ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2021.10.18 23:20
Угорнулася осінь багряною листя журбою,
І чоло золотила короною світлих обнов.
Затужила кохана, як ластівка ніжна, за мною,
Запечалилась Муза, що я не пишу про любов.

Не журися, рідненька, тобі лиш -- мої серця квіти,
Не сумуй, моя доле, -- вже со

Володимир Бойко
2021.10.18 19:23
Кохайтеся, чорнобриві,
З ким кохатись - неважливо,
Аби лихо звідкіля
Не принесло москаля.

Мирохович Андрій
2021.10.18 12:53
ціхутко ціхутко ціхутко
сміється дитиняче-весело-весело
так ніби лоскочуть ребра і п'яти
ціхутко хлопчику мій каже
а то ти завше метушливо і хутко
ніби крадеш ніби брешеш ніби зловили і зараз знехотя битимуть
світ ловить тебе ніби кіт паперову мишу

Іван Потьомкін
2021.10.18 11:38
Таж і хочу лиш це:
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...

Ігор Герасименко
2021.10.18 10:10
Нависла ненависна сіра хмара,
похмура і жахлива, як мара.
Та думка буйнобарвна, наче ара:
«Вам, – закричала, – допоможе Ра!»
«Нам, – заспівала, – допоможе Ра!» –
Надія гарнобарвна, наче ара.
Загинула, розтанула мара,
і стала білоайстровою хмара.

Олена Музичук
2021.10.18 09:30
Я поспішаю на урок.
Не буду ранити словами,
якщо найбільше помилок
ми наробили між рядками.

Почую не один дзвінок,
побачу декого між нами
і не поставлю у куток,

Ігор Деркач
2021.10.18 09:25
Ніхто не знає достеменно,
якій кебеті завдяки
пересікаються таємно
непересічні диваки.

І чують їх у ночі темні
далекі душі крізь віки,
коли у небі ойкумени

Тетяна Левицька
2021.10.18 09:24
Місяць — дозрілою скибкою дині,
вікна — очицями в чорну пітьму.
Боже Всевишній, у чому ж ми винні?
Я не збагну, все ніяк, не збагну.

Листя на вітрі тремтить від застуди,
Хмара плахтиною світ поглина —
все оповила туманом полуди.

Віктор Кучерук
2021.10.18 05:40
Не дає мені заснути
Суміш споминів і мрій, –
І донині незабутий
Неповторний образ твій.
Та і як не пригадати,
Наодинці уночі, –
Дівки коси вогкуваті
На юначому плечі.

Ярослав Чорногуз
2021.10.17 21:23
Багрянцем укрилися осені щоки,
І тішить природи прощальна краса.
І смуток проймає справдешній, глибокий,
Що день відлітає кудись в небеса.

Посидь-бо зі мною, отут ще, на лавці.
Чарівнощі ніжні, як мед, розливай.
Невидимі -- вітру — пориви-ласкавці

Олександр Бобошко Заколотний
2021.10.17 18:42
У цім падлючім світі все не так,
але на той, сучаснику, не квапся.
Щотижня все дорожче білі капці;
й не втиснешся
у транспорт
за п’ятак.

Від тих, що ТАМ,– ні слова… Хто б сказа

Микола Дудар
2021.10.17 18:02
Відтепер, відтепер
Світ поважчав на центнер
Ну а я, ну а я…
В тілі знову бугая
І не мав і нема
Ліків "звиду" зокрема
Запалю, запалю
Відпочину і звалю…

Володимир Бойко
2021.10.17 17:47
Наші білі і пухнасті,
Їхні чорні і гидкі,
Їхніх конче візьме трясця
І трафлятимуть шляки.

Отакі резони грізні
Побутують далебі.
Править логіка залізна

Ігор Деркач
2021.10.17 15:03
Помагаю осені як можу,
устеляю всі її путі –
гори, доли, урвища круті,
може, і зігрітися поможу.

Поспішаю на дороги ті,
де й вона готує тепле ложе
до зими... і це на неї схоже –

Олена Музичук
2021.10.17 14:58
І до мого саду залітає
фея коронована щодня
і щодня на себе приміряє
шати золотого убрання.

Іноді на подіумі плаю
одягає у руно ягня,
то у синє-вирі біля гаю

Іван Потьомкін
2021.10.17 13:37
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку вина випить.
Випив першу – стрепенувся,
Випив другу – похитнувся.
Ноги, руки мліють.
«Чи не вічної отрути ти в вино підлила?...»
«Та невже ж дурна така я чи несамовита,
Щоб своєму коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро Скоропис (1980) / Вірші

 І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
Я при дещиці глузду ще, та втомило літо.
Сорочину з комоди вдінеш, а день і кане.
І хутчій би уже зима, та усе оте забілити –
ці міста, їхній люд, а зелень їх – і подавно.
От і сплю у одежі чи сторінки чужого
почитую решту року, доки та, перегодом,
буцім пся, що втекла від свого сліпого,
переходить у певному місці асфальт. Свобода –
це коли геть забуваєш, як по батьку тирана,
ні халви з Ширазу, а слина солодка,
і най мозкова покруч зроговіє до рана,
нічого не капне з голубого ока.

