочками, що б одразу виключило деякі варіанти її хибного сприйняття. хоча мені більш вишуканішим відчувається "у стихії_з_водою гру" - надто вже вогонь_з_водою зужитий образ...
подумай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:57:18 ]
дякую, Слава. Я так і зроблю - напишу з нижнім підкресленням - і Женя мені вчора намагалася сказати, що ці слова добре було б виділити.
Я вже стільки над тим віршем намучилася (в доброму розумінні), що в мене вже мозолі на мізках... )))
Мені дуже дорогий цей образ – момент гри духу і часу – він пояснює суть вірша. Боюся, що інакше він буде сприйматися як звичайна історія про лав. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:08:28 ]
Можна жиТИ – ТИ знаєш?

можна ось тут підправити, може замість "ти знаєш" - "а знаєш"? Але то так, дрібненьке зауваження.
Вірш - чудовий, закінчення - сильне. Тож і мені Лю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 10:19:28 ]
ох, пані Любо! в цьому вірші повно місць, які важко читаються - хоча б це "безглуздих" - якесь непоезійне слово, але тут звучить дуже влучно. А потім "буденщин" - теж важке, але за нього вхопилася, як за цінний камінь)).

"ти знаєш" - не дуже хочу міняти, бо саме ця фраза має звучати хльостко, як ляпас. "а знаєш" - вносить момент жіночої теплоти, ласки - я її намагалася уникнути, бо вірш передає "пограничний" стан між життям і смертю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:19:15 ]
коротші вірші у Вас привабливіші, хотів би повідомити, Олю

зовнішній вигляд мені особисто до вподоби

"помру" ~ якось не розчулило у контексті "іже єси"
поки ще хоча б на денці - не помрете
упевнений

решта матерій, наче, все вже пообговорювали

тобто, evrythings clear


звісні жовтневі вітання
тепла зі світлом
увсюди


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:26:32 ]
Дякую, Сонце-Місяцю! рада вас бачити! )

трохи сама дивувалася потребі говорити у віршах від імені людини, що помилилася. А лиш недавно прочитала, що є такий метод у богослов'ї - катафатичний - коли автор дивиться на те, що його оточує, і каже: це не Бог, і це не Бог, і це теж - не Бог. Тобто з цієї позиції будь-яке прагнення сягнути глибини приречене на досвід помилок... І тому навіть смерть - не що інше, як шлях до Іже єси... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 21:11:57 ]
Но работать нужно... И сыро за окном...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:58:42 ]
ах, якби не це "треба", я б і з ліжка не зповзала... )))))