ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Батьківська воля

30.04.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-30 10:58:47
Переглядів сторінки твору 2383
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 11:23:12 ]
Гаррі, згадався анекдот.
Каже молода прихожанка батюшці: я не п'ю, не курю, чоловікові не зраджую, працюю з ранку до вечора. Скажіть - я правильно живу? Правильно - каже батюшка - але даремно…
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 11:26:16 ]
Я якось відсканю фото батька з акордеоном, а друге - з семиструнною гітарою. На жаль, немає фоток з балалайкою-вторкою і мандоліною.
Ото погуляв - так погуляв :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 11:54:14 ]
А мені згадалось, Гаррі, як циган казав: "Ну не можу я робити все - і співати, і танцювати, і гуляти, і ще працювати..."
А якщо серйозно - вдається вам іронічно писати не про дуже веселі речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:56:36 ]
Надихає життя у такому режимі. От навіщо було суботу оголошувати робочою? А якщо вже вона така, то чому б не зачепити і неділю? Після неї святкували б тиждень. Бо у перспективі і 9-те травня.
Коли працювати? А якщо працювати, то чому з такими перервами? Таки багата держава, якщо так гуляє. А на "Майбахах" їздять одиниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:21:53 ]
Працюйте, Гаррі, як батько велів, і стукати по клавішах до мозолів можна, певно:)
а якщо серйозно, сподобалося
рівняння на батька!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:45:23 ]
:) Рівняння на батька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 13:43:43 ]
Впізнаю, Гаррі, руку майстра! Навіть, якщо б без ПІП був вірш. Такий ти вправний і впізнаваний, Гаррі!)
Такі речі веселі, іронічні і , звичайно, повчальні.
О!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 14:08:38 ]
У наших майстрів своя тематика і аудиторії :)

Святкового настрію і всіляких гараздів тобі і усім, кому про це не написав. На природі і всюди справжнє літо. Що буде з картоплею... Де дощик?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-30 14:23:15 ]
Гарно! Іронія життя! Живи, трудись, а голим перед Господом станеш. От Гаррі, ви й підказуєте як жити.:) Сказано ж - пташки не сіють і не жнуть, а бачите- таки живуть. Сонячного вам дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 14:31:06 ]
Птічка божия нє знаєт ні работи, ні труда (с)
Щасти і Вам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 17:05:19 ]
Згоден з Володею Сірим - майстерно, іронічно і впізнавано! Правда, недавно побачив на ФБ поезію одного відомого журналіста, Олександра Михельсона, і якби не знав, що він реальний, то подумав би, що за ним ховається Гаррі)
Так і бути - приведу того вірша. А Гаррі може видалити.

Час від часу чекаєш загину.
Але ж ти попереджений був.
Ще коли ти на світло стрибнув,
покидаючи теплу вагіну,
ти отримав по дупі – забув?
То згадай, і повір в медицину.

Так тебе під життя формували
люди добрі, халатні, як сніг.
І коли вже ти вижити зміг,
… то дивися тупі серіали,
проведи Інтернет у барліг,
і поводься, як заповідали
ті, хто в небі до тебе заліг.

Час мине надзвичайно швиденько.
Ти повернешся у небуття.
Бог дрібненько покришить сміття,
І в руках Його брязнуть обценьки.
Там не думатимеш про життя,
і про те, чи тримається Ненька.

Там немає твоїх сигарет,
а лише контрабандні сигари.
Там блукають веселі примари,
і (такий ще відкрию секрет)
там дозволено мати гітари,
але тим тільки, хто не поет,
а простий співробітник сансари.

Час від часу чекаєш кінця?
Небеса не настільки банальні.
Небеса не такі аморальні,
щоб утратити рештки лиця.
Оживи в ошелешеній спальні
Ради Духа, і Сина, й Отця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 20:12:50 ]
Ні, я на землі. Вона годує, вона й надихає. А коли не вйо, то гуляю-байдикую.

З вітаннями,
Г.С.