ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.12.12
21:20
Доживаю своє уві сні...
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.
Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.
Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :
2018.12.12
19:35
рубається шляхта & маркіз
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз
босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз
босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в
2018.12.12
18:17
О хеврута о мітута
Ліпше вмерти, ніж буть одиноким.
Ой ла лісфіна шеавад кабарніта
Без гетьмана військо гине.
Ой лі мійоцрі ве ой лі міїцрі
Хоч круть верть, хоч верть круть.
О ітурей ґвура, о гарош ліквура
Одвага або мед п’є, або сльози ллє.
2018.12.12
17:02
Ліпить і ліпить... Грудень
Попереду довгий шлях
Літру "запхав" маруда
Вітер північний у пах…
Світу, пливе, не бачить
Кілька морів до колін
Він ще усім віддячить
Думав учора... та лінь…
Попереду довгий шлях
Літру "запхав" маруда
Вітер північний у пах…
Світу, пливе, не бачить
Кілька морів до колін
Він ще усім віддячить
Думав учора... та лінь…
2018.12.12
16:11
То хто він, хто, отой святий месія?
То де він, де, отой чудний пилат?
А поле жде... А доля розпач сіє.
І лід пече у теплім слові "брат".
Та брат не той, що від орди-руїни.
Та й геть не той, що ближній при межі.
А той, з ким спільний хліб, і рідні
То де він, де, отой чудний пилат?
А поле жде... А доля розпач сіє.
І лід пече у теплім слові "брат".
Та брат не той, що від орди-руїни.
Та й геть не той, що ближній при межі.
А той, з ким спільний хліб, і рідні
2018.12.12
12:22
Білосніжна завірюха
Не втомилася від руху,
Завітала, закружляла
Над садами, над полями.
Із мережива хустину
Одягла та хуртовину
Надіслала. Будьте вдома,
Полікуйтеся від втоми,
Не втомилася від руху,
Завітала, закружляла
Над садами, над полями.
Із мережива хустину
Одягла та хуртовину
Надіслала. Будьте вдома,
Полікуйтеся від втоми,
2018.12.12
09:02
Чиї б то діти не були,
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Гостями в моє серце входять
Якими є. І дозволу не просять.
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Гостями в моє серце входять
Якими є. І дозволу не просять.
2018.12.12
05:58
так буває
є любов
і немає
і оголене тіло верби
у осінніх вітрах
затихає
скоро знов
повертаюсь
є любов
і немає
і оголене тіло верби
у осінніх вітрах
затихає
скоро знов
повертаюсь
2018.12.12
02:42
Розфарбовую свою душу:
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Та найбільше візьму блакиті,
Ясновідблиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті,
Як щезають буденні турботи.
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Та найбільше візьму блакиті,
Ясновідблиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті,
Як щезають буденні турботи.
2018.12.11
23:42
А вдома у нього зашторені вікна. Знає:
Молочна зима не зігріє цупких долонь.
Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
Він просто звикає до січня самотніх скронь.
У нього в кімнаті троянди цвітуть вітражні.
Він слухає тишу і стелить різдвяні сни.
Молочна зима не зігріє цупких долонь.
Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
Він просто звикає до січня самотніх скронь.
У нього в кімнаті троянди цвітуть вітражні.
Він слухає тишу і стелить різдвяні сни.
2018.12.11
21:50
Білі комашки
Сумно летять до землі -
Вік їх короткий...
Сумно летять до землі -
Вік їх короткий...
2018.12.11
20:35
Ты если предал свою стаю
навлек беду и слезы мам
забудь дорогу лучше к Раю
не место там…
11-12-2018
навлек беду и слезы мам
забудь дорогу лучше к Раю
не место там…
11-12-2018
2018.12.11
20:22
Часу не гаю на дебати,
аби укоськати рідню.
Літературні ати-бати
ведуть ефірні окупанти.
А я дратую кацапню.
Оказій море. Та не знаю,
на що воно мені здалось?
аби укоськати рідню.
Літературні ати-бати
ведуть ефірні окупанти.
А я дратую кацапню.
Оказій море. Та не знаю,
на що воно мені здалось?
2018.12.11
17:02
Коробить сон мій хвал тривоги:
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж писав той "Тихий Дон…"
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж писав той "Тихий Дон…"
2018.12.11
16:19
Про Сергія Гупала знаю тільки те, що навчався у Літературному інституті ім. Горького в Москві, видав історичний роман про Радзивіллів у «Факті» Фінкельштейна(до читання руки не дійшли), мовчав довгих 15 років і ось тепер випустив у світ чималий том пое
2018.12.11
15:56
Про що це Ви, лікарю?!
Жити б йому ще та жити…
Нехай і не лідером,
без охоронців і джипів;
нехай і не визнаним
і не обтяженим славою.
Порвіть Ваші висновки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жити б йому ще та жити…
Нехай і не лідером,
без охоронців і джипів;
нехай і не визнаним
і не обтяженим славою.
Порвіть Ваші висновки:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2018.12.12
2018.11.25
2018.11.22
2018.11.17
2018.11.17
2018.11.16
2018.11.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мойсей Фішбейн (1946) /
Вірші
/
"Ранній Рай", 2006
* * * Михайлині Коцюбинській
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * * Михайлині Коцюбинській
... а тоді примарились лілеї,
сяєво зволожених лілей.
По дзюрчанню залишався глей
пагорбів, де зéла Галілеї
по ранковій пáзолоті, мла
коло джерела зникала, коло
диму, пéрсті, папороті, кволо
три воли плуганились, мала
горлиця витуркувала, вітер
тихо поза пагорбами тлів
там, де ще не вимовлено слів,
там, де ще не виписано літер,
там, де ще не гострено списи,
там, де ще безодні не розверсті,
там, де ні сльозиночки у пéрсті.
Онде вже відлунює: „Спаси!”
26 березня – 9 липня 2006 р., Київ
Вірш читає М.Фішбейн (2.0 mb)
сяєво зволожених лілей.
По дзюрчанню залишався глей
пагорбів, де зéла Галілеї
по ранковій пáзолоті, мла
коло джерела зникала, коло
диму, пéрсті, папороті, кволо
три воли плуганились, мала
горлиця витуркувала, вітер
тихо поза пагорбами тлів
там, де ще не вимовлено слів,
там, де ще не виписано літер,
там, де ще не гострено списи,
там, де ще безодні не розверсті,
там, де ні сльозиночки у пéрсті.
Онде вже відлунює: „Спаси!”
26 березня – 9 липня 2006 р., Київ
Вірш читає М.Фішбейн (2.0 mb)
| Найвища оцінка | Віктор Цимбалюк | 7 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Катя Подолянка | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0853 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0853 seconds