ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,

Іван Потьомкін
2025.09.16 21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других. Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 Зимовий етюд
Образ твору З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу…
Ти – замерз у руки.
Я замерзла – в душу.

Вік любити -- годі,
вічність – не примушу…
Ти – згубив кохання.
Я втрачаю – душу.

Білий сон алеї
сміхом слів порушу…
Ти – ховаєш очі.
Я ховаю – душу.

Виправдань холодних
слухати не мушу…
Ти – рятуєш совість.
Я рятую – душу.

2002(2012)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 22:03:35
Переглядів сторінки твору 9259
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 14:16:25 ]
Якщо автор не відчуває потреби змінити, то, звичайно, хай лишається. Вірш ніжний, сніжний. Буває так, що ріст вимагає змін, буває, що автор дивиться на твір і йому жаль гармонії. А наголоси такі:комусь звично, а я таких не чую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:19:33 ]
Таки жаль... трохи...
А я постійно чую: прОшу тебе, прОшу дуже.
До речі у словнику, що тут на ПМ - теж такий наголос. Тож залишу це слово в спокої.
А в "струшУ" - справді, наголос на другому складі.
Вирішила: поки що хай залишається так як є.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:30:37 ]
Все-таки відчула потребу змінити. Позбулася "прОшу", виправила "струшУ"... Глянь свіжим оком, Світлано. Чи стало краще? Чи ще гірше? Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:32:38 ]
Ні, прОшу в значенні будь ласка. І лише так. А так
прошУ наголос, це кажуть два філологи. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:38:19 ]
У цьому словнику - від слова "просити".
Втім, я не сперечаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:47:29 ]
Любове, саме тому тут має бути- прошУ. Тут не в значенні відповіді - будь ласка. ПросИти прошУ.
Тут саме прошУ має бути в тексті. Даруйте, що довго пояснюю. Ніби все. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:35:22 ]
Я просто завжди чомусь вважала, що просити - це лише в когось щось випрошувати. А коли просять вибачення, то це - перепрошувати. Ні?
Та нічого - то до мене довго доходить.
Дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:14:35 ]
Справді, прОшу означає будь ласка. А тут, у цьому ЧУДОВОМУ вірші, значення саме прошУ. Шкода, трохи псує... Зі стрУшу ще можна миритися, але тут інше значення.
Дуже точно психологічно передана різниця між коханням чоловіка й жінки. Якби ж вони (чоловіки) це хоч на два відсотки розуміли! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:42:20 ]
От тобі й на! А я навпаки думала, що з "прОшу" - ще якось можна миритися... Халепа... Певно, така вже доля цього вірша - залишатися зі своїми вадами...
Та є й плюс - Ви теж відчули отой "психологічний момент". Дуже втішена цим. Щиро дякую за відгук, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:33:18 ]
Виправила трохи ситуацію. Гляньте й Ви, Світлано, свіжим оком. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:54:19 ]
І мені вірш подобається прозорістю. Сніжинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 19:13:19 ]
тАну, мов сніжинка, від теплих слів... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 20:11:41 ]
Ой, Любо!
І відсутній заключний наголос,
як як отой ключовий кадр у фільмі...
І відкритий фінал (нон-фініто)...
Як це мені подобається!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-19 19:20:48 ]
Зі святом Богоявлення Господнього!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:27:39 ]
Приємно, що сподобалось. Дякую за порівняння з фільмом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 14:10:20 ]
Було прохання глянути вірш про горобину.
Мені сипучий не краще. Асоціація не зі снігом.
А якщо: З гілки горобини сніг лапатий зрушу. Рима лишається гарна: зрушу-душу. Авторка тексту так і хотіла: чіткої тут рими.
Рядок не заважає, пробігаєш по ньому і головне далі - жінка, чоловік.
Вік любити мало.
А якщо: любиш до світання. Світання-кохання. Стрічі на ніч подеколи малюються. Але, якщо ця рима зайва, то хай лишається "мало".)щасти! ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:38:53 ]
Дякую, Світлано... Дійсно, авторка хотіла чіткої рими. Мені подобається "зрушу-душу". Хоча "струшУ" - візуально чіткіше... Гм... Буду ще думати.
"Світання" не хочу. "Мало" мене теж мало влаштовує... Але, здається, тут я вже знаю як можна трішки покращити ситуацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:44:51 ]
Ситуація покращиться обов"язково і саме тоді, коли й не чекаєш. Вірю! А вірш і так гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:48:54 ]
Здебільшого, так воно й буває - коли вже не чекаєш... Дякую на доброму слові. І за віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 08:29:33 ]
З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу...

Ще раз дякую!!!