ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ «Я мандрував по всіх усюдах, Мій корабель літав по хвилях, Я завоював міста і гори золота… А проте дівчина з руської країни, Що в короні сяє, мене не приймає».

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
* * *
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
* 96 *
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
* * *
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
***
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
Найда
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
* * *
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
* 95 *
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
* * *
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Іронічні поезії

 Максималіст

Мабуть, час прийшов мені украсти
Шапку із чиєїсь голови. (Анатолій Криловець)

Як зваблювати - то королеву, як красти - то мільйон.(Відомий вислів)

Образ твору Красти шапку - то у Мономаха.
В гетьмана - звичайно, булаву.
(Менше красти - лишимо невдахам).
В Петербурга красти - то Неву.

Зваблювати - тільки королеву
Конкурсу краси, коротше, "Міс".
Здобувати - то всесвітню славу.
Це кажу вам я, максималіст.

Перстень в мене, як у Соломона -
І на ньому напис: «Все гаразд».
І скульптура, як в Пігмаліона –
Галатею вирізьблю на раз.

Папи я приміряю тіару.
І Буонапартова коня.
Федеріка Гарсіа гітару.
І Луї Каторза убрання́.

У Ікара я позичу крила.
У Геракла - мужність та могуть.
В Аполлона - і красу, і силу.
Я – максималіст. І в цьому суть.


16.07.2012

Епіграф: Анатолій Криловець "Антидержавницьке" (http://poezia.org/ua/id/33558/personnels, http://maysterni.com/publication.php?id=79792)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-16 14:27:13
Переглядів сторінки твору 4281
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:38:00 ]
Чудовий вірш - твір підвищення самооцінки. Я, наприклад читав як про себе))) Жартую звісно ж. А чесно - то на правду твір заслуговує овацій - аншлаг невдах так точно забезпечений, тобто тих, кому бракує похвали. Кожен себе побачить, я якійсь мірі, в цьому творі. Дяку вам з порівняльність образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 14:43:08 ]
Звичайно ж, вірш жартівливий, але, як кажуть у Львові - у кожному жарті є частка жарту.
Дякую, Романе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:39:10 ]
Чудовий вірш - твір підвищення самооцінки. Я, наприклад читав як про себе))) Жартую звісно ж. А чесно - то на правду твір заслуговує овацій - аншлаг невдах так точно забезпечений, тобто тих, кому бракує похвали. Кожен себе побачить, в якійсь мірі, в цьому творі. Дяку вам за порівняльність образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:44:56 ]
А хіба так кажуть у Львові? Я гадав, що це крилата фраза Одеситів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 14:57:28 ]
Можливо. :) Але я вперше почув її у Львові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-07-16 16:13:51 ]
А я вперше почула в себе в Теплику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:44:19 ]
Ага, так ось де народжуються крилаті фрази!) А то все - Одеса та одесити... Плагіатори нещасні ті одесити!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-07-16 15:50:24 ]
У Геракла силу позичаю,
У Ясона – золоте руно.
Я не пю ані води, ні чаю –
Тільки справжнє бочкове вино.

Викрадати – так саму Єлену,
Підкоряти і людей, і час,
Буду – я це знаю достеменно –
Вічним двигуном народних мас! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:51:22 ]
Так, цей вірш можна продовжувати до безмежності, але я вирішив не зловживати терпінням читачів. :)
Дякую, Лілю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 16:00:07 ]
Щось я, шановний Валерію, не чув такої "народної мудрості" - що гоже красти... ( Плебс таке, безумовно, прославляє, та й дуче собі злодійського обирає, а народ - ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:47:39 ]
Невже не чули цього виразу, пане Володимире? Є ж такий жартівливий вираз, і він зовсім не про те, що гоже красти мільйони чи зваблювати королев, а про те якраз, про що і мій вірш - якщо чогось прагнеш, то прагни по максимуму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 20:48:27 ]
О, так справді краще, що ви виправили "народну мудрість" на "Жартівливий вираз"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 07:54:34 ]
Взагалі-то цей вираз краще звучить російською - і коротше, і звучніше, до того ж я переставив був місцями його частини.) Ну, всі ж його знають, ось тільки автор його невідомий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 21:36:49 ]
Віталію, ти чуєш?
Красти - це погано. Краще - відняти. Зовсім, нмсдд, інші акценти.
Віднімають своє, а свого не крадуть. Своє треба відвойовувати і повертати.
Щоправда, можна щось чуже уявити своїм. І це також не не буде фактом крадіжки.
Ти торкнувся дуже болючої теми.
Ти думаєш, чому автор першоджерела обмовився чотирма рядками? Бо, нмсдд, щось відомо.
А ти прийшов такий розумний. Ги-ги-га-га.
Проблема складніша.
Вона у шапці. От, нмсдд,як.

Без ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 08:49:27 ]
Чую, Гаррі, чую. :) Тільки я не Віталій. :)

Та чудово я зрозумів, про що написав Анатолій, а взяв його слова в епіграф лише як такі, що надихнули мене на цей вірш разом із загальновідомим жартом.

І не менш чудово знаю десять заповідей Божих, в т.ч. сьому, восьму та десяту, та стараюсь їх дотримуватись.

Але, сподіваюсь, мій іронічний вірш не спонукає нікого порушувати їх. Адже він - зовсім про інше, як і той славнозвісний жартівливий вираз. :)

Бо ж цінність шапки Мономаха, як і перстня Соломона чи інших речей загальновідомих особистостей - не у їх матеріальному виразі, це теж прекрасно всі розуміють. І у коді вірша я зовсім прозоро про це сказав.

Дякую за відгук, Гаррі, та небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-07 08:21:45 ]
Якась ностальгія (ні, не за шапкою, радше за днями минулими) завела мене до Вас на сторінку. Перечитав і вірш, і коментарі... Гарно розвинули тему. Дякую. "Максималіст" - чудовий. ...Хіба одненька плямка на Сонці - "БуонапарТОВА коня". Трохи якось не зовсім по-нашому.
Та то дрібниці. Найвищий бал Вам! Жаль, що шкала куценька...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-06-07 09:08:53 ]
Ого, то Ви аж тепер побачили цей вірш, Анатолію? )
Бачите, як мені колись сподобався Ваше "Антидержавницьке"! ) Сам я, чесно кажучи, не в захваті від свого вірша, щоразу, як він мені потрапляє на очі, намагаюсь його покращити, але потім покидаю цю безнадійну справу до наступного разу. ))) І чому мені захотілось написати саме "буонапартова", а не "бонапартового" - теж в толк не візьму. )
Але за найвищий бал - щиро вдячний!
Щодо шкали - то це історія, яка давно всім (і мені в т.ч.), як кажуть, у зубах нав'язла.) Про неї мені деколи згадують навіть на інших сайтах.) Можливо, вона єдина у своєму роді?))) І невже Ви її не чули?