ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Темрява
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
Літні слайди
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
В очах моїх ти (The Doors)
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Центр Всесвіту
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
Костянтин та Ірина
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В однім човні
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
* * *
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Мрійник
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти Наступила -- український атмосферік з японським присмаком
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Затаєний дім
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Калейдоскоп (Procol Harum)
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Думки про нездале
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
* * *
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Липнева спека
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Іронічні поезії

 Максималіст

Мабуть, час прийшов мені украсти
Шапку із чиєїсь голови. (Анатолій Криловець)

Як зваблювати - то королеву, як красти - то мільйон.(Відомий вислів)

Образ твору Красти шапку - то у Мономаха.
В гетьмана - звичайно, булаву.
(Менше красти - лишимо невдахам).
В Петербурга красти - то Неву.

Зваблювати - тільки королеву
Конкурсу краси, коротше, "Міс".
Здобувати - то всесвітню славу.
Це кажу вам я, максималіст.

Перстень в мене, як у Соломона -
І на ньому напис: «Все гаразд».
І скульптура, як в Пігмаліона –
Галатею вирізьблю на раз.

Папи я приміряю тіару.
І Буонапартова коня.
Федеріка Гарсіа гітару.
І Луї Каторза убрання́.

У Ікара я позичу крила.
У Геракла - мужність та могуть.
В Аполлона - і красу, і силу.
Я – максималіст. І в цьому суть.


16.07.2012

Епіграф: Анатолій Криловець "Антидержавницьке" (http://poezia.org/ua/id/33558/personnels, http://maysterni.com/publication.php?id=79792)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-16 14:27:13
Переглядів сторінки твору 3905
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.251 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:38:00 ]
Чудовий вірш - твір підвищення самооцінки. Я, наприклад читав як про себе))) Жартую звісно ж. А чесно - то на правду твір заслуговує овацій - аншлаг невдах так точно забезпечений, тобто тих, кому бракує похвали. Кожен себе побачить, я якійсь мірі, в цьому творі. Дяку вам з порівняльність образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 14:43:08 ]
Звичайно ж, вірш жартівливий, але, як кажуть у Львові - у кожному жарті є частка жарту.
Дякую, Романе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:39:10 ]
Чудовий вірш - твір підвищення самооцінки. Я, наприклад читав як про себе))) Жартую звісно ж. А чесно - то на правду твір заслуговує овацій - аншлаг невдах так точно забезпечений, тобто тих, кому бракує похвали. Кожен себе побачить, в якійсь мірі, в цьому творі. Дяку вам за порівняльність образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-16 14:44:56 ]
А хіба так кажуть у Львові? Я гадав, що це крилата фраза Одеситів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 14:57:28 ]
Можливо. :) Але я вперше почув її у Львові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-07-16 16:13:51 ]
А я вперше почула в себе в Теплику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:44:19 ]
Ага, так ось де народжуються крилаті фрази!) А то все - Одеса та одесити... Плагіатори нещасні ті одесити!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-07-16 15:50:24 ]
У Геракла силу позичаю,
У Ясона – золоте руно.
Я не пю ані води, ні чаю –
Тільки справжнє бочкове вино.

Викрадати – так саму Єлену,
Підкоряти і людей, і час,
Буду – я це знаю достеменно –
Вічним двигуном народних мас! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:51:22 ]
Так, цей вірш можна продовжувати до безмежності, але я вирішив не зловживати терпінням читачів. :)
Дякую, Лілю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 16:00:07 ]
Щось я, шановний Валерію, не чув такої "народної мудрості" - що гоже красти... ( Плебс таке, безумовно, прославляє, та й дуче собі злодійського обирає, а народ - ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-16 16:47:39 ]
Невже не чули цього виразу, пане Володимире? Є ж такий жартівливий вираз, і він зовсім не про те, що гоже красти мільйони чи зваблювати королев, а про те якраз, про що і мій вірш - якщо чогось прагнеш, то прагни по максимуму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 20:48:27 ]
О, так справді краще, що ви виправили "народну мудрість" на "Жартівливий вираз"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 07:54:34 ]
Взагалі-то цей вираз краще звучить російською - і коротше, і звучніше, до того ж я переставив був місцями його частини.) Ну, всі ж його знають, ось тільки автор його невідомий.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-16 21:36:49 ]
Віталію, ти чуєш?
Красти - це погано. Краще - відняти. Зовсім, нмсдд, інші акценти.
Віднімають своє, а свого не крадуть. Своє треба відвойовувати і повертати.
Щоправда, можна щось чуже уявити своїм. І це також не не буде фактом крадіжки.
Ти торкнувся дуже болючої теми.
Ти думаєш, чому автор першоджерела обмовився чотирма рядками? Бо, нмсдд, щось відомо.
А ти прийшов такий розумний. Ги-ги-га-га.
Проблема складніша.
Вона у шапці. От, нмсдд,як.

Без ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 08:49:27 ]
Чую, Гаррі, чую. :) Тільки я не Віталій. :)

Та чудово я зрозумів, про що написав Анатолій, а взяв його слова в епіграф лише як такі, що надихнули мене на цей вірш разом із загальновідомим жартом.

І не менш чудово знаю десять заповідей Божих, в т.ч. сьому, восьму та десяту, та стараюсь їх дотримуватись.

Але, сподіваюсь, мій іронічний вірш не спонукає нікого порушувати їх. Адже він - зовсім про інше, як і той славнозвісний жартівливий вираз. :)

Бо ж цінність шапки Мономаха, як і перстня Соломона чи інших речей загальновідомих особистостей - не у їх матеріальному виразі, це теж прекрасно всі розуміють. І у коді вірша я зовсім прозоро про це сказав.

Дякую за відгук, Гаррі, та небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-07 08:21:45 ]
Якась ностальгія (ні, не за шапкою, радше за днями минулими) завела мене до Вас на сторінку. Перечитав і вірш, і коментарі... Гарно розвинули тему. Дякую. "Максималіст" - чудовий. ...Хіба одненька плямка на Сонці - "БуонапарТОВА коня". Трохи якось не зовсім по-нашому.
Та то дрібниці. Найвищий бал Вам! Жаль, що шкала куценька...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-06-07 09:08:53 ]
Ого, то Ви аж тепер побачили цей вірш, Анатолію? )
Бачите, як мені колись сподобався Ваше "Антидержавницьке"! ) Сам я, чесно кажучи, не в захваті від свого вірша, щоразу, як він мені потрапляє на очі, намагаюсь його покращити, але потім покидаю цю безнадійну справу до наступного разу. ))) І чому мені захотілось написати саме "буонапартова", а не "бонапартового" - теж в толк не візьму. )
Але за найвищий бал - щиро вдячний!
Щодо шкали - то це історія, яка давно всім (і мені в т.ч.), як кажуть, у зубах нав'язла.) Про неї мені деколи згадують навіть на інших сайтах.) Можливо, вона єдина у своєму роді?))) І невже Ви її не чули?