ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.08.25 11:10
До хомута приєднано голоблі,
Ще років сто виплачувати борг.
У торбі раку вишептавсь про долю,
Свистали вчора на горі удвох.

А бас у мене - чарівне бельканто -
Заздрівників усіх переказив.
Пісні мої та вірші-потерчата

Віктор Кучерук
2019.08.25 08:25
Г. С...
Запах трав і барви квітів,
І пташині голоси
Надають струмінню літа
Неймовірної краси.
Шум пробуджених світанків,
Тиша сонних вечорів, -
Такт у такт безперестанку,

Володимир Бойко
2019.08.24 21:21
Клята клізма катаклізму
Позбавляє оптимізму,
Артналіт метеоризму
Розриває на шматки.

Джерело метеоризму –
Підлий збудник ботулізму,
Пороздовбував харизму,

Ігор Федів
2019.08.24 12:46
А чи уміємо ми істину шукати,
Коли озвучуємо свої аргументи,
І варіанти опонентів відкидати,
Не помічаючи, де цінні є моменти?
У силі голосу, до хрипоти волати,
Але не чути нової пропозиції.
Як не погодилися, силою ламати,
Аби вигідні утримати поз

Світлана Майя Залізняк
2019.08.24 12:09
Муж писав про любов шалену,
від повторів товстіли файли.
Змалювавши силу-силенну
поз, осель, піднявсь аж на яйлу.

А насправді - зваривши гречки,
з'ївши кусень сальця рудого,
мацав лиш зашкарублі течки,

Тата Рівна
2019.08.24 11:13
поки інші пишуть вірші крокуючи й колупаючи пальцем у носі -
я згораю не встигнувши впасти —
щосезону в мене - літературна осінь
і будинки із пенопласту -
сто покоїв - домів глухого Гойі
муки вибору Ноя
та дві фури гною з компіляцій і копіпа

Віктор Кучерук
2019.08.24 06:21
Г. С...
Коли, всміхаючись привітно,
Ти віддаєш себе мені, -
Я, наче сад весняний, квітну,
На подив друзям і рідні.
І вже ніяк не приховаю,
Найзаповітніше моє,
Те почуття одне безкрає,

Микола Соболь
2019.08.24 06:08
Недолугі хохли
Віддали булаву і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.

Олена Побийголод
2019.08.23 18:41
Із Анни Ахматової

В Кремлі не йде життя - Петро це певно знав,
Там звірства древнього іще кишать мікроби;
Бориса дикий страх і всіх Іванів злоби,
Та самозванців чвань, та скін народних прав.

(2015)

Юлія Радченко
2019.08.23 18:14
Мій любий, Ви, певно, забули, що я вже чужа й вже ніколи до Вас не прийду.
Відтоді, як це зрозуміла, ніколи Ваш дім не здавався таким ще великим...
Та третя зозуля з моєї старої верби знов мені накувала біду.
Була вона дуже самотня, німа, її голос трем

Ірина Залюбовська
2019.08.23 17:25
В зелень поєднані золото й просинь.
Серпень! Цей місяць хворіє на осінь.
Осінь стрілою крізь серпень летить:
плаче - болить.

Вмите росою, туманом повите,
прийде замріяне бабине літо.
Осінь струною в повітрі дзвенить:

Василина Іванина
2019.08.23 16:13
Літо чіпляється за серпень
чіпляється з усіх сил
в"юнкими пагонами гліцинії,
крихкими стеблами винограду,
підступними колючками ожини,
сивими стеблами полину,
вузлуватими петровими батогами,
високими золотими різками -

Нінель Новікова
2019.08.23 15:30
Накотяться хвилі душевні з таємних глибин
І м’яко затихнуть, впадаючи в лагідну сутінь.
Народжена ніжність, фарбована в аквамарин,
Плете візерунки на чорній кримпленовій сукні.

Зариюсь щокою у гриву розпущених кіс…
Вдихну аромати п’янкої знемоги па

Марія Дем'янюк
2019.08.23 14:53
Місяць-серп бере у руки нічка,
Буде зорі в темнім небі жати,
Ще палають ясно зоресвічки,
Та пора світанок сповивати.

Сніп рожевий зорей світоясних,
Хай угледить ясночолий ранок -
Сяєво думок, надій прекрасних

Віктор Кучерук
2019.08.23 13:14
Я іду, обтяжений роками,
Втомлено радіючи життю, –
І щораз дивуюся без тями
Кожному новому відкриттю.
Скільки їх, неждано й безупинно,
Видимими робиться мені
В час оцей, коли роки повинні
Погасити тліючі вогні

Сергій Губерначук
2019.08.23 12:08
Коли кордони розривали Україну,
єдиний розділяючи народ,
з громади завжди піднімалася людина
і рятувала від лихих негод.

За нею йшли вперед, їй вірили, бо знали,
що Україна в нас – на всіх одна,
що той, якого люди більшістю обрали,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ***
Хіба Любов
буває нелюбов’ю?
У Всесвіті,
що дихає Життям, -
Немає помилок,
немає збоїв.
Є просто Бог.
У Ньому -
Ти і Я.






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-27 23:33:27
Переглядів сторінки твору 1488
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.957 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.977
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.23 08:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 08:00:49 ]
Справді, збоїв не трапляється. А кожен з нас - і є тим Всесвітом. Добре написано. Ще б от риму життя-я якось привести до пуття - було б зовсім добре ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2012-07-28 13:12:25 ]
Я теж за вдосконалення рим, але в даному випадку я залишила так як є, бо тут теж є свій підтекст) Тай взагалі, - це не новий вірш і скільки б я не намагалася його дописати, чи відредагувати - не вдається, бо розмивається суть твору... Тому я вирішила його оублікувати і дати собі спокій)
Дякую Вам, Ярославе, за добрі поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 08:51:06 ]
Ви майстерно унеможливили появу відомих рим до "любові" у всіх її відмінках. Про сам іменник що сказати? Він уживаний, а водити читача метафорами - довго. Непогано, як на мене, впорались з римуванням "життя".
В питаннях глибокої поетики та теології я не авторитет :)
Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2012-07-28 13:14:44 ]
І Вам щира подяка, Семене!
Щодо рим, то я відповіла вище. Просто є випадки, коли рими не є настільки важливими...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:31:51 ]
Живо и живительно.
***
Вы — именно Он.
Благоговея,
Любя и поклоняясь ему, вы
Творите своим идеалом его —
Бога внутри вас,
Бога деятельного.
***
Спасибо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2012-07-28 13:20:25 ]
Дякую за теплі слова, Олександре!
Правда, я вважаю, що поклонятись немає сенсу (це вже дуже по людськи)), а любити і наслідувати - це вже інша річ. Для того Христос і прийшов до нас, аби дати нам знання і вказати шлях до повного злиття з Ним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 15:02:15 ]
Шановна пані Ірина,
Поклонятись, -
ЦЕ любити і наслідувати
Бога - Ісуса Христа,
до повного злиття з Богом.
Бог, - це Христос.
/ В розділі " Публіцистика", моїх публікацій
знайдете подробиці - "Истинное Вечно"./
Дякую щиро.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2012-07-29 23:31:33 ]
У кожного своє розуміння слова "поклонятися", виходячи з власного досвіду. Вашу думку, пане Олександре, я зрозуміла. Щодо вищезгаданої публікації у мене немає жодних претензій чи заперечень.
Дякую за Вашу присутність :)
Гармонії Вам у всьому!