ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-2012

 П'ять угорців та гол Марко Девіча
Образ твору П'ять угорців пішли на футбол.
Довго бігали там футболісти,
Та ніяк не вдавалося гол
У ворота забити, хоч трісни.

Раптом вибухнув весь стадіон,
Репетує в єдиному крику...
Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
Вболівальники ледь не охрипли.

Каже диктор:"В команді "Шахтар"
Гол забив футболіст Марко Девіч".
Тут угорець угорцю сказав:
"Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

Може, щось я не так зрозумів
А чи трохи погано я чую:
Адже гол - Марко Девіч забив?
Ой, навряд чи його зарахують..."


22.06.2010, 22.06.2012

* Гол форварда збірної України Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р. не був зарахований угорською бригадою арбітрів на чолі з головним рефері Віктором Кошшої. В результаті збірна України не потрапила у чвертьфінал "Євро-2012".

** З наступного сезону Марко Девіч гратиме у команді "Шахтар" (Донецьк).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р.


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 10:42:16
Переглядів сторінки твору 7379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Виключно про спорт!
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:52:12 ]
Гойко Мітіч - це той, який "Вєрная рука - друг індєйца"? Нещодавно бачив я телевізійну передачу - вона була якраз про нього. І як він подав приклад і Шварценегеру, і Сталлоне.
А це і футбол.
Є наступне непогане прізвище - українського кінокритика, кінознавця, кіносценариста та чинного голову Національної спілки кінематографістів України. Так. Це - Тримбач С.В.
А вірш покращився. Толерантний, у дусі радянського інтернаціоналізму.

Мабуть, не востаннє,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:37:32 ]
Так, так, саме так - ще і югослав за національністю.) Хоч і нема зараз такої національності, як і радянського інтернаціоналізму.)) Радий, що тобі сподобалась остання трансформація мого вірша.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:01:02 ]
Гаррі, щось треба робити - з прізвищем югослава, навіть такого знаменитого на весь світ, читачі перестали розуміти, в чому сіль анекдоту! Що порадиш?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:14:45 ]
Тобі, як ти бачиш, ніщо не заважає повернути попереднє прізвище. Тобі порадили. То і відповідальність за скоєне лягатиме на обох.
Тобі ж порадили. Факт задукоментовано.
"Мітіч", НМСДД, погано римується. "Тримбач" - гарна рима, але ж за нею стоїть видатна людина.
Слухай, а нащо прізвище?
І навіщо гол? Чому "Шахтарю"? Який з нього сенс?
Зараз який чемпіонат?

Французи після чергового попередження про вибіркове правосуддя забили два голи.
Вони не могли їх не забити.
Може, так само, як свого часу "Динамо" забивало фашистам. Донині ця гра вважається патріотичною і героїчною. І це, напевне, так.
То чому зараз якісь харківські клерки від облради або навіть інші виосокі посадові особи країни можуть казати, що спорт і політика - це несумісні речі?
Корисний, НМСДД, твій вірш, і з нього може вийти щось розумне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:10:54 ]
Так, а коли я повернув свій перший варіант, одразу ж все стало зрозуміло. З чого б це?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:53:23 ]
Ось, Гаррі, наша суперечка щодо національності вболівальників і розв'язалась сама собою. Поглянь лиш, наскільки креативно і в дусі часу я вдосконалив цей вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 02:38:11 ]
Дарма ви переробили свій вірш. Я знаю, що на цьому сайті люблять євреїв, але не думав, що настільки. Будьте сміливим і нікого не слухайте. Я ось нещодавно віддав до облдержадміністрації (у якій повно регіоналів) підбірку своїх віршів, де "незлим тихим словом" згадуються Янукович і Табачник, а сучасна влада названа "гидотною мафією". І нікого не боюся. А правил сайту ви не порушували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:45:18 ]
Я й сам знаю, Ігоре, що жодних правил не порушив, і не тільки сайтовських. Хоча з цим сайтом, до речі, ніколи не знаєш, на чому стоїш.) Буває, комусь щось не сподобається - причепляться до якоїсь дрібнички і критикують не знати за що.))