1975






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-16 12:53:15
Переглядів сторінки твору 3519
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.815 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.418 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.10.18 20:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 12:54:35 ]
И. Бродский
Из цикла "Часть речи"

Я не то что схожу с ума, но устал за лето.
За рубашкой в комод полезешь, и день потерян.
Поскорей бы, что ли, пришла зима и занесла все это --
города, человеков, но для начала -- зелень.
Стану спать не раздевшись или читать с любого
места чужую книгу, покамест остатки года,
как собака, сбежавшая от слепого,
переходят в положенном месте асфальт. Свобода --
это когда забываешь отчество у тирана,
а слюна во рту слаще халвы Шираза,
и, хотя твой мозг перекручен, как рог барана,
ничего не каплет из голубого глаза.

1975



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 13:52:07 ]
Це щось жахливе. Пародія на пародію на переклад. Аж серце заболіло. Наче і мову непогано знаєте, але ж для чого, ну для чого, поясніть мені, бо я не розумію, так її викручувати і вивертати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 13:54:54 ]
Випередила мене, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 13:57:35 ]
як сказав би Михайло Карасьов: "з канадським акцентом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 13:59:39 ]
(((( Отож.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 14:14:19 ]
От не полінувалася - прочитала всі Ваші переклади.
І ще раз підписуюся під сказаним вище.
Не претендую на істину в останній інстанції, просто висловлюю свою думку, оскільки небайдужа до Бродського і до української мови, і до перекладацтва загалом.

Мені цікаво: якими мотивами Ви керуєтеся, коли з-поміж синонімічного ряду вибираєте рідковживані, діалектні і стилістично далеко не нейтральні слова?

Поясню свою думку:
устал за лето - діймає спека
день потерян - занапастиш і цей день
Стану спать не раздевшись - Плюхнусь спати зодягненим
Відчуваєте стилістичну відмінність перекладу від оригіналу? (я нічого не казатиму про точність, збереження ритму і мовні похибки - це окрема розмова).
Мені Ваші варіанти перекладу нагадують анекдотичне "акушерка - пупкорізка", "рюкзак - нахребетник" і т.д.

Можливо, Ви й справді ставите перед собою якісь високі цілі, але за такої якості їх реалізації, тільки ще раз доводите, що "вєлікій і магучій" українською непедаваний, бо українська - це мова кострубата і груба, непридатна для "високого" стилю. Мені особисто дуже прикро за таку от інтерпретацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 14:26:05 ]
Ну, я би не став аж так дуже сварити пана Петра, бо навряд чи в Україні знайдеться з десяток таких, хто більш-менш відповідно відчує і вдало перенесе всі сенси і погляди Бродського в перекладі... Хоча, цілком справедливими є зауваження щодо необхідності максимальної поваги з боку перекладача до автора, якого тлумачиш українською... З цим тут проблема... Просто спроба...
Але кожна така спроба дасть якийсь свій штрих-доповнення тому, хто, зрештою, захоче зробити ідеальну спробу?

І ясно, важливо мислити як автор. Тому перший рядок потрібно було максимально зберегти, як на мене, а риму робити "літо" - дієслово або пас.дієприкметник, чи прислівник "...іти, ...ито"...
І т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 14:48:42 ]
Згодна з Вами, пане Володимире, абсолютно згодна. Але один от нюанс: таких спроб уже більше 20.

Я навмисно не зачіпала відповідності оригіналу і перекладу, йшлося ВИНЯТКОВО про МОВУ перекладу, тобто про відповідальність перекладача не так перед самим Бродським, як перед мовою, якою він перекладає.

Можливо, за інших обставин це було б не так суттєво, але нині, коли на часі горезвісний закон про мову, коли Міністр освіти дозволяє собі називати державну мову "ненужною", кожна отака от ситуація ще раз потверджує маргінальність і непотрібність, безликість і непридатність того, за що ми боремося. Розумієте, про що я кажу?

Дещо стишивши, можливо, занадто інвективний тон, ПРОШУ перекладача: користуйтеся словниками, читайте класичну українську літературу, звіряйте наголоси і переклади. Бо це просто біда.

Пане Володимире, якщо Ви вважаєте мою позицію занадто емоційною, агресивною і невиправданою, у такому разі видаліть мої коментарі. Я поставлюся до цього із розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 15:14:10 ]
Та ні, що ви, шановна Світлано, це ж наша спільна праця і допомога пану Петру, якщо він таку поміч не проти приймати...
Так ніби і без переходу на особистості все, суто про тексти )