ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Це була тема новин. Висновки за результатами за

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро Скоропис (1991) / Вірші

 І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
Я уповні при глузді ще, та втомило літо.
Сорочину з комоди вдінеш, а день і кане.
І не зле, либонь, помелу зими замести все чисто –
велелюддя, міста, а зелень – і геть негайно.
От і сплю у одежі чи сторінки чужого
почитую решту року, доки та, перегодом,
буцім пся, що втекла від свого сліпого,
переходить в належному місці асфальт. Свобода –
це як забуте напріч по батькові у тирана,
а слина й халви з Ширазу не менш солодка,
і хоча покруч звивин зроговіє до рана,
нíчому капати з голубого ока.


1975






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-16 12:53:15
Переглядів сторінки твору 4784
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.786 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.487 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.12.05 05:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-16 12:54:35 ]
И. Бродский
Из цикла "Часть речи"

Я не то что схожу с ума, но устал за лето.
За рубашкой в комод полезешь, и день потерян.
Поскорей бы, что ли, пришла зима и занесла все это --
города, человеков, но для начала -- зелень.
Стану спать не раздевшись или читать с любого
места чужую книгу, покамест остатки года,
как собака, сбежавшая от слепого,
переходят в положенном месте асфальт. Свобода --
это когда забываешь отчество у тирана,
а слюна во рту слаще халвы Шираза,
и, хотя твой мозг перекручен, как рог барана,
ничего не каплет из голубого глаза.

1975



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 13:52:07 ]
Це щось жахливе. Пародія на пародію на переклад. Аж серце заболіло. Наче і мову непогано знаєте, але ж для чого, ну для чого, поясніть мені, бо я не розумію, так її викручувати і вивертати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 13:54:54 ]
Випередила мене, Світлано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 13:57:35 ]
як сказав би Михайло Карасьов: "з канадським акцентом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 13:59:39 ]
(((( Отож.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 14:14:19 ]
От не полінувалася - прочитала всі Ваші переклади.
І ще раз підписуюся під сказаним вище.
Не претендую на істину в останній інстанції, просто висловлюю свою думку, оскільки небайдужа до Бродського і до української мови, і до перекладацтва загалом.

Мені цікаво: якими мотивами Ви керуєтеся, коли з-поміж синонімічного ряду вибираєте рідковживані, діалектні і стилістично далеко не нейтральні слова?

Поясню свою думку:
устал за лето - діймає спека
день потерян - занапастиш і цей день
Стану спать не раздевшись - Плюхнусь спати зодягненим
Відчуваєте стилістичну відмінність перекладу від оригіналу? (я нічого не казатиму про точність, збереження ритму і мовні похибки - це окрема розмова).
Мені Ваші варіанти перекладу нагадують анекдотичне "акушерка - пупкорізка", "рюкзак - нахребетник" і т.д.

Можливо, Ви й справді ставите перед собою якісь високі цілі, але за такої якості їх реалізації, тільки ще раз доводите, що "вєлікій і магучій" українською непедаваний, бо українська - це мова кострубата і груба, непридатна для "високого" стилю. Мені особисто дуже прикро за таку от інтерпретацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 14:26:05 ]
Ну, я би не став аж так дуже сварити пана Петра, бо навряд чи в Україні знайдеться з десяток таких, хто більш-менш відповідно відчує і вдало перенесе всі сенси і погляди Бродського в перекладі... Хоча, цілком справедливими є зауваження щодо необхідності максимальної поваги з боку перекладача до автора, якого тлумачиш українською... З цим тут проблема... Просто спроба...
Але кожна така спроба дасть якийсь свій штрих-доповнення тому, хто, зрештою, захоче зробити ідеальну спробу?

І ясно, важливо мислити як автор. Тому перший рядок потрібно було максимально зберегти, як на мене, а риму робити "літо" - дієслово або пас.дієприкметник, чи прислівник "...іти, ...ито"...
І т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 14:48:42 ]
Згодна з Вами, пане Володимире, абсолютно згодна. Але один от нюанс: таких спроб уже більше 20.

Я навмисно не зачіпала відповідності оригіналу і перекладу, йшлося ВИНЯТКОВО про МОВУ перекладу, тобто про відповідальність перекладача не так перед самим Бродським, як перед мовою, якою він перекладає.

Можливо, за інших обставин це було б не так суттєво, але нині, коли на часі горезвісний закон про мову, коли Міністр освіти дозволяє собі називати державну мову "ненужною", кожна отака от ситуація ще раз потверджує маргінальність і непотрібність, безликість і непридатність того, за що ми боремося. Розумієте, про що я кажу?

Дещо стишивши, можливо, занадто інвективний тон, ПРОШУ перекладача: користуйтеся словниками, читайте класичну українську літературу, звіряйте наголоси і переклади. Бо це просто біда.

Пане Володимире, якщо Ви вважаєте мою позицію занадто емоційною, агресивною і невиправданою, у такому разі видаліть мої коментарі. Я поставлюся до цього із розумінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-06-16 15:14:10 ]
Та ні, що ви, шановна Світлано, це ж наша спільна праця і допомога пану Петру, якщо він таку поміч не проти приймати...
Так ніби і без переходу на особистості все, суто про тексти )