ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 2)
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
***
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
Спокою Серце Сниться --- українська блюзова балада
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Крик
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
Мелодія морська
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
Перевтілення
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
* * *
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
* 98 *
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Давні тріолети
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Мій реквієм
Образ твору Це закінчилось літо,
це просто закінчилось літо.
І не сум неозорий -
Безкраї рівнини зими,
Я зів'ялий і хворий,
Тобою покинутий, з вітром
Заверну павутинням
У ближні краї сивини.

Все минуло скоріше,
Ніж я сподівався, - раніше,
Як гадалось в дитинстві
І снилось в обіймах твоїх, -
У цвітінні запізнім,
Мов у ненаписані вірші,
Йду у хвилі бентежній,
Губами припалій до ніг.

Добрий келих допитий.
І більше сюди не налити.
До пейзажу картини
Не втиснути інший мотив,
Крім, хіба що, руїни,
І раму плющем оповити,
І щодня омивати
Застудженим львівським дощем.

Де у зоряних війнах
З тобою змагався в любові,
Де вдалося не більше,
Як слів посадити рої, -
Ти на лобному місці
Свій хрестик постав і тепліше
Опиши в мемуарах,
Чим тішили серце бої.

Так закінчилось літо -
І пусто, і вікна побито,
І, скидаючи погляд,
Зникає в бруківці Едем,
І маленька красуня
Визбирує скельця, і пам'ять,
Ще римує півсвіту
З букетом її
Хризантем.

2003

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 23:59:34
Переглядів сторінки твору 6139
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.380 / 5.83  (5.200 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.069 / 5.5  (5.211 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 19:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 00:18:29 ]
Який гарний вірш, п. Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 00:26:10 ]
А я чомусь вбачаю у цім вірші - спокій.
Не знаю чому. Але ніби, як вже минулось то і спокійно стало.
Смерть - це теж доречі спокій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 00:36:58 ]
За дверима літа починаєш глибше розуміти багато речей.
Гарна поезія виправдовує найважчі втрати.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 06:41:48 ]
З літом, чи тим, що так його нагадувало, інколи доводиться прощатися із таким сумом на обличчі, і не тільки :(
Спершу трохи розпачу, а потім, ви праві, спокійно.
Як на мене, деякі проблеми милозвучності ще тяжіють, та сподіваюсь, сам характер твору їх злегка компенсує. :)
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 12:23:49 ]
Дуже свіжа та нетривіальна метафора - прощання з літом-молодістю. Третя і остання строфи зачіпають, передусім, бездоганною римою. Ставлю шість з половиною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-15 18:07:17 ]
висловлені у вірші думки настільки співзвучні моїм, що просто дивуюсь. та наскільки ж майстерніше висловлені. схиляюсь в захопленні. в кожному рядку вічувається глибока філософія, витончено вписана у форму віршованого слова.
пані Мирославо, при всій повазі до Вас, мушу зазначити, що Ваші зауваження є необґрунтованими. звичайно, можна про кожний рядок сказати "кульгавить", "спотикається", "кусається", але то лише суб'єктивні враження, з яких, на жаль, нічого не випливає. і зрозуміло, що малося на увазі "посадити рої слів".
з повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-15 19:48:03 ]
Дякую, колеги за увиразнення мого бачення, -
думаю, що в тій, чи іншій мірі кожен правий.
Звичайно, i долiки, i недолiки, присутні, як у кожного автора. А до майстерності древніх, наприклад, архітекторів-будівельників, котрі спеціально залишали щось "недо", мені ще далеко :)
- Але деякі речі, Мирославо, ніби я і не дуже намагався "зачісувати" - "мов у ненаписані вірші" - тут я теж спотикаюся, і з різних причин - (але коли за життя вже не спотикаєшся, то, напевно, вже літаєш в ефірі іншого буття) :)
- щодо "роїв", то якби вибудувати речення іншим чином - наприклад, "посадити рої слів" - то з "рої" все нормально. Тому, "слів посадити рої" - як спроба поміняти слова місцями, без зміни змісту і відмінків у "посадити рої слів" :)

З глибин далекого закордоння, щиро
вдячний за стереоскопію бачень :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-16 13:45:54 ]
Захаре, дуже зворушена спробою прослідкувати мої думки щодо даного твору пана Володимира. Маю зауважити, що співзвучність Ваших відчуттів і відчуттів ліричного героя ще не дає права говорити про неправильність і необгрунтованість моїх зауважень. Ніхто не забороняє тут висловлювати свою думку. Якщо я чогось не розумію, то, вважаю, вчиняю правильно, говорячи про свої труднощі при прочитанні і сприйнятті образу в цілому. Ми ж пишемо не лише для тих, кому наші думки будуть співзвучні.
Володимире,напрошується запитання: що краще насамперед у відточенні майстерності - закривати очі на недовершеність технічну, але писати серцем, чи доопрацювати техніку із дотриманням сердечних поривів? Невже складно скомпонувати в сторону бездоганності?
Дякую за урок української мови. Я дещо заплуталась. Наприклад, посадити кущів більше, ніж дерев. Відміняю "дерева" і "рої":
Н. дерева рої
Р. дерев роїв
Д. деревам роям
З. дерева рої
О. деревами роями
М. деревах роях
Посадити (кого? що?), тобто знахідний відмінок буде рої. Але посадити більше, ніж слів (кого? чого?), тобто родовий відмінок - роїв. Я саме так керувалася. Даруйте. Давно не долучалася до граматики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-22 12:14:30 ]
Гарно і то дуже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 17:58:04 ]
Геніально, Володимире.
"...і пам"ять ще римує півсвіту з букетом її хризантем". Пречудесно передане пригасанння-жевріння жаги, любові, ностальгії... Чуттєво, пастельно. Бракне слів. Дякую.
Скалки літа на льодяній долівці у світлиці Снігової Королеви - Поезії. А руки...очі читача зберуть їх у калейдоскоп. Щиро- прещиро. Я. Майя. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:46:23 ]
"Геніально" - це надмірно. :)
А ось за жіночу щирість дуже вам, Майє, вдячний - це найцінніше у нашому чоловічому бутті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 21:09:36 ]
Егеж...щирість.....релікт такий собі...літеплий. Подеколи майже невагомий. З ним немає мороки, якщо байдуже, що подумають ті, в кого немає місця для такої дивини. Але я лишаю криївку для "реліктів". І знаю чимало ближніх з такою "торбинкою". :)
:)