ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ПАРОДІЯ НА ВЛАСНОГО ВІРША (у відповідь на розлогі коментарі Гаррі Сідорова)


...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-26 09:12:30
Переглядів сторінки твору 6985
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 09:52:37 ]
Ото і Ви вже долучились до цієї епідемії - дописувань :))
Ще трішки - і вийде повноцінний (досить широкий) хоровод (поло).

Зафіксував процес Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:03:24 ]
До речі, "загадо́к". Наголошується останній склад.
Водночас я гарно усвідомлюю, якою географічно широкою є Україна. Може, ваші місцеві поети віршують саме з таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:08:16 ]
Але "відга́док".

Якщо Ви вже відгадали оту загадку, то можна було б внести корективи.
А розлогих коментарів, якщо Вас вони не цікавлять, віднині не буде.
Пишіть, будь-ласка, так само як зараз, собі самі на своє :)

Без натяку на будь-яку образу,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:25:13 ]
Ось бачите, без натяку, а - відчувається - з образою. А даремно. Власне Ваші коментарі "надихнули" мене на пародію, яких я давно не писав.
І зовсім я не проти Ваших коментарів. З задоволенням черпатиму з них корисне.
З щирою повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:34:48 ]
Ви, мабуть, не бачили за своє довге життя дійсно розлогих коментарів :)
Коли є про що писати, то чому б не написати?
А коментар, дійсно, повинен бути про:
- про те, як вдалась автору подача матеріалу;
- про те, як розкрито чи не розкрито тему.
Щонайменше, оці питання повинні знайти своє відображення.
Та у нас, слава богу, існує якась свобода на висловлювання. Ото і пишуть наші колеги про те, що їх найбільше вразило.
Мене нічго не вразило у Вашому вірші.
Він не відштовхує (боронь, Боже, таке подумати), але він, НМСДД, надто простий для такої теми.
Звертання до "мелодій дощу" та "конвалій" поетично інтересні, але вони виглядають, НМСДД, практично сторонніми. Переходу (єднання) я не відчув. Взаємозв'язок з темою недостатньо міцний. Приблизно так :)
Без образ. Ми ж так домовлялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 10:16:31 ]
Все так, що каже наш строгий Гаррі Сідоров, але, попри це, мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:29:39 ]
Без коментарів "нашого строгого Гаррі Сідорова" було б все якось тривіально. Дякую Вам, Маріє, за милу підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 20:42:38 ]
Так. Направду, Мирославе, я радію, коли на моїй сторінці з'являються коментарі "нашого строгого Гаррі Сідорова" ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 11:02:05 ]
Гаррі! - Не гарчи, текст ідеальний, читається чудово і наголос у слові "загадок" я особисто ставлю там, де хочу...До речі - якщо наголос не змінює змісту слова , то в римованих текстах його можна ставити де будь (читай класику). А тема?Згідний - пророблена в поезії, але жінкам буде приємно...(попередньої полеміки не читав - будь поблажливим до моєї репліки)
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:20:31 ]
Ярославе, це у нас така форма спілкування? Знатиму.
Чи це данина кінофільму "Пєтровка,38"? Здається, там була така репліка. Це єдине, що її появу, НМСДД, може якось виправдати.

