ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Агафонова (1978) / Вірші

 Вечірня кава
Вечірня кава. Аромат грози.
Ридма ридає небо над собором.
І хмари-чумаки, йдучи у гору,
Волочать понад шпилями вози.

Ще прийде мить солоних сніговиць.
А поки править вечір дощ-бариста.
Скидає місто Лева золотисту,
Єдвабну шкіру сонячних дзвіниць.

У закапелку стигне старий дім,
Неначе пляцок з вогким маком крапель.
Дай, леве, нам на щастя свою лапу,
У пам’яті лиши цей перший грім

І бруку голоси, і шепіт веж,
І флюгерів рипіння молитовне…
А злива не вщухає, невгамовна:
Регоче у калюжі — допливеш?

Ми підемо із левом по воді.
І буде кави рівно по коліно,
Коли покличе місто день промінний,
Загравши на веселковій трубі.

2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-20 09:09:15
Переглядів сторінки твору 7641
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.189 / 5.5  (4.083 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.632 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.20 17:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 10:20:11 ]
Лягло і припало.
Дякую.
Уточнення "рівно" мені видалось зайвим.
У прислів'ї його немає.
Може, у цьому уточненні щось приховано? І воно для мене є недосяжним?
Тоді прошу пардону :-)
Як повітря пахне кавою, я відчував, коли був у відрядженні в районі підприємства "Галка". Там повинно було пахнути і "Кока-колою", але то була кава.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Агафонова (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 14:37:44 ]
Олександре, дякую Вам за увагу до мого вірша.
Так, у прислів'ї "рівно" немає, але я й не ставила собі за мету цитувати його дослівно. Оосбисто для мене, у даному контексті, це слово має щось подібне до підсилювального ефекту. Це не питання досяжності :), це питання світосприйняття, а у кожного воно різне :)
І Вам творчих успіхів, світлого настрою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 14:38:35 ]
Чудовий вірш!
Так він мене підхопив і поніс, заколисуючи на своїх плавних хвилях, даючи відчуття гармонії і спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Агафонова (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 14:54:16 ]
Дякую, Олександре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:10:53 ]
Дуже і дуже!!! Єдине, переживаю, аби Христенка далеко не занесло, бо потім спробуй його відшукай!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Агафонова (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-20 15:32:57 ]
:)))))))))))))))))))))
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Арлюсс (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 18:33:05 ]
такі чудові образи:"ридає небо над собором","хмари-чумаки" з возами(дуже люблю хмари),"солоні сніговиці","дощ-бариста","єдвабна шкіра сонячних дзвіниць","стигне старий дім,НЕНАЧЕ ПЛЯЦОК З ВОГКИМ МАКОМ КРАПЕЛЬ(!!!)","злива...регоче у калюжі"(класичний образ "веселої води"),"і бруку голоси,і шепіт веж","веселкова труба",і саме місто Лева,що перекинулось левом - прекрасно!!!
і ці неточні кільцеві рими,легкі,тонкі,не навязливі,але принадні,як аромат жінки,яка пройшла поруч...
маю одне зауваження:"ще прийде мить..." - чому не "час"?мить - це щось невловне,а "солоні сніговиці" - це ж ціла подія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С К (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-25 19:41:05 ]
справжній живопис словом. дякую за насолоду, яку отримала, читаючи цей вірш