ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої понад все
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ***
Хіба Любов
буває нелюбов’ю?
У Всесвіті,
що дихає Життям, -
Немає помилок,
немає збоїв.
Є просто Бог.
У Ньому -
Ти і Я.






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-27 23:33:27
Переглядів сторінки твору 3748
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.104 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.054 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.977
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 23:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 08:00:49 ]
Справді, збоїв не трапляється. А кожен з нас - і є тим Всесвітом. Добре написано. Ще б от риму життя-я якось привести до пуття - було б зовсім добре ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:12:25 ]
Я теж за вдосконалення рим, але в даному випадку я залишила так як є, бо тут теж є свій підтекст) Тай взагалі, - це не новий вірш і скільки б я не намагалася його дописати, чи відредагувати - не вдається, бо розмивається суть твору... Тому я вирішила його оублікувати і дати собі спокій)
Дякую Вам, Ярославе, за добрі поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 08:51:06 ]
Ви майстерно унеможливили появу відомих рим до "любові" у всіх її відмінках. Про сам іменник що сказати? Він уживаний, а водити читача метафорами - довго. Непогано, як на мене, впорались з римуванням "життя".
В питаннях глибокої поетики та теології я не авторитет :)
Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:14:44 ]
І Вам щира подяка, Семене!
Щодо рим, то я відповіла вище. Просто є випадки, коли рими не є настільки важливими...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:31:51 ]
Живо и живительно.
***
Вы — именно Он.
Благоговея,
Любя и поклоняясь ему, вы
Творите своим идеалом его —
Бога внутри вас,
Бога деятельного.
***
Спасибо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:20:25 ]
Дякую за теплі слова, Олександре!
Правда, я вважаю, що поклонятись немає сенсу (це вже дуже по людськи)), а любити і наслідувати - це вже інша річ. Для того Христос і прийшов до нас, аби дати нам знання і вказати шлях до повного злиття з Ним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 15:02:15 ]
Шановна пані Ірина,
Поклонятись, -
ЦЕ любити і наслідувати
Бога - Ісуса Христа,
до повного злиття з Богом.
Бог, - це Христос.
/ В розділі " Публіцистика", моїх публікацій
знайдете подробиці - "Истинное Вечно"./
Дякую щиро.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-07-29 23:31:33 ]
У кожного своє розуміння слова "поклонятися", виходячи з власного досвіду. Вашу думку, пане Олександре, я зрозуміла. Щодо вищезгаданої публікації у мене немає жодних претензій чи заперечень.
Дякую за Вашу присутність :)
Гармонії Вам у всьому!