Я пожартував стосовно лукавства, і автор це, НМСДД, зрозумів. Йому захотілось відповісти.
Бо хто у нас полюбляє таку форму діалогу? Одиниці. Тепер додалась ще одна, безумовно, добра, щедра на почуття, поетична особа.
Вона мені відповіла, а я - їй. Потім вона (йдеться про творчу особу - пана Мирослава) - цим віршем на додаток. Щоб добити це питання. Остаточно.
"Смайлики" у моїх коментарях на місцях. На наголос я звернув увагу вже під цим віршем.
А під тим віршем я взяв участь у загальному святі.
Я не став загострювати питання на його, НМСДД, нерозкритості.
Не нервуйтесь. Я Вас закликаю бути стриманішим.
Рука художника повинна бути твердою, що б він не малював - хвилі чи геометричні фігури :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 07:41:50 ]
А Ви такий серйозний чоловік? З усієї мої репліки серйозними (вартими уваги) є слова про наголос: "якщо наголос не змінює змісту слова...", додам ще,- для чогось знак наголосу на клавіатурі є !
Усе решта, то просто жартівлива імпровізація: Гаррі - гарчати...! Напишіть: Аноніме - а я думав, що ти німий! Мені така форма спілкування справді подобається,- дивлячись на ваше зображення я подумав, що і Вам... Вибачте - будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:35:21 ]
Ярославе, ви випередили мене щодо наголошення (хоча Гаррі, безперечно, має рацію). За коментар загалом - дякую і запрошую "в гості" і надалі. Як і всіх небайдужих до моєї "поскубаної роками" персони:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 14:44:35 ]
Як на мене, інколи саме у простоті і лаконічності відображається суть, в т.ч. і гарна поезія (це щодо запаху конвалій і музики дощу - для мене це хороші асоціації що пасують до теми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 22:32:16 ]
Так, Улянко. Це справа індивідуальна.Дякую за розуміння.
Хай твориться!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:54:09 ]
Мирославе! Вибачте, що учинив словесну перепалку з Гаррі на Вашій сторінці.
ЗАМОВКАЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 12:38:06 ]
У рамках обміну пустопорожніми думками я Вам як художнику, розповім про кольори.
Світлофор випромінює три варіанти кольорової забарвленості світла. Вони - це своєрідні наголоси для пішоходів і водіїв транспортних засобів. Щоправда, серед них трапляються індивідууми, які можуть дозволити собі рухатись на будь-яке світло крім того, яке дозволяє це робити. Їхнє вільне пересування на перехрестях (і не лише на них), можна сказати, не змінює смислу світлофорного регулювання, так само як і правил дорожнього руху. А ще існують пішоходи та водії, які так поводяться з інших причин. Одна з них - це звичка, бо вони звикли до того, що один-єдиний світлофор у населеному пункті, де вони мешкають, як завжди, не працює. Або працює, та на на нього мало хто звертає увагу. Люди самі собі зуміли створити модель міні-анархічного ладу. Усе, що повинно ходити, ходить, їхати - їздить. Ніхто нікому не заважає і ніхто ні на кого не наїжджає.
А щодо клавіатури, то я знаю, що цей наголос якимсь чином треба добивати. Та ця функція мене не цікавить. Коли треба означити наголос, то я копіюю слово зі словника. Так зручніше - принаймні, мені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 15:41:31 ]
То що ж, згідно Вашої логіки, на шляхах Поетичних Майстерень - я давно би мав бути мертвим? Ну і яка "фура" мене мала би розмастити по асфальту?
- А! Я й забув, я ж більше мандрую в космосі Поетичних Майстерень...
Про "...обміну пустопорожніми..." - знаєте скільки полови з'їдає корова... поки народить теля?
Що до копіювання наголосу з словника - дякую, скористаюсь методом копіювання, бо з клавіатурою і справді інколи проблеми...
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:19:08 ]
Та ні.
Я змалював ту ідилічну картину, яка десь існує. Там усі можуть, керуючись своїми правилами і уподобаннями, чинити, що завгодно і як завгодно. І на перехрестях нічого трагічного не траплятиметься. Бо для того, щоб воно трапилось, повинні бути якісь фатальні збіги - випадковості чи, навпаки. Тобто - явищ системної властивості.
А фатальних збігів немає. Бо те перехрестя до того ж і величезне. Там можна прослизнути навіть коли усі відразу поїдуть на червоне чи красне світло. Або навіть на жовте. Воно якось само собою минеться.
Багато чого трагічного, я скажу Вам, і зараз не трапляється. Багато грішників - і нічого з ними не трапилось. Усі у доброму здравії.
Ото і немає чого боятися. Внаслідок страху кояться гріхи більш страшні - таємні.

Без зайвої серйозності,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:21:24 ]
Бачив сам, як набирав прикметник "жовте". Читаю і бачу: "красне". Містика.
Та у цього прикметника є і інші значення. То нехай. А я писав про "жовте".

Щасти усім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:50:26 ]
Жовтий колір я люблю. На космічних перехрестях він світить постійно, - це ж наше незгасне сонечко.Є в цьому якась вища логіка...
На світлофорі всесвіту лиш жовтий...правда в народі сонечко називають ще красним, так що усе стає на свої місця... а мені - ще одне підтвердження теорії абсурду - ніколи, нівчому не можна бути твердо впевненим!
Будьте!