ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.06.06 08:36
Не пропаґуй мене, а занотовуй…
Прости прасотнею "прощай"!
І не влаштовуй сабантуй,
ба, навіть – примітивний чай.

Пройди позбавлений харизм
до сліз, усотаних у раж.
Наздожени наш кожен "-ізм",

Микола Соболь
2020.06.06 06:10
Застеляйте обрусом столи,
Наливайте кожному по вінця,
Бо сьогодні день такий коли –
У селі вшановуємо Трійцю.

М’ята і полин, і очерет
Прикрашає нині кожну хату…
Не гадайте долі наперед.

Олександр Панін
2020.06.05 23:19
Тікають щодуху Граблі,
А зуби у них чималі,
Неначе ікла -
Гострі, великі,
"Рятуйте!" - волають Граблі!

"Топтати воліють нас люди,
На нас наступають усюди,

Євген Федчук
2020.06.05 22:06
Стоїть корчма понад шляхом біля перевозу.
Хто не їде – не минає, зайде пригоститись.
Чи то літом освіжитись, чи зайде з морозу,
Аби випити, поїсти та добре зігрітись.
То селяни було зайдуть кухля пригубити,
То заїдуть запорожці, що на Січ простують.

Іван Потьомкін
2020.06.05 11:47
Якже швидко проминули ті дні незабутні...
Тепер якщо й засміюся, то хіба на кутні.
Я ж йому всіляк годила, як рідная ненька:
Дала грошi на машину – японську, новеньку.
Не було ні в чім відмови, та за таку ласку
Він лишив мені борги й подавсь до Парас

Сергій Губерначук
2020.06.05 08:58
Ти відшукай мій голос у траві,
заввишки в світ.
Поклич на поміч дощ чи буревій
чи сто спекотних літ.

Нехай хоч трішки визирне земля
краєчком з-під трави,
щоб я вдихнув, як спершу немовля

Микола Соболь
2020.06.05 08:45
Природа бачить, чує та мовчить.
Невігласи не чують і не бачать,
Що від людини відвернулась вдача
Уже не за горами жасна мить…

Але тобі важливіша грошва.
Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
Навіщо тобі заповіді Божі?

Ярослав Чорногуз
2020.06.05 01:14
Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?
Небо саваном прощальним
Вкрите. Хмарам і дощам

День за днем немає ліку.
Ніби траур одягла
Вся природа – свійська й дика,

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 Зимовий етюд
Образ твору З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу…
Ти – замерз у руки.
Я замерзла – в душу.

Вік любити -- годі,
вічність – не примушу…
Ти – згубив кохання.
Я втрачаю – душу.

Білий сон алеї
сміхом слів порушу…
Ти – ховаєш очі.
Я ховаю – душу.

Виправдань холодних
слухати не мушу…
Ти – рятуєш совість.
Я рятую – душу.

2002(2012)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 22:03:35
Переглядів сторінки твору 6146
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.28 17:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 14:16:25 ]
Якщо автор не відчуває потреби змінити, то, звичайно, хай лишається. Вірш ніжний, сніжний. Буває так, що ріст вимагає змін, буває, що автор дивиться на твір і йому жаль гармонії. А наголоси такі:комусь звично, а я таких не чую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:19:33 ]
Таки жаль... трохи...
А я постійно чую: прОшу тебе, прОшу дуже.
До речі у словнику, що тут на ПМ - теж такий наголос. Тож залишу це слово в спокої.
А в "струшУ" - справді, наголос на другому складі.
Вирішила: поки що хай залишається так як є.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:30:37 ]
Все-таки відчула потребу змінити. Позбулася "прОшу", виправила "струшУ"... Глянь свіжим оком, Світлано. Чи стало краще? Чи ще гірше? Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:32:38 ]
Ні, прОшу в значенні будь ласка. І лише так. А так
прошУ наголос, це кажуть два філологи. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:38:19 ]
У цьому словнику - від слова "просити".
Втім, я не сперечаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:47:29 ]
Любове, саме тому тут має бути- прошУ. Тут не в значенні відповіді - будь ласка. ПросИти прошУ.
Тут саме прошУ має бути в тексті. Даруйте, що довго пояснюю. Ніби все. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:35:22 ]
Я просто завжди чомусь вважала, що просити - це лише в когось щось випрошувати. А коли просять вибачення, то це - перепрошувати. Ні?
Та нічого - то до мене довго доходить.
Дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:14:35 ]
Справді, прОшу означає будь ласка. А тут, у цьому ЧУДОВОМУ вірші, значення саме прошУ. Шкода, трохи псує... Зі стрУшу ще можна миритися, але тут інше значення.
Дуже точно психологічно передана різниця між коханням чоловіка й жінки. Якби ж вони (чоловіки) це хоч на два відсотки розуміли! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:42:20 ]
От тобі й на! А я навпаки думала, що з "прОшу" - ще якось можна миритися... Халепа... Певно, така вже доля цього вірша - залишатися зі своїми вадами...
Та є й плюс - Ви теж відчули отой "психологічний момент". Дуже втішена цим. Щиро дякую за відгук, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:33:18 ]
Виправила трохи ситуацію. Гляньте й Ви, Світлано, свіжим оком. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:54:19 ]
І мені вірш подобається прозорістю. Сніжинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 19:13:19 ]
тАну, мов сніжинка, від теплих слів... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 20:11:41 ]
Ой, Любо!
І відсутній заключний наголос,
як як отой ключовий кадр у фільмі...
І відкритий фінал (нон-фініто)...
Як це мені подобається!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-19 19:20:48 ]
Зі святом Богоявлення Господнього!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:27:39 ]
Приємно, що сподобалось. Дякую за порівняння з фільмом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 14:10:20 ]
Було прохання глянути вірш про горобину.
Мені сипучий не краще. Асоціація не зі снігом.
А якщо: З гілки горобини сніг лапатий зрушу. Рима лишається гарна: зрушу-душу. Авторка тексту так і хотіла: чіткої тут рими.
Рядок не заважає, пробігаєш по ньому і головне далі - жінка, чоловік.
Вік любити мало.
А якщо: любиш до світання. Світання-кохання. Стрічі на ніч подеколи малюються. Але, якщо ця рима зайва, то хай лишається "мало".)щасти! ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:38:53 ]
Дякую, Світлано... Дійсно, авторка хотіла чіткої рими. Мені подобається "зрушу-душу". Хоча "струшУ" - візуально чіткіше... Гм... Буду ще думати.
"Світання" не хочу. "Мало" мене теж мало влаштовує... Але, здається, тут я вже знаю як можна трішки покращити ситуацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:44:51 ]
Ситуація покращиться обов"язково і саме тоді, коли й не чекаєш. Вірю! А вірш і так гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:48:54 ]
Здебільшого, так воно й буває - коли вже не чекаєш... Дякую на доброму слові. І за віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 08:29:33 ]
З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу...

Ще раз дякую!!!