ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
* * *
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
***
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
***
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
12. Пісня Папуги
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Поезії мої, але твої
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
Муса
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Невідворотне
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Хата
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор

Ігор Деркач
2019.11.21 09:05
Сонетний сюр-приз
У нас є мрія! Ідемо кудись,
долаємо корупцію на разі,
на Місяці вирощуємо рис
і ласуємо яблука на Марсі.

І не лякає недосяжна вись,
блукаємо у просторі і часі,
чекаємо орду на перелазі

Віктор Кучерук
2019.11.21 07:57
* * *
За віконцем листопад
голосно шурхоче
і димів отруйний чад
ріже груди й очі.
Ще болюча німота
гострої скорботи
розповзлася по вустах
і осіла в роті.

Микола Соболь
2019.11.21 06:08
Коли преЗедент нєлох
Хотіли волі? Отакої!
Чи то не ваш коняка здох?
Для преЗедента люди – гої
Для навпаки вождьок – нєлох!

Полиште зброю і окопи,
Бо так не спродати землі!
Хотіли, дурні, до Европи?

Ярослав Філософ
2019.11.20 23:17
Патріо
Як отрута
те Патріо - коли
йде воно від
тих Нікчемних
мертвих Душ


І прив'язані

Марґо Ґейко
2019.11.20 19:36
***
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
І не лунатиме ніде:
«Осанна осені, Осанна!»

Коли вітри загомонять
І ніч мороз помножить вдвічі,
Суворий січень – вічний вітчим

Олександр Сушко
2019.11.20 18:24
Воля
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
А страх мій дух утоптує у мохи,
Шепоче: " За порогом раю - прірва!..."

Перетерпів і осуд, і шопту,
Лишив у сильцях серця половину.
Тепер на волі битим склом іду,

Матвій Смірнов
2019.11.20 18:09
Аустерліц
Він пам’ятає: ніби весна,
Начебто тане лід,
Небо, мов намальоване - над,
Чорні калюжі - під,

Він пам’ятає, як горизонт
Збився у вертикаль.
Далі не ясно - чи яв, чи сон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / АснтлУ-2012

 П'ять угорців та гол Марко Девіча
Образ твору П'ять угорців пішли на футбол.
Довго бігали там футболісти,
Та ніяк не вдавалося гол
У ворота забити, хоч трісни.

Раптом вибухнув весь стадіон,
Репетує в єдиному крику...
Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
Вболівальники ледь не охрипли.

Каже диктор:"В команді "Шахтар"
Гол забив футболіст Марко Девіч".
Тут угорець угорцю сказав:
"Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

Може, щось я не так зрозумів
А чи трохи погано я чую:
Адже гол - Марко Девіч забив?
Ой, навряд чи його зарахують..."


22.06.2010, 22.06.2012

* Гол форварда збірної України Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р. не був зарахований угорською бригадою арбітрів на чолі з головним рефері Віктором Кошшої. В результаті збірна України не потрапила у чвертьфінал "Євро-2012".

** З наступного сезону Марко Девіч гратиме у команді "Шахтар" (Донецьк).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р.



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 10:42:16
Переглядів сторінки твору 4479
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Виключно про спорт!
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:52:12 ]
Гойко Мітіч - це той, який "Вєрная рука - друг індєйца"? Нещодавно бачив я телевізійну передачу - вона була якраз про нього. І як він подав приклад і Шварценегеру, і Сталлоне.
А це і футбол.
Є наступне непогане прізвище - українського кінокритика, кінознавця, кіносценариста та чинного голову Національної спілки кінематографістів України. Так. Це - Тримбач С.В.
А вірш покращився. Толерантний, у дусі радянського інтернаціоналізму.

Мабуть, не востаннє,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:37:32 ]
Так, так, саме так - ще і югослав за національністю.) Хоч і нема зараз такої національності, як і радянського інтернаціоналізму.)) Радий, що тобі сподобалась остання трансформація мого вірша.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:01:02 ]
Гаррі, щось треба робити - з прізвищем югослава, навіть такого знаменитого на весь світ, читачі перестали розуміти, в чому сіль анекдоту! Що порадиш?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:14:45 ]
Тобі, як ти бачиш, ніщо не заважає повернути попереднє прізвище. Тобі порадили. То і відповідальність за скоєне лягатиме на обох.
Тобі ж порадили. Факт задукоментовано.
"Мітіч", НМСДД, погано римується. "Тримбач" - гарна рима, але ж за нею стоїть видатна людина.
Слухай, а нащо прізвище?
І навіщо гол? Чому "Шахтарю"? Який з нього сенс?
Зараз який чемпіонат?

Французи після чергового попередження про вибіркове правосуддя забили два голи.
Вони не могли їх не забити.
Може, так само, як свого часу "Динамо" забивало фашистам. Донині ця гра вважається патріотичною і героїчною. І це, напевне, так.
То чому зараз якісь харківські клерки від облради або навіть інші виосокі посадові особи країни можуть казати, що спорт і політика - це несумісні речі?
Корисний, НМСДД, твій вірш, і з нього може вийти щось розумне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:10:54 ]
Так, а коли я повернув свій перший варіант, одразу ж все стало зрозуміло. З чого б це?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:53:23 ]
Ось, Гаррі, наша суперечка щодо національності вболівальників і розв'язалась сама собою. Поглянь лиш, наскільки креативно і в дусі часу я вдосконалив цей вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 02:38:11 ]
Дарма ви переробили свій вірш. Я знаю, що на цьому сайті люблять євреїв, але не думав, що настільки. Будьте сміливим і нікого не слухайте. Я ось нещодавно віддав до облдержадміністрації (у якій повно регіоналів) підбірку своїх віршів, де "незлим тихим словом" згадуються Янукович і Табачник, а сучасна влада названа "гидотною мафією". І нікого не боюся. А правил сайту ви не порушували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:45:18 ]
Я й сам знаю, Ігоре, що жодних правил не порушив, і не тільки сайтовських. Хоча з цим сайтом, до речі, ніколи не знаєш, на чому стоїш.) Буває, комусь щось не сподобається - причепляться до якоїсь дрібнички і критикують не знати за що.))

А вірш я переробив для приколу - в першому варіанті усім зрозуміло, в чому сіль жарту, а от у цьому - хто зна, як відреагують читачі.)) Такий собі приклад езопової мови. )))

Дякую за підтримку, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:58:48 ]
Ось, вже маю доказ з іншого сайту - читачі не розуміють, в чому сіль жарту. А дотепер всі все було зрозуміло!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:03:32 ]
:) всім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:25:06 ]
Може, ти опилюєш своїми творами дуже вузький сектор української поезії? Може, твій гумор заслуговує на звання якось іншого? Наприклад, англійського? На сайті є перекладачі в усіх напрямках, які тільки можна знайти в Україні. А ота марна писанина на паралельних ресурсах є самою собою - марною писаниною.
Спробуй уявити Льва Толстого, щоб той займався отаким. Він писав щоденники.
Я без них не лягаю спати. Наскільки мудра людина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:19:09 ]
Не думаю, що, оприлюднюючи свої твори на різних ресурсах, я допускаю помилку. Навпаки, вважаю, що таким чином я нівелюю суб'єктивізм коментаторів і отримую більше слушних зауважень та підказок, заодно пропагуючи свою творчість більшому загалу читачів, авторів та видавців, чому я маю неодноразові підтвердження.
А роздумування на тему, ким би були класики минулих сторіч, якби стали нашими сучасниками, може привести до дуже цікавих результатів - наприклад, є дослідження, що Пушкін в наш час вважався б заштатним графоманом.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 09:07:33 ]
Так. Його вважали не лише графоманом.
А віршувати, НМСДД, мабуть, краще, не припускаючись помилок, а на своєму прикладі доводити і доводити усім читачам - мовляв, майстер.
Бувай здоровим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 12:04:39 ]
Це правда: найкраща відповідь критикам - писати нові, ще досконаліші твори.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:55:32 ]
Цікаво, Ігоре, а зараз вам сподобається остання переробка? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:07:01 ]
Анігдот-притча.
Як анігдот, він може "бородатим", а як притча - не знаю. Ще не зустрічав.
Прийшов чоловік додому, роздягнувся, туалет прийняв.
Біля дружини ходить, як кіт. Не знаю, чого він там хотів - їсти чи цілуватись.
А та каже, що, мовляв від нього негарно пахне. Та й пішла у свої будуари. Це було у Франції за часів якогось з Людовиків.
Пішов той чоловік до ванної кімнати, узяв "Хвойного екстракту", вимився. Пішов до служниці. "Понюхай, каже, як пахне від мене?"
А та відповідає: "Неначе у тайзі лосі наср*ли".
НМСДД, ідея притчі така: Все тече, все міняється, а що залишається, те залишається, як лежало чи стояло. Мені цей анігдот ще на флоті розповіли. Реготно було...
Інтересно ти віршуєш. Але гол повинен бути у ворота "Шахтаря". Ця команда зараз на якомусь особливому положенні. Мені так на залізниці казали.

З повагою та ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 09:16:31 ]
Чув цей анігдот. Чоловік асенізатором працював. Але на що ти ним натякаєш, так і не зрозумів. Мова надто заезопована. Ги-ги. ;)

Взагалі-то ти правий, але ж Марко Девіч гратиме за "Шахтар". Га-га. :)

З повагою та інтересом до цікавого співрозмовника,
В.Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:34:09 ]
Я хотів сказати, що збереглись ті самі акценти, що були. Вірш не став і, схоже на те, що не стане іншим чи гіршим.
Таким як, наприклад, "У лукомор'я дуб зелєний, златая цепь на дубє том" йому не бути.
він зовсім про інше. Ніяких котів. Хіба що командна гра. У вірші теж була команда :)
Ти цей вірш, можна сказати, випрацював. Всі фарби скінчились, мольберт вивільнився для замісу нових кольорів.
Читацький світ завмер у очікуванні наступних творів :)