ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейші на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Ти сюди послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро Скоропис (1991) / Вірші

 І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
Я уповні при глузді ще, та втомило літо.
Сорочину з комоди вдінеш, а день і кане.
І не зле, либонь, помелу зими замести все чисто –
велелюддя, міста, а зелень – і геть негайно.
От і сплю у одежі чи сторінки чужого
почитую решту року, доки та, перегодом,
буцім пся, що втекла від свого сліпого,
переходить в належному місці асфальт. Свобода –
це як забуте напріч по батькові у тирана,
і без халви з Ширазу слина солодка,
і хоча покруч звивин зроговіє до рана,
нічого не капає з голубого ока.


1975






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-16 12:53:15
Переглядів сторінки твору 4939
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.775 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.478 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.04.16 07:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 12:54:35 ]
И. Бродский
Из цикла "Часть речи"

Я не то что схожу с ума, но устал за лето.
За рубашкой в комод полезешь, и день потерян.
Поскорей бы, что ли, пришла зима и занесла все это --
города, человеков, но для начала -- зелень.
Стану спать не раздевшись или читать с любого
места чужую книгу, покамест остатки года,
как собака, сбежавшая от слепого,
переходят в положенном месте асфальт. Свобода --
это когда забываешь отчество у тирана,
а слюна во рту слаще халвы Шираза,
и, хотя твой мозг перекручен, как рог барана,
ничего не каплет из голубого глаза.

1975



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 13:52:07 ]
Це щось жахливе. Пародія на пародію на переклад. Аж серце заболіло. Наче і мову непогано знаєте, але ж для чого, ну для чого, поясніть мені, бо я не розумію, так її викручувати і вивертати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 13:54:54 ]
Випередила мене, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 13:57:35 ]
як сказав би Михайло Карасьов: "з канадським акцентом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 13:59:39 ]
(((( Отож.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 14:14:19 ]
От не полінувалася - прочитала всі Ваші переклади.
І ще раз підписуюся під сказаним вище.
Не претендую на істину в останній інстанції, просто висловлюю свою думку, оскільки небайдужа до Бродського і до української мови, і до перекладацтва загалом.

Мені цікаво: якими мотивами Ви керуєтеся, коли з-поміж синонімічного ряду вибираєте рідковживані, діалектні і стилістично далеко не нейтральні слова?

Поясню свою думку:
устал за лето - діймає спека
день потерян - занапастиш і цей день
Стану спать не раздевшись - Плюхнусь спати зодягненим
Відчуваєте стилістичну відмінність перекладу від оригіналу? (я нічого не казатиму про точність, збереження ритму і мовні похибки - це окрема розмова).
Мені Ваші варіанти перекладу нагадують анекдотичне "акушерка - пупкорізка", "рюкзак - нахребетник" і т.д.

Можливо, Ви й справді ставите перед собою якісь високі цілі, але за такої якості їх реалізації, тільки ще раз доводите, що "вєлікій і магучій" українською непедаваний, бо українська - це мова кострубата і груба, непридатна для "високого" стилю. Мені особисто дуже прикро за таку от інтерпретацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 14:26:05 ]
Ну, я би не став аж так дуже сварити пана Петра, бо навряд чи в Україні знайдеться з десяток таких, хто більш-менш відповідно відчує і вдало перенесе всі сенси і погляди Бродського в перекладі... Хоча, цілком справедливими є зауваження щодо необхідності максимальної поваги з боку перекладача до автора, якого тлумачиш українською... З цим тут проблема... Просто спроба...
Але кожна така спроба дасть якийсь свій штрих-доповнення тому, хто, зрештою, захоче зробити ідеальну спробу?

І ясно, важливо мислити як автор. Тому перший рядок потрібно було максимально зберегти, як на мене, а риму робити "літо" - дієслово або пас.дієприкметник, чи прислівник "...іти, ...ито"...
І т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 14:48:42 ]
Згодна з Вами, пане Володимире, абсолютно згодна. Але один от нюанс: таких спроб уже більше 20.

Я навмисно не зачіпала відповідності оригіналу і перекладу, йшлося ВИНЯТКОВО про МОВУ перекладу, тобто про відповідальність перекладача не так перед самим Бродським, як перед мовою, якою він перекладає.

Можливо, за інших обставин це було б не так суттєво, але нині, коли на часі горезвісний закон про мову, коли Міністр освіти дозволяє собі називати державну мову "ненужною", кожна отака от ситуація ще раз потверджує маргінальність і непотрібність, безликість і непридатність того, за що ми боремося. Розумієте, про що я кажу?

Дещо стишивши, можливо, занадто інвективний тон, ПРОШУ перекладача: користуйтеся словниками, читайте класичну українську літературу, звіряйте наголоси і переклади. Бо це просто біда.

Пане Володимире, якщо Ви вважаєте мою позицію занадто емоційною, агресивною і невиправданою, у такому разі видаліть мої коментарі. Я поставлюся до цього із розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 15:14:10 ]
Та ні, що ви, шановна Світлано, це ж наша спільна праця і допомога пану Петру, якщо він таку поміч не проти приймати...
Так ніби і без переходу на особистості все, суто про тексти )