ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 Зимовий етюд
Образ твору З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу…
Ти – замерз у руки.
Я замерзла – в душу.

Вік любити -- годі,
вічність – не примушу…
Ти – згубив кохання.
Я втрачаю – душу.

Білий сон алеї
сміхом слів порушу…
Ти – ховаєш очі.
Я ховаю – душу.

Виправдань холодних
слухати не мушу…
Ти – рятуєш совість.
Я рятую – душу.

2002(2012)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 22:03:35
Переглядів сторінки твору 11030
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 14:16:25 ]
Якщо автор не відчуває потреби змінити, то, звичайно, хай лишається. Вірш ніжний, сніжний. Буває так, що ріст вимагає змін, буває, що автор дивиться на твір і йому жаль гармонії. А наголоси такі:комусь звично, а я таких не чую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:19:33 ]
Таки жаль... трохи...
А я постійно чую: прОшу тебе, прОшу дуже.
До речі у словнику, що тут на ПМ - теж такий наголос. Тож залишу це слово в спокої.
А в "струшУ" - справді, наголос на другому складі.
Вирішила: поки що хай залишається так як є.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:30:37 ]
Все-таки відчула потребу змінити. Позбулася "прОшу", виправила "струшУ"... Глянь свіжим оком, Світлано. Чи стало краще? Чи ще гірше? Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:32:38 ]
Ні, прОшу в значенні будь ласка. І лише так. А так
прошУ наголос, це кажуть два філологи. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:38:19 ]
У цьому словнику - від слова "просити".
Втім, я не сперечаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:47:29 ]
Любове, саме тому тут має бути- прошУ. Тут не в значенні відповіді - будь ласка. ПросИти прошУ.
Тут саме прошУ має бути в тексті. Даруйте, що довго пояснюю. Ніби все. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:35:22 ]
Я просто завжди чомусь вважала, що просити - це лише в когось щось випрошувати. А коли просять вибачення, то це - перепрошувати. Ні?
Та нічого - то до мене довго доходить.
Дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:14:35 ]
Справді, прОшу означає будь ласка. А тут, у цьому ЧУДОВОМУ вірші, значення саме прошУ. Шкода, трохи псує... Зі стрУшу ще можна миритися, але тут інше значення.
Дуже точно психологічно передана різниця між коханням чоловіка й жінки. Якби ж вони (чоловіки) це хоч на два відсотки розуміли! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:42:20 ]
От тобі й на! А я навпаки думала, що з "прОшу" - ще якось можна миритися... Халепа... Певно, така вже доля цього вірша - залишатися зі своїми вадами...
Та є й плюс - Ви теж відчули отой "психологічний момент". Дуже втішена цим. Щиро дякую за відгук, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:33:18 ]
Виправила трохи ситуацію. Гляньте й Ви, Світлано, свіжим оком. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 18:54:19 ]
І мені вірш подобається прозорістю. Сніжинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 19:13:19 ]
тАну, мов сніжинка, від теплих слів... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 20:11:41 ]
Ой, Любо!
І відсутній заключний наголос,
як як отой ключовий кадр у фільмі...
І відкритий фінал (нон-фініто)...
Як це мені подобається!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-19 19:20:48 ]
Зі святом Богоявлення Господнього!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 08:27:39 ]
Приємно, що сподобалось. Дякую за порівняння з фільмом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 14:10:20 ]
Було прохання глянути вірш про горобину.
Мені сипучий не краще. Асоціація не зі снігом.
А якщо: З гілки горобини сніг лапатий зрушу. Рима лишається гарна: зрушу-душу. Авторка тексту так і хотіла: чіткої тут рими.
Рядок не заважає, пробігаєш по ньому і головне далі - жінка, чоловік.
Вік любити мало.
А якщо: любиш до світання. Світання-кохання. Стрічі на ніч подеколи малюються. Але, якщо ця рима зайва, то хай лишається "мало".)щасти! ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:38:53 ]
Дякую, Світлано... Дійсно, авторка хотіла чіткої рими. Мені подобається "зрушу-душу". Хоча "струшУ" - візуально чіткіше... Гм... Буду ще думати.
"Світання" не хочу. "Мало" мене теж мало влаштовує... Але, здається, тут я вже знаю як можна трішки покращити ситуацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:44:51 ]
Ситуація покращиться обов"язково і саме тоді, коли й не чекаєш. Вірю! А вірш і так гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 17:48:54 ]
Здебільшого, так воно й буває - коли вже не чекаєш... Дякую на доброму слові. І за віру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 08:29:33 ]
З гілки горобини
сніг -- торкнувши -- зрушу...

Ще раз дякую!!!