А вірш я переробив для приколу - в першому варіанті усім зрозуміло, в чому сіль жарту, а от у цьому - хто зна, як відреагують читачі.)) Такий собі приклад езопової мови. )))

Дякую за підтримку, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:58:48 ]
Ось, вже маю доказ з іншого сайту - читачі не розуміють, в чому сіль жарту. А дотепер всі все було зрозуміло!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:03:32 ]
:) всім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:25:06 ]
Може, ти опилюєш своїми творами дуже вузький сектор української поезії? Може, твій гумор заслуговує на звання якось іншого? Наприклад, англійського? На сайті є перекладачі в усіх напрямках, які тільки можна знайти в Україні. А ота марна писанина на паралельних ресурсах є самою собою - марною писаниною.
Спробуй уявити Льва Толстого, щоб той займався отаким. Він писав щоденники.
Я без них не лягаю спати. Наскільки мудра людина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:19:09 ]
Не думаю, що, оприлюднюючи свої твори на різних ресурсах, я допускаю помилку. Навпаки, вважаю, що таким чином я нівелюю суб'єктивізм коментаторів і отримую більше слушних зауважень та підказок, заодно пропагуючи свою творчість більшому загалу читачів, авторів та видавців, чому я маю неодноразові підтвердження.
А роздумування на тему, ким би були класики минулих сторіч, якби стали нашими сучасниками, може привести до дуже цікавих результатів - наприклад, є дослідження, що Пушкін в наш час вважався б заштатним графоманом.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 09:07:33 ]
Так. Його вважали не лише графоманом.
А віршувати, НМСДД, мабуть, краще, не припускаючись помилок, а на своєму прикладі доводити і доводити усім читачам - мовляв, майстер.
Бувай здоровим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 12:04:39 ]
Це правда: найкраща відповідь критикам - писати нові, ще досконаліші твори.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:55:32 ]
Цікаво, Ігоре, а зараз вам сподобається остання переробка? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:07:01 ]
Анігдот-притча.
Як анігдот, він може "бородатим", а як притча - не знаю. Ще не зустрічав.
Прийшов чоловік додому, роздягнувся, туалет прийняв.
Біля дружини ходить, як кіт. Не знаю, чого він там хотів - їсти чи цілуватись.
А та каже, що, мовляв від нього негарно пахне. Та й пішла у свої будуари. Це було у Франції за часів якогось з Людовиків.
Пішов той чоловік до ванної кімнати, узяв "Хвойного екстракту", вимився. Пішов до служниці. "Понюхай, каже, як пахне від мене?"
А та відповідає: "Неначе у тайзі лосі наср*ли".
НМСДД, ідея притчі така: Все тече, все міняється, а що залишається, те залишається, як лежало чи стояло. Мені цей анігдот ще на флоті розповіли. Реготно було...
Інтересно ти віршуєш. Але гол повинен бути у ворота "Шахтаря". Ця команда зараз на якомусь особливому положенні. Мені так на залізниці казали.

З повагою та ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 09:16:31 ]
Чув цей анігдот. Чоловік асенізатором працював. Але на що ти ним натякаєш, так і не зрозумів. Мова надто заезопована. Ги-ги. ;)

Взагалі-то ти правий, але ж Марко Девіч гратиме за "Шахтар". Га-га. :)

З повагою та інтересом до цікавого співрозмовника,
В.Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:34:09 ]
Я хотів сказати, що збереглись ті самі акценти, що були. Вірш не став і, схоже на те, що не стане іншим чи гіршим.
Таким як, наприклад, "У лукомор'я дуб зелєний, златая цепь на дубє том" йому не бути.
він зовсім про інше. Ніяких котів. Хіба що командна гра. У вірші теж була команда :)
Ти цей вірш, можна сказати, випрацював. Всі фарби скінчились, мольберт вивільнився для замісу нових кольорів.
Читацький світ завмер у очікуванні наступних творів